Проаналізовано джерела описово-статистичного характеру, які стосуються Острога та Острожчини другої половини ХVІ - першої половини ХVІІ ст. (1542 - 1654 рр.). Наведено акти про поділ володінь В.-К.Острозького між його синами в 1603 р. Викладено відомості про перший на українських землях освітній заклад вищого типу - славнозвісну Острозьку Академію, які є необхідними для вивчення історії українського міста та села, політичних еліт, православної та католицької церков, культури нашого народу.

Проанализированы источники описательно-статистического характера, касающиеся Острога и Острожчины второй половины ХVІ - первой половины ХVІІ ст. (1542 - 1654 гг.). Приведены акты о разделе владений В.-К.Острожского между его сыновьями. Изложены сведения о первом на украинских землях образовательном заведении высшего типа - славноизвестной Острожской Академии, необходимые для изучения истории украинского города и села, политических элит, православной и католической церквей, культуры нашего народа.

На підставі узагальнення широкого кола літературного та джерельного матеріалу розглянуто історію правових відносин чотирьох національних громад Львова: українців, поляків, вірменів та євреєїв упродовж XVI - XVIII ст. Охарактеризовано привілеї та права даних громад, визначено риси демографії та соціотопографії населення міста. Висвітлено проблеми правового регулювання й обмеження економічної діяльності національних громад (торгові реглементації, звільнення від мита, податків, заборону певних видів торговельної діяльності), а також не- та правовий порядок розв'язання конфліктів (судові вироки). Визначено рівень впливу громад на міські та державні органи Речі Посполитої.

На основе обобщения большого количества литературных материалов и первоисточников рассмотрена история правовых отношений четырех национальных общин Львова: украинцев, поляков, армян и евреев в течение XVI - XVIII вв. Охарактеризованы привилегии и права данных общин, определены черты демографии и социотопографии населения города. Освещены проблемы правового регулирования и ограничения экономической деятельности национальных общин (торговые регламентации, освобождение от пошлин, налогов, запрещение определенных видов торговой деятельности), а также не- и правовой порядок решения конфликтов (судебные приговоры). Определен уровень влияния общин на городские и государственные органы Речи Посполитой.

Реконструйовано правові та майнові аспекти становища жінки-шляхтянки на Волині другої половини XVI - початку XVII ст., зважаючи на різницю між нормативними моделями поведінки та практикою повсякденного життя. Залежно від становища жінки (дівчини, дружини, вдови) розглянуто її матеріальне забезпечення з урахуванням чинників, які істотно коригували правові приписи: проаналізовано проблему дієздатності жінки. Досліджено місце жінки у внутрішньосімейній та позародинній сфері, неформальні можливості участі жінки у системі владної ієрархії соціуму. Висвітлено особливості інституту опіки на Волині та рамки опікунських повноважень вдови, важливість різних соціальних груп, які забезпечили сприятливе мікросередовище для особи. Охарактеризовано позицію жінки як соціального капіталу для шляхетського середовища.

Розглянуто особливості становлення і розвитку кримінального права Великого князівства Литовського, його інститутів і норм, котрі застосовувалися на українських землях у ХІV - ХVI ст. Охарактеризовано джерела кримінального права Великого князівства Литовського, які були чинними на тогочасних українських землях. Виявлено правові основи кримінальної відповідальності деяких етнорелігійних громад Великого князівства Литовського. Визначено особливості застосування кримінально-правових норм у практиці українських судів ХІV - ХVІ ст. Визначено поняття злочину та принципи кримінального права на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Охарактеризовано мету та систему покарань, які застосовувалися на українських землях за кримінальним правом Великого князівства Литовського. З'ясовано особливості окремих видів злочинів на українських землях литовсько-руського періоду історії права.

Розглянуто особливості втілення принципу рівності в українському праві козацько-гетьманської доби, його відображення у правовій свідомості, нормах права та правових відносинах українського суспільства на території Правобережної та Лівобережної України, Слобожанщини і Запорозької Січі. Висвітлено методологічне значення принципу рівності для оцінювання характеру та змісту права цієї епохи. Охарактеризовано принципи рівності в правових нормах державних утворень українського козацтва ХVІ - ХVІІІ ст. та суспільства козацько-гетьманської доби.

Здійснено комплексне філософське осмислення проблем функціонування права в культурі. На основі аналізу процесу раціоналізації людського буття в праві доводиться можливість тлумачення культури як правової категорії та права як категорії культури. З’ясовано вплив світу повсякденності на формування правової свідомості та правової культури в контексті взаємовідносин культурних ареалів Сходу і Заходу, примітивізації соціальної взаємодії на її криміналізацію. Через поняття "вторинні культури" реалізовано критичний підхід до суспільств з імітаційним ставленням до права. На основі аналізу історії філософсько-правової думки обгрунтовано поняття "другий осьовий час" як визначення періоду домінантного значення ідеї прав людини (ХVІ - ХХІ ст.). Показано культуротворчу роль права в подоланні небезпечних викликів партикуляризму через спрямованість розвитку культури до універсалізму. Усі проблеми розглянуто в актуальному для України контексті формування відкритого суспільства та розбудови правової та соціальної держави.

Досліджено особливості та характерні ознаки становлення та функціонування соціально-правничої термінології в українській латинськомовній документації XVI - XVII ст. Здійснено комплексний аналіз латинськомовної соціально-правничої термінології XVI - XVII ст., зафіксованої у документації українського походження, окреслено специфіку функціонування і творення соціально-правничих термінів вказаного періоду у їх історичному розвитку, класифіковано латинськомовні соціально-правничі терміни відповідно до галузей права, досліджено та охарактеризовано найбільш інформативні для виявлення та подальшого опрацювання аналізованого термінологічного пласту клаузули. Виділено та проаналізовано основні лексико-семантичні групи латинськомовних соціально-правничих термінів у документах українського походження, здійснено філологічний аналіз історичного розвитку ряду термінів, які вперше підлягали такому розгляду, виявлено особливості їх використання у різних видах документів.