Рассмотрены вопросы структуры, функций и видов деятельности Государственной таможенной службы Украины в аспекте картографирования таможенной деятельности. Дано определение основных понятий. Охарактеризованы функции, представлена организационная структура ГТСУ, которые и определяют направления и тематику карт таможенной системы Украины.

Проведено картографічне дослідження митної діяльності, вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю. Сформульовано основні підходи до картографування діяльності митної системи як головного інструмента регулювання зовнішньої торгівлі. Слід відзначити, що необхідна розробка системи карт різного змісту і функціонального призначення, рівня та територіального охоплення, яка має являти собою інформаційну базу, де формуються масиви даних, що охоплюють: організаційні рівні системи регулювання зовнішньоекономічних відносин (міжнародний, національний - органи законодавчої та виконавчої влади, ДМСУ, окремі митні органи); цільові ланки системи (сприяння ЗЕД, підвищення національної безпеки, оптимізацію структури зовнішньої торгівлі і економіки країни тощо); функціональні підсистеми (фінансову, контролюючу, захисну, регулюючу); періоди часу функціонування (ретроспективні, оперативні, поточні, перспективні); умови і чинники функціонування та розвитку митної системи (зовнішніх, внутрішніх). Запропоновано серію карт зовнішньої торгівлі та митної діяльності.

Розглянуто методичні аспекти геоінформаційного забезпечення управління земельними ресурсами на рівні адміністративного району. Обгрунтовано необхідність розв'язання науково-технічної задачі забезпечення інформаційної підтримки оцінювання стану земельних ресурсів та управління ними з використанням геоінформаційних технологій, розробки комплексу взаємозв'язаних математичних моделей, алгоритмів і програм та впровадження цих методів і технологій у практику автоматизованого управління. Охарактеризовано кроки до створення комплексу взаємопов'язаних геоінформаційно-картографічних моделей для розв'язання завдань управління земельними ресурсами на прикладі Фастівського району Київської області. Вони включали створення базової карти району (1:50000), збір інформації про грунтовий покрив і його властивості, структуру земельних ресурсів і наслідки їх господарського використання. На основі створеної серії електронних великомасштабних карт проаналізовано стан земельних ресурсів Фастівського району, характер їх використання, поширення та розвиток несприятливих процесів, а також зміни, що відбулися під впливом природних та антропогенних факторів. Складені на сучасній системно-геоморфологічної основі карти можна використовувати для розв'язання широкого спектра проблем природокористування. Обгрунтовано доцільність застосування матеріалів та результатів дослідження під час розробки кадастру земель, оцінювання якості грунтів, моніторингу стану та використання земельних ресурсів Київської області. На основі картографічних моделей оцінювання стану земель можуть складатися оперативні зведення, наукові прогнози та рекомендації, які подаються до органів державної виконавчої влади місцевого та регіонального самоврядування, інших організацій і служб для вжиття заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків негативних процесів.

Серед чинних державних кадастрів важливе місце належить водному, який є базою державного управління водним фондом. Відповідно до Водного кодексу України водний фонд включає всі водні об'єкти, передбачає систематичне визначення запасів та якості водних ресурсів на певній території. На якість води впливає велика кількість факторів, серед яких - територіальне розташування, категорія водного об'єкта, площа водозабору, площа водного дзеркала, об'єм води, вид річкової мережі, параметри та властивості рельєфу, гідрологічні умови. Не менш важливий вплив антропогенних чинників, який корелює зі ступенем освоєння території, структурою угідь, кількістю населення та населених пунктів, техногенним навантаженням тощо. Мета роботи - аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян і встановлення основних чинників, які впливають на якість води. Якісний стан водних ресурсів істотно впливає на здоров'я населення, тому ретельний аналіз стану природних водних джерел є однією з важливих складових кадастру водних ресурсів. Під час виконання досліджень використано інформацію, надану Львівською гідрометеорологічною службою, Львівським обласним управлінням водного господарства, науково-дослідними лабораторіями, що займалися моніторингом та аналізом стану водних ресурсів Львівщини за останні 10 років, даними з екологічного паспорта Львівської області за 2020 р. Під час опрацювання результатів використано поєднання методів системного та структурного аналізу, аналітичного порівняння, математичної формалізації, картографічні матеріали, що уможливило вирішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети та достовірність висновків [Совгіра С. В. та ін., 2016]. Установлено, що якість води у водотоках, які протікають територією, що не зазнає техногенного навантаження, залежить, переважно, від природних чинників, а саме: територіального розташування, кліматичних умов, рельєфу, гідрогеологічних та геоморфологічних умов тощо. У зв'язку зі зміною клімату все частіше виникають різні стихійні явища та проблеми з затопленням територій, які негативно впливають на запаси та якість води. Затоплення виникають через різні причини й останніми роками характерні для суббасейну р. Сян, особливо у гірській місцевості. Для території, що характеризується високим господарським освоєнням, якість води річок залежить: від гірничо-видобувної діяльності; забруднення грунтів; створення та експлуатації штучних водойм; господарської діяльності в межах заплавно-руслових комплексів; днопоглиблювальних і руслоспрямувальних робіт; вирубування лісів та інтенсивної господарської діяльності на водозборах, що яскраво підтверджено станом води в р. Шкло та її допливах Гноянець, Терешка тощо. Зібрано, систематизовано та проаналізовано дані щодо стану водотоків суббасейну р. Сян із використанням і дотриманням основних положень інтегрованого підходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом.