Розглянуто проблему розробки державної політики в сфері імміграції. Визначено принципову модель побудови системи регіонального та загальнодержавного управління імміграційними процесами в Україні, розроблено понятійний апарат наукової та практичної діяльності у сфері імміграції з урахуванням міжнародного досвіду й традицій України. Сформульовано концептуальні положення довгострокової державної політики щодо регулювання імміграційних процесів в Україні, обгрунтовано принципи та підходи до нелегальної імміграції та боротьби з нею, а також основні принципи адаптації біженців та інших категорій іммігрантів в Україні. Теоретично обгрунтовано цілісну систему державного управління імміграційними процесами, яка поєднує адміністративно-організаційні та фінансово-економічні структурні елементи.

Зроблено аналіз сучасного уявлення про здійснення нелегального транспортування мігрантів в Україні, масштабів проблеми, питання з'ясування основних характеристик транспортованих в Україну та через неї мігрантів, а також механізмів здійснення операцій переправників. Розглянуто рівень розуміння зазначеної проблеми з боку різних урядових та неурядових структур, а також їх підходи до запобігання нелегальному транспортуванню мігрантів.

Висвітлено процес появи в Україні, зокрема в Києві, "нетрадиційних" іммігрантів з країн Азії та Африки. Розглянуто умови їх прибуття в Київ, проживання, працевлаштування, проаналізовано підприємницьку діяльність, описано процес соціально-культурної інтеграції в українське суспільство, формування стосунків між киянами та іммігрантами, закономірності процесу міграції у глобалізованому світі.

Освещен процесс появления в Украине, в частности в Киеве, "нетрадиционных" иммигрантов из стран Азии и Африки. Рассмотрены условия их прибытия в Киев, проживания, трудоустройства, проанализирована предпринимательская деятельность, описаны процесс социально-культурной интеграции в украинское общество, формирование отношений между киевлянами и иммигрантами, закономерности процесса миграции в глобализированном мире.

Висвітлено проблеми наукової розробки, обгрунтування та здійснення адміністративно-територіальної реформи в регіонах України. Охарактеризовано сучасний стан сільських поселень Харківщини, зокрема, демографічну ситуацію, житловий фонд, умови життя та зайнятість населення. Запропоновано запровадження волосної структури устрою сільських територій, доведено необхідність введення округів як важливої ланки в структурі ефективного управління регіоном. Висвітлено проблеми земельних відносин, економічного механізму господарювання, співпраці органів самоорганізації та самоврядування з суб'єктами господарювання.

Освещены проблемы научной разработки, обоснования и осуществления административно-территориальной реформы в регионах Украины. Охарактеризовано современное состояние сельских поселений Харьковской области, в частности, демографическая ситуация, жилищный фонд, условия жизни и занятость населения. Предложено внедрение волостной структуры устройства сельских территорий, доказана необходимость введения округов как важного звена в структуре эффективного управления регионом. Освещены проблемы земельных отношений, экономического механизма хозяйствования, сотрудничества органов самоорганизации и самоуправления с субъектами хозяйствования.

Розкрито сутність та ознаки міжнародної міграції населення як складової сучасних міжнародних відносин, висвітлено науково-методичні засади дослідження даного процесу. Встановлено особливості і тенденції розвитку та поширення міграційних явищ, проаналізовано їх економічні та соціально-політичні наслідки. Значну увагу приділено розгляду теоретичних, практичних і законодавчих аспектів регулювання міграції у світі та в Україні з урахуванням глобалізаційних тенденцій. Охарактеризовано інструменти регулювання нелегальної міграції та зайнятості, розглянуто методи боротьби з даним явищем в Україні. Проаналізовано основні етапи розвитку та зміну напрямків потоків міжнародної інтелектуальної міграції.

Раскрыты сущность и признаки международной миграции населения как составляющей современных международных отношений, освещены научно-методические основы исследования данного явления, проанализированы их экономические и социально-политические последствия. Значительное внимание уделено рассмотрению теоретических, практических и законодательных аспектов регулирования миграции в мире и в Украине с учетом глобализационных тенденций. Охарактеризованы инструменты регулирования нелегальной миграции и занятости, рассмотрены методы борьбы с данным явлением в Украине. Проанализированы основные этапы развития и изменения направлений потоков международной интеллектуальной миграции.

