Проаналізовано основні джерела правового регулювання визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні, сучасні теоретичні праці зарубіжних учених, рішення судів та арбітражів. Основний акцент зроблено на глибокому аналізі функціонування національного механізму визнання та виконання рішень і можливості його подальшого вдосконалювання.

Проаналізовано правове регулювання розвитку системи вищої освіти у межах Європейського Союзу (ЄС). Надано аналіз основних нормативно-правових актів ЄС, а також простежено основні особливості правотворчої діяльності Європейської Комісії у досліджуваній сфері.

Розглянуто правові підстави діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Проаналізовано основні групи документів, які регулюють діяльність МКЧХ як на національному, так і на міжнародному рівні, на підставі чого зроблено висновок, що даний суб'єкт має подвійну правову природу.

Проаналізовано правову характеристику резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХIХ), яка є установчим актом Конференції Організації Об'єднаних Націй із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - постійної міжнародної організації в системі ООН. Розглянуто проблеми принципів, членства, процедури діяльності, головного завдання та універсальності ЮНКТАД.

Проаналізовано деякі питання правового регулювання альтернативних способів вирішення зовнішньоекономічних спорів. Звернено увагу на місце переговорів у цьому правовому механізмі захисту цивільних прав, їх зміст та процесуальний порядок проведення. Надано аналіз норм законодавства України та деяких іноземних держав, а також норм міжнародних договорів, що стосуються проведення переговорів під час вирішення господарських спорів. Зроблено висновки, що характеризують позитивні сторони переговорів.

Розглянуто фактори розвитку конкурентного права в економічних перетвореннях України. Обгрунтовано, що законодавче забезпечення захисту від недобросовісної конкуренції передбачає дотримання чесних правил і торгових звичаїв у підприємницькій діяльності у єдиному процесі розвитку громадянських прав.

Проаналізовано поняття "послуги" в праві Європейського Союзу, суть і зміст цієї категорії, а також основні критерії послуги, складові елементи того, чим є послуга в розумінні Договору про заснування Європейських співтовариств. Зміст поняття "послуги" також розкрито за допомогою порівняння та проведення різниці між свободою надання послуг та іншими свободами внутрішнього ринку ЄС, а саме: свободою руху осіб, капіталів і заснуванням підприємств.

Проаналізовано прогалини та недосконалість юридичної бази України стосовно міжнародного комерційного арбітражу, деяких невірно інтерпретованих принципів, бажання судів захистити відповідачів, так як і спеціально організовані дії, спрямовані на перешкоджання виконанню рішення чи на можливість уникнути відповідальності. В основному розглянуто відомі справи та деякі цікаві аспекти, коли українські суди відмовляли у визнанні та виконанні іноземних арбітражних рішень за різних підстав не підтриманих світовою практикою.

Охарактеризовано основні поняття, пов'язані із проблемою міжнародного тероризму, найважливіші етапи його розвитку, види та форми прояву, класифікацію терористичних організацій, а також визначено напрямки боротьби з міжнародним тероризмом.

Проаналізовано особливості правового порядку Європейського Союзу (ЄС) у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗППБ) через призму формування спеціальних джерел права у цій сфері. Визначено типи юридичних норм у правовому порядку СЗППБ шляхом аналізу процедурних аспектів їх творення та відповідної правозастосовчої практики в межах ЄС.

Розкрито питання забезпечення ефективного функціонування міжнародних організацій (МО) на сучасному етапі. Зосереджено увагу на проблемах визначення функцій міждержавних організацій і класифікації рішень МО, визначення критеріїв класифікацій.

Розглянуто правові засади регулювання вільного руху осіб в межах Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано основні підходи стосовно правового регулювання міграційної політики (МП) ЄС. Особливу увагу приділено компетенції Європейського Співтовариства, ЄС і держав-членів в сфері МП.

Розглянуто елементи міжнародної правосуб'єктності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), а саме: його привілеї та імунітети (ПІ). Проаналізовано договірні та звичаєві норми у цій сфері та наведено перелік основних ПІ МКЧХ як особливого суб'єкта міжнародного права.

Проаналізовано організаційну та правотворчу діяльність імплементаційного характеру, що здійснюється створеним у межах Ради Європи Європейським комітетом із питань боротьби зі злочинністю у сфері боротьби з торгівлею жінками, а також визначено її основні ознаки і напрямки.

Розглянуто політико-правові аспекти охорони навколишнього середовища (ОНС) за умов глобалізації екологічних проблем. Проаналізовано розвиток екологічної політики передових країн світу, сучасних правових механізмів та інструментів ОНС. Надано конкретні пропозиції щодо покращання екологічної ситуації в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.

Розглянуто основні аспекти співробітництва України та Росії з міжнародними валютно-фінансовими та кредитними організаціями. Також висвітлено правову базу цих організацій, яка визначає взаємини у даній сфері, проаналізовано їх основні напрямки співпраці.

Розглянуто проблемні питання, пов'язані із застосуванням електронних підписів у сучасних правовідносинах, їх юридичну природу та перспективи застосування в країнах ЄС та інших державах.

Розглянуто питання кримінально-правової заборони злочину агресії у міжнародному гуманітарному праві. Проаналізовано положення міжнародних документів, в яких висловлено ставлення до проявів агресії у міжнародній спільноті. Показано розвиток та удосконалення визначення злочину агресії та визнання такої заборони нормою звичаєвого права. Значну увагу приділено Нюрнберзькому трибуналу, де вперше на законодавчому рівні визнано агресію тяжким злочином і до відповідальності притягнуто осіб, винних у вчиненні цього злочину.

Розкрито місце та роль персоніфікації політико-владних відносин в процесі створення та функціонування ефективної системи захисту прав людини. Прослідковано взаємозумовленість захисних функцій суспільства та характеру персоніфікації політичної влади.

Розглянуто питання, пов'язане з виникненням і розвитком норм міжнародного гуманітарного права (МГП), за порушення яких фізичні особи несуть кримінальну відповідальність. Проаналізовано положення міжнародних документів, статутів, конвенцій, які стосуються цього питання. Характеристика документів охоплює період від кодексу Френсіса Лібера, ухваленого урядом США у часи громадянської війни 1861 - 1865 рр., до підписання Статуту міжнародного кримінального суду у Римі 1998 р. Охарактеризовано міжнародні військові трибунали (ВТ) у Нюрнберзі та на Далекому Сході. Характеристика Нюрнберзького ВТ посідає особливе місце, оскільки саме з нього починається прогресивний розвиток норм МГП, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність фізичних осіб. Також проаналізовано інші міжнародні документи, які містять зазначені норми.