Висвітлено проблеми гендерної рівності у сфері зайнятості. Зроблено оцінку політичної системи України. Описано механізми забезпечення участі жінок у політичному житті. Наведено перспективи законодавчого забезпечення рівноправності чоловіків і жінок. Відображено реальні проблеми правового захисту жінок. Визначено основні напрями гендерного аналізу трудового законодавства України. Розглянуто загальні питання захисту репродуктивних прав людини в Україні. Запропоновано шляхи удосконалення пенсійного законодавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)34 + Ф74(4УКР)04

Рубрики:

Державне право окремих країн

Рух і організація жінок

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано правову систему як особливий феномен соціальної реальності, висвітлено її особливості, ознаки та функції. Встановлено морально-етичні категорії визначення права (рівність, свобода, справедливість). Розглянуто теоретико-методологічні підходи до аналізу правової системи (системний і ціннісно-нормативний). Запропоновано цілісну концепцію розвитку правової системи України, яка охоплює весь комплекс взаємодії правових норм, інститутів, відносин, діяльності, свідомості та культури.

Розкрито генезис уявлень щодо гендерної рівності (ГР) у контексті західноєвропейського права. Запропоновано концепції ГР у документах Ради Європи та державно-правових актах України. Проаналізовано особливості реалізації ідей ГР у правових актах української держави.

Раскрыт генезис представлений о гендерном равенстве (ГР) в контексте западноевропейского права. Предложены концепции ГР в документах Совета Европы и государственно-правовых актах Украины. Проанализированы особенности реализации идей ГР в правовых актах украинского государства.

Розглянуто загальні положення щодо господарського суду, зокрема, право на звернення, порядок порушення справ, мова судочинства, форми судового процесу, гласність розгляду справ, рівність перед законом, порядок прийняття судових рішень. Викладено особливості досудового врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладання, внесення змін та розірвання господарських договорів. Висвітлено такі питання як підвідомчість справ господарським судам, підсудність справ, учасники судового процесу, докази, запобіжні заходи, судові витрати, процесуальні строки. Досліджено специфіку перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядках.

Рассмотрены общие положение, касающиеся хозяйственных судов, в частности, право на обращение, порядок возбуждения дел, язык судопроизводства, формы судебного процесса, гласность рассмотрения дел, равенство перед законом, порядок принятия судебных решений. Изложены особенности досудебного урегулирования разногласий, которые возникают во время составления, внесения изменений и разрыва хозяйственных договоров. Освещены такие вопросы как подведомственность дел хозяйственным судам, подсудность дел, участники судебного процесса, доказательства, предупредительные меры, судебные издержки, процессуальные сроки. Изучена специфика пересмотра судебных решений в апелляционном и кассационном порядках.

Розкрито зміст понять демократія, свобода, рівність, проаналізовано основні характерні тенденції у процесі практичного втілення демократичного ідеалу. Розглянуто кризові явища на етапі демократичного розвитку сучасного українського суспільства. Описано систему державного управління, встановлено критерії й основні фактори його ефективності. Визначено моральні й етичні норми діяльності державних службовців, розглянуто актуальну проблему виникнення бюрократії за нових умов політичного та соціального розвитку України, досліджено вплив даного явища на формування суспільно-політичного устрою держави. Охарактеризовано бюрократичні деформації свідомості й поведінки управлінських кадрів. Викладено концептуальні підходи щодо проблеми взаємодії демократії та державного управління, визначено політико-правові передумови та характерні ознаки даного процесу.

Раскрыто содержание понятий демократия, свобода, равенство, проанализированы основные характерные тенденции в процессе практического воплощения демократического идеала. Рассмотрены кризисные явления на этапе демократического развтия современного украинского общества. Описана система государственного управления, установлены критерии и основные факторы его эффективности. Определены моральные и этические нормы деятельности государственных служащих, рассмотрена актуальная проблема возникновения бюрократии в новых условиях политического и социального развития Украины, исследовано влияние данного явления на формирование общественно-политического устройства государства. Охарактеризованы бюрократические деформации сознания и поведения управленческих кадров. Приведены концептуальные подходы к проблеме взаимодействия демократии и государственного управления, установлены политико-правовые предпосылки и характерные признаки данного процесса.

Сформульовано ознаки та обгрунтовано перелік основоположних принципів права. Доведено, що право як загальнообов'язковий соціальний регулятор грунтується на таких засадах, як справедливість, рівність, свобода та гуманізм. Принцип верховенства права розглянуто як похідну всіх загальних засад права, принципи визначеності та пропорційності висвітлено як своєрідні об'єктивні умови існування верховенства права, а принцип добросовісності - як його об'єктивну умову. Акцентовано увагу на розкритті змісту основоположних принципів права.

Сформулированы признаки и обоснован перечень основоположеных принципов права. Доказано, что право как общеобязательный социальный регулятор базируется на таких основах, как справедливость, равенство, свобода и гуманизм. Принцип верховенства права рассмотрен как производная всех общих основ права, принципы определенности и пропорциональности освещены как своеобразные объективные условия существования верховенства права, а принцип добросовестности - как его объективное условие. Акцентировано внимание на раскрытии содержания основоположных принципов права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)343

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано методологічні принципи застосування гендерного підходу до права, визначальні дефініції гендерної оцінки законодавства - рівність прав, рівність можливостей, негативна і позитивна дискримінація. Сформульовано основні напрямки створення гендерно-чутливого законодавства в сфері наукової і науково-технічної діяльності та вирішення гендерних проблем організації наукового простору.

Зазначено, що одним із засобів державного регулювання економіки є надання дозволів щодо дозволеної діяльності підприємництва (ДДП). Як і щодо будь-якої діяльності, її основу мають складати певні принципи - керівні ідеї, основні правила поведінки. До принципів ДДП запропоновано віднести: законність, об'єктивність, рівність суб'єктів підприємництва перед законом, демократизм, публічність, контрольованість, оптимізацію регулювального впливу, сприяння розвитку конкуренції, взаємну відповідальність держави та підприємця, гуманізм і справедливість у взаємовідносинах між державою та підприємцем у процесі дозволеної діяльності.

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано особливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в

Досліджуються проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. Визначаються їх взаємодетерміновість в цілісній системі політико-правових наук, що формуються, та специфіка такого взаємозв'язку і взаємообумовленості в онтологічній сфері - політичних процесах, якими репрезентувалася складна динаміка прогресування демократичних основ суспільних відносин, утвердження правових засад держави та громадянського суспільства. Особливе місце відводиться порівняльному аналізу логіки (через теорії Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Л. Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо, І. Канта, Г. В. Гегеля та ін.) становлення політичних форм свободи, влади та права спираючись на дослідження історичних типів раціональності та ірраціональності та адекватних їм форм людської діяльності. Саме на підставах такого аналізу по-новому зроблений підхід до осмислення таких понять як "індивідуалізм", "держава договірного типу", "ідеологія", "трансцендентна сутність держави", "розподіл влад", "соціально-політична рівність", "правова держава", "інституалізація політичного поля буття" тощо.

Розглянуто теоретичні та методологічні аспекти конституційно-правового регулювання відносин держави та об'єднань віруючих, встановлено його значення у процесі забезпечення свободи релігії. Розглянуто особливості становлення юридичної регламентації у даній сфері. Проаналізовано такі конституційно-правові принципи взаємозв'язку зазначених інституцій як гарантування свободи віросповідання, відокремлення держави, комунальних навчальних закладів і релігійних об'єднань, рівність груп віруючих перед законом, заборона їх дискримінації. Визначено роль даних положень у гарантуванні свободи віросповідання. Досліджено сучасний конституційно-правовий статус вітчизняних релігійних організацій та України як учасника правовідносин, що виникають під час реалізації об'єднаннями віруючих свободи сповідування релігії.

