Досліджено сучасні проблеми адміністративно-правових засад організації медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. Розглянуто особливості медичного забезпечення як складової соціального захисту органів внутрішніх справ та різновиду внутрішньосистемної діяльності. Проаналізовано етапи становлення та розвитку медичної служби МВС України. Визначено домінуючу роль адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення ОВС України. Запропоновано визначення та характеристику організаційних засад чинної моделі медичного забезпечення. Досліджено основні функції медичних підрозділів МВС України та форми діяльності відомчих лікувально-профілактичних закладів. З урахуванням сучасних умов і тенденцій реформування вітчизняної системи охорони здоров'я обгрунтовано пропозиції щодо визначення перспективних шляхів розвитку медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.

Обгрунтовано шляхи оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців Служби безпеки України (СБУ). Вперше розкрито структуру первинної інвалідності військовослужбовців даної структури, визначено її рангові місця, проведено розподіл за важкістю та причинами. Виділено види та ступені обмеження життєдіяльності досліджуваної категорії військовослужбовців, виявлено фактори, що впливають на формування первинної інвалідності. Обгрунтовано доцільність медичного забезпечення військовослужбовців СБУ закладами охорони здоров'я на регіональному рівні за комбінованим принципом: закритої системи її надання на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги (85,0 % звернень) та відкритої на рівні спеціалізованої, висококваліфікованої (зокрема, стаціонарного етапу її надання) та медико-експертної допомоги (15,0 % та 2,0 % відповідно) в закладах охорони здоров'я МОЗ України. Розроблено оптимізовану модель взаємодії між закладами охорони здоров'я СБУ й органами медико-соціальної експертизи з питань медико-експертного обслуговування військовослужбовців СБУ на регіональному рівні. Визначено диференційовані показання для направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії різних потоків хворих військовослужбовців СБУ.

Визначено особливості системи валеологічної освіти як засобу формування компетентності здорового способу життя курсантів у вищих навчальних закладах МВС України. Конкретизовано завдання учасників педагогічного процесу щодо передачі курсантам необхідних знань для дотримання вимог здорового способу життя.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати значення, роль і місце військової медицини в єдиному медичному просторі держави. Досліджено систему охорони здоров'я, а також стан медичного забезпечення військовослужбовців і цивільного населення. У дослідженні використано історичний, аналітичний, бібліосемантичний, метод системного підходу. Опрацювання перспективних шляхів реформування системи військової охорони здоров'я потребує нових організаційних підходів щодо ефективного і раціонального використання наявних медичних ресурсів та їх наукового обгрунтування. Повноцінне медичне забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, подальший розвиток та формування потужної системи військової охорони здоров'я передбачають її інтеграцію у єдиний медичний простір України.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати значення єдиного медичного простору для розробки перспективних шляхів реформування вітчизняної системи охорони здоров'я. Досліджено систему охорони здоров'я у мирний і воєнний час. Вивчено стан медичного забезпечення військовослужбовців і цивільного населення. У роботі було застосовано аналітичний, бібліосемантичний, метод системного підходу. Опрацювання перспективних шляхів реформування вітчизняної охорони здоров'я супроводжується пошуками нових організаційних підходів щодо ефективного і раціонального використання наявних медичних ресурсів та їх науковим обгрунтуванням. Єдиний медичний простір слід розглядати як спільне ефективне та раціональне використання можливостей закладів охорони здоров'я усіх форм власності та підпорядкування, розташованих на визначених територіях, для забезпечення рівного доступу всіх громадян у межах усієї країни до фінансованої державою медичної допомоги.