На підставі аналізу відомих сервісів аерокосмічної інформації зроблено висновок щодо ступеню доступності даних, що зберігаються на них, та обгрунтовано необхідність введення контролю розповсюдження аерокосмічних знімків з метою запобігання використання легкодоступних даних будь-якими терористичними або екстремістськими організаціями.

Розглянуто питання підвищення ефективності і якості застосованих існуючих наземних космічних засобів і, зокрема, системи контролю та аналізу космічної обстановки (СКАКО). У цілому СКАКО призначена для збору, обробки та аналізу даних про стан космічної обстановки від національних засобів контролю космічного простору різної належності та інших джерел, включаючи іноземні. Обгрунтовано необхідність вирішення завдання оперативного виявлення і попередження про виникнення джерел небезпеки в космічному просторі, що загрожують національній безпеці України. Проведений аналіз інформаційних можливостей СКАКО дозволяє зробити висновок про можливість вирішення низки певних завдань.

Збільшення кількості пілотованих космічних подорожей зумовлює необхідність розроблення належного еколого-правового підгрунтя життєзабезпечення людини в космосі. Зазначена сфера правового регулювання є досить широкою та диверсифікованою у різних космічних державах, тому потребує дослідження з метою виокремлення перспективних напрямків рецепції кращого досвіду до національного законодавства України. Мета роботи - дослідження всіх етапів життєзабезпечення пілотованих космічних місій за законодавством деяких провідних учасників ринку космічних послуг, а саме: Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА, задля врахування цього правового підгрунтя під час розробки відповідної сфери правового регулювання в Україні. Для досягнення мети цього дослідження було використано положення про життєзабезпечення людини в космосі п'яти договорів з космосу, Угоди про Міжнародну космічну станцію, національних правових актів, технічних регламентів, керівництв тощо. Під час дослідження використовувались методи аналізу, синтезу, порівняння, структурування тощо. В результаті весь обсяг аналізованого правового масиву забезпечення життєдіяльності людини під час виконання пілотованих космічних місій було структуровано: відповідно до суб'єкта регулювання, - щодо вимог до осіб (медичних, санітарних тощо) та вимог, які ставляться до умов довкілля - щодо чинників космічного середовища (невагомість, радіація, освітлення тощо); відповідно до етапів космічних місій: на вимоги до підготовки, процесу виконання космічних місій та реабілітації після них. Було визначено спільні та відмінні риси таких вимог за екологічним та іншим законодавством Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА. Окреслено такі основні напрямки розвитку законодавства України у вказаній сфері: встановлення медичних, фізичних, психологічних та інших критеріїв відбору для набуття статусу космонавта/астронавта; визначення вимог до умов життєдіяльності та готовності до виконання завдань космічних місій; система реабілітаційних процедур після виконання пілотованої космічної місії.

Мета роботи - дослідження стану нормативно-правового регулювання радіаційних досліджень, методичного забезпечення та апаратурних можливостей організації радіаційних випробувань матеріалів і приладів космічного призначення у наземних умовах. Огляд наявних баз даних про іонізаційні фактори космічного простору, радіаційних поясів Землі, методик прискорених радіаційних випробовувань, математичного моделювання та натурних досліджень радіаційного дефектоутворення у конструкційних матеріалах космічних апаратів, проведених на прискорювачах ядерних частинок, зокрема, мікротроні М-30, що імітують дію проникаючого космічного випромінювання на матеріали та прилади космічного призначення. У разі використання мікротрона М-30 як стенду для проведення радіаційних випробувань необхідним є дослідження метрологічних характеристик його радіаційних полів, фіксації етапів та послідовності їх виконання для забезпечення радіаційних випробувань об'єктів дослідження на дію високоенергетичних електронів, що імітують радіаційні фактори космічного простору. Важливим є гармонізація вітчизняних та світових правових та технологічних регламентів здійснення радіаційних випробувань, зокрема, у плані реалізації послідовності операцій та дозиметричного супроводу опромінення. Радіаційний стенд на базі мікротрона М-30 цілком здатний імітувати параметри жорсткої космічної радіації, який створює можливість організації випробувань для встановлення радіаційної стійкості матеріалів та приладів космічної техніки згідно регламентних вимог. Радіаційні стенди, які здатні проводити наземні випробування космічних засобів, мають бути введені в реєстр Національного центру управління та випробувань.

Проаналізовано основні механізми державного регулювання космічної галузі. Досліджено їх вплив на національну безпеку держави. Розглянуто основні аналітичні висновки та статистичний аналіз за останні 10 років, а також значення та роль розвитку космічної галузі в контексті європейської інтеграції України. Увагу приділено державному регулюванню аерокосмічної галузі як частини ефективної національної безпеки держави. Висвітлено перспективи розвитку космічної галузі в Україні. Досліджено міжнародно-правовий аспект державного регулювання космічної галузі. Репрезентовано досвід міжнародного співробітництва України у сфері космосу. Висвітлено вплив пандемії на космічну галузь.