Вперше досліджено специфіку адміністративно-правового регулювання гендерної рівності в процесі діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) України з урахуванням психофізіологічних та інших особливостей чоловіків і жінок. Визначено поняття гендерної рівності в ОВС як режим діяльності ОВС, за якого особи різних статей наділяються рівними правами та можливостями для вступу та проходження служби в ОВС з урахуванням фізіологічних властивостей особи. Розглянуто гендерну рівність як складовий елемент службової діяльності в ОВС, у зв'язку з чим запропоновано відповідні зміни до законодавства України. Удосконалено концепцію гендерної рівності, в межах якої, на відміну від попередніх підходів, запропоновано зміщення акценту з забезпечення рівності юридичних прав жінок і чоловіків на забезпечення рівності умов і можливостей реалізації цих прав.

Визначено аксіологічно-нормативні засади філософії трудового права та виявлено особливості ключових парадигм філософської рефлексії аксіологічних універсалій філософії трудового права. Проаналізовано зміст таких категорій, як свобода, рівність, справедливість в історичному та логічному аспектах. Розкрито особливості трансформації розуміння трудового права за умов глобалізації. Увагу приділено категоріям свободи, рівності та справедливості як базовим в контексті праворозуміння та правосвідомості в трудових правовідносинах.

Розглянуто застосування різних форм вищої міри покарання (ВМП) у станово-кастових суспільствах (азіатський спосіб виробництва, рабовласницький лад, феодалізм) та тих, що проголошують громадянську рівність (буржуазно-демократичному та соціалістичному). Проаналізовано передумови лібералізації кримінального законодавства в сучасному світі та звуження сфери застосування смертної кари, встановлення процесуальних гарантій для осіб, яким вона загрожує. Здійснено спробу пояснити збереження смертної кари в законодавстві окремих держав світу (США, КНР). Проведено порівняння ефективності різних форм ВМП з огляду на запобіжну (стримувальну) функцію покарання. Запропоновано вважати, що найбільш ефективним є законодавче поєднання різних форм вищої міри покарання: смертної кари (для покарання найтяжчих злочинів, здійснених за умов війни чи загрози її вибуху), довічного позбавлення волі (за поєднання кваліфікованої та некваліфікованої форм) та, можливо, вигнання.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми формування гендерної політики (ГП) в Україні, зокрема в органах внутрішніх справ. Проаналізовано соціально-правове становище жінок і чоловіків, розкрито процеси становлення й розвитку національного законодавства, а також особливості адаптації відомчих актів МВС України до вимог забезпечення гендерної рівності. Визначено позитивні напрями впровадження міжнародного досвіду, особливості проходження служби жінками у МВС, існуючі протиріччя у галузі ГП на відомчому рівні.

Розкрито генезу та становлення поняття про основні природно-правові цінності (свобода, рівність, справедливість) у філософській культурі України від Київської Русі до епохи романтизму. Розглянуто перші українські теорії природного права та їх цінності. З'ясовано своєрідність резонансу західноєвропейських теорій природного права в Україні в епоху Просвітництва. Визначено місце цінностей природного права у творах українських романтиків.

Доведено, що на початок своєї історії міське право було правом спілки, мало договірний, комунітарний і світський характер, забезпечувало формальну рівність міських громадян, їх взаємодопомогу та громадянське врядування. Акцентовано увагу на високій адаптованості магдебурзького права до конкретно-історичних умов і соціальних потреб окремих громад.

Вміщено тези виступів, присвячених обговоренню стратегічних документів, пов'язаних з визначенням політико-правових інструментів реформування системи державних органів, державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Визначено шляхи та напрями удосконалення державної кадрової політики України. Розглянуто питання створення державної системи профорієнтації населення, соціального діалогу як одного з напрямів налагодження взаємовідносин держави та суспільства в контексті сучасної державної кадрової політики. Висвітлено гендерну рівність як чинник підвищення ефективності функціонування державної служби. Презентовано проект президентського кадрового резерву "Нова еліта нації".