Проведено комплексний аналіз демографічної ситуації в Україні, наявних наукових, науково-публіцистичних та нормативних джерел. Визначено поняття, особливості адміністративно-правового регулювання демографічної політики. Розкрито зміст демографічної політики, її роль у соціально-економічній політиці держави та надано визначення поняття "демографічна політика держави". Висвітлено позитивний зарубіжний досвід демографічної політики та визначено передумови для його запозичення. Досліджено правову основу адміністративно-правового регулювання у сфері демографічної політики в Україні. Проаналізовано чинники, що впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання демографічної політики в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в даній сфері та практики його застосування.

Визначено теоретично-методолгічні засади процесу формування та реалізації міграційної політики України. Охарактеризовано міграційні процеси на українських землях наприкінці XIX - XX ст., проаналізовано основні тенденції міграційної політики України, визначено її переваги та недоліки. Обгрунтовано необхідність імплементації європейського досвіду до сучасних вітчизняних умов, запропоновано сучасні підходи та практичні рекомендації щодо вдосконалення роботи державних інституцій управління міграційною сферою, підвищення ефективності їх функціонування.

Досліджено організаційно-правовий механізм державного управління демографічними процесами в Україні. На основі порівняльного аналізу відомих дефініцій вдосконалено визначення терміна "державна демографічна політика" в предметному полі науки державного управління, яке передбачає активізацію морально-етичних компонентів демографічних процесів і політики. Побудовано схеми співвідношення соціально-поведінкових чинників впливу на демографічну ситуацію в Україні та складено рейтинг соціально-поведінкових чинників впливу на зміну демографічної ситуації в Україні. Обгрунтовано доцільність формування гуманітарного типу державної демографічної політики у спосіб змістовного та структурного трансформування наявного типу гуманітарним контентом загальнолюдських цінностей, фундаментальною повагою до людської гідності. Проведено аналіз вітчизняних нормативно-правових актів, а також програм і концепцій щодо їх узгодженості з цілями державної демографічної політики України. Запропоновано конкретні поправки до нормативно-правової бази, а також пропозиції органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері соціальної та гуманітарної політики, зокрема, охорони здоров'я, освіти й інформаційного простору, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня культури демографічної поведінки населення.

Розглянуто засади формування дієвих механізмів державного регулювання охорони репродуктивного здоров'я за умов демографічної кризи. Досліджено загальнотеоретичні, правові та соціальні засади державного управління охороною репродуктивного здоров'я, висвітлено зарубіжний досвід побудови його моделей, проаналізовано стан правового регулювання охорони репродуктивного здоров'я в Україні. Обгрунтовано модель державного управління охорони репродуктивного здоров'я, здійснено класифікацію чинників, які впливають на його стан. Розроблено механізми мотивації розвитку репродуктивного здоров'я серед молоді як складової державної політики, визначено критерії оцінки ефективності державного управління охороною репродуктивного здоров'я. Запропоновано складові національної концепції державної політики щодо охорони репродуктивного здоров'я населення.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми дослідження феномену міграції, проаналізовано еволюцію сутнісних характеристик міграційних процесів, основні етапи становлення міграційного законодавства України та сучасну нормативно-правову базу регулювання міграційних процесів, становлення та розвиток системи регулюючих органів у сфері міграції. Зроблено огляд системи міжнародно-правових актів регулювання міграційних процесів і проаналізовано сучасний стан імплементації норм міжнародного права в систему міграційного законодавства України. Запропоновано напрямки удосконалення міжнародного співробітництва України в сфері регулювання міграційних процесів і системи інституційного забезпечення міграційної політики.

Розглянуто процес внутрішнього переміщення осіб (ВПО) в Україні протягом перших шести місяців після його початку. Дослідження проведено на основі вторинної інформації - використані статистичні дані кількості зареєстрованих ВПО, законодавчі акти України, звіти міжнародних організацій, заяви представників неурядових організацій і державних органів України. Визначено основні характеристики процесу внутрішнього переміщення в Україні. З'ясовано, що ВПО формують дві групи - з Автономної Республіки Крим і зі Східних областей України, які мають свої особливості. Проведено аналіз формування державної політики України щодо ВПО. Увагу приділено наявним проблемам у таких сферах: розбудова термінологічного апарату, створення системи реєстрації ВПО, формування законодавчої бази і державних інституцій, забезпечення житлом, реєстрація перебування, доступ до соціального захисту і вирішення вітальних потреб даної групи. Встановлено, що потребує ухвалення закон, який визначатиме статус ВПО. Необхідно прийняття державних програм, спрямованих на забезпечення потреб двох категорій ВПО з урахуванням їх життєвих стратегій. Серед завдань держави - робота з громадською думкою і попередження негативного ставлення до переселенців, внесення змін до податкового законодавства країни з метою залучення фінансової допомоги донорів.

Подано понятійний апарат, пов'язаний із соціологічним вивченням сучасних міграційних процесів, висвітлено його складові. На підставі результатів соціологічного дослідження української міграції жінок до Польщі та Греції проаналізовано вплив міграційних процесів на ідентичності, сім'ї та сімейні ролі мігранток. Розкрито специфіку характеристик міграції й особливості адаптаційних моделей жінок-мігранток у приймаючих суспільствах.

Обгрунтовано необхідність диференційованого підходу в роботі з бездомними особами, які втратили житло внаслідок позбавлення волі. Розглянуто правові норми щодо соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі, та проаналізовано вітчизняні реалії щодо заходів соціальної підтримки визначеної категорії бездомних. За результатами емпіричного дослідження виявлені основні соціально-демографічні характеристики бездомних осіб, які втратили житло внаслідок позбавлення волі, охарактеризовано стан здоров'я, засоби існування, визначено специфіку потреб щодо реінтеграції. Надано рекомендації щодо впровадження ефективних соціальних заходів підтримки даної категорій бездомних осіб на основі виявлених специфічних потреб. Особливу увагу приділено проблемам працевлаштування - показано, що саме працевлаштування є головною умовою процесу ефективної соціальної реінтеграції та адаптації бездомних осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Виявлено проблемні аспекти працевлаштування цієї категорії осіб, не здатних конкурувати на ринку праці, важливим напрямом підвищення зайнятості серед цієї категорії осіб визначено розвиток спеціалізованих соціально-економічних підприємств.

Виявлено соціально-демографічних груп населення, які найбільше наражаються на ризик потрапити у ситуацію торгівлі людьми. З цією метою автором проведено експертне опитування з подальшим аналізом його результатів за допомогою методу аналізу ієрархій. Визначено, що основними чинниками, які сприяють потраплянню у ситуацію торгівлі людьми, є недостатня поінформованість щодо цієї проблеми, складні життєві обставини (матеріальні труднощі) і сімейні проблеми. Найбільший ризик потрапити у ситуацію торгівлі людьми мають такі демографічні групи як чоловіки середнього віку, діти та молоді чоловіки. Одержаний результат експертного опитування кореспондується з інформацією Міжнародної організації з міграції про те, що по допомогу до неї в останні роки частіше звертаються чоловіки, ніж жінки, і найпоширенішою формою експлуатації жертв торгівлі людьми стає трудова.

Досліджено питання міграції в Україні. Вказано види міграції (внутрішня й зовнішня) й охарактеризовано її структуру за територіальною, часовою ознаками, за способом реалізації по відношенню до держави та за ступенем державного контролю. Акцентовано на злочинах, пов'язаних із незаконною міграцією.

Досліджено цивілізаційний аспект регіональних конфліктів. Проаналізовано вплив демографічного, економічного та військового потенціалу держави на її місце в системі регіональної і глобальної безпеки. Визначено ознаки головних гарячих точок, які становлять загрозу глобальній безпеці. З'ясовано основні форми військових загроз у сучасному світі. Досліджено поняття "неспроможна держава". Виявлено ключові ознаки неспроможності держави. Проаналізовано групи держав за їх неспроможністю. Здійснено порівняння показників неспроможності із наявністю різного роду збройних конфліктів. З'ясовано соціально-економічні наслідки збройних конфліктів у регіонах світу.

Розглянуто історію формування нормативно-правової бази регулювання міжнародної міграції на глобальному рівні. Проаналізовано феномен двоїстого характеру міграційної політики на глобальному рівні, зумовлений розбіжністю інтересів різних учасників системи міжнародних відносин. Надано рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері регулювання міграційних процесів.

Охарактеризовано методологію розроблення демографічних моделей та запропоновано авторську концепцію класифікації моделей, які забезпечують продовження тривалості та збереження якості життя. Ідентифіковано результативність таких моделей, які забезпечують відповідні параметри соціального захисту населення, а відтак і підвищують показники його відтворення та подовження тривалості життя. Обгрунтовано, що нерівність у доступі до якості медичних послуг диверсифікує середні показники демографічної статистики, в результаті чого сучасні держави вимушені вдаватися до своєрідної деконструкції пріоритетів реалізації публічної політики в напрямі забезпечення найвищої цінності - життя людини. Це слугуватиме зниженню показників смертності, подовженню тривалості якісного життя як стратегічної умови забезпечення національної безпеки держави. Інструментарій захисту національної безпеки сучасної держави базується на розумінні людського потенціалу як головного багатства соціальної системи. Досліджено особливості функціонування результативної системи громадського здоров'я, спрямованої на посилення ресурсного потенціалу держави. Встановлено, що демографічна модель збереження громадського здоров'я, включаючи відповідні соціальні фактори, також залежить від рівня розвитку наукових знань, які визначають сферу та рівень функціонування системи охорони здоров'я.

Вивчено загрози для громадського здоров'я і національної безпеки, спричинені суттєвим посиленням міграції в результаті складної сучасної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні (як усередині країни, так і за її межі). Виконаний автором системний аналіз впливу зовнішніх міграційних процесів на громадське здоров'я і національну безпеку показав, що зовнішня міграція безпосередньо впливає на стан громадського здоров'я, насамперед за рахунок несприятливих змін якісних характеристик населення та його вікової структури, та опосередковано - на фінансування систем охорони здоров'я та соціального захисту в результаті зменшення частки економічно активного населення. Водночас внутрішня міграція останніх років накладає свій відбиток не лише на здоров'я вимушених переселенців, а й на стан здоров'я в масштабах нації. Здійснено оцінку прийнятності для України міжнародних підходів до розв'язання проблем громадського здоров'я, пов'язаних з міграцією, та мінімізації спричинених цим загроз національній безпеці. Доведено необхідність забезпечення органами державної влади на різних рівнях готовності та потенціалу системи охорони здоров'я (в т.ч. наявність надійних епідеміологічних даних і оперативної інформації про міграційну ситуацію, проведення ретельного планування, навчання персоналу), а також прихильність принципам соціальної справедливості, солідарності, дотримання прав людини і поваги людської гідності; поглиблення міжсекторальної взаємодії на місцевому, державному і міждержавному рівнях для забезпечення ВПО доступу до послуг охорони здоров'я.

Висвітлено сутність і зміст державної міграційної політики, визначено принципи, на яких вона має грунтуватися, розкрито методологічні підходи до її формування. Досліджено нормативно-правове забезпечення міграційних процесів (МП), надано пропозиції з удосконалення державної політики щодо регулювання МП у напрямі її нормативно-правового забезпечення. Розглянуто теоретичні підходи до планування міграційної політики. Встановлено роль держави в управлінні МП, виокремлено сучасні форми міграції населення. Досліджено сучасний стан МП в Україні в розрізі їх видів. Визначено основні причини, внаслідок яких відбувається масштабна трудова й інтелектуальна еміграція. Досліджено розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури в реалізації міграційної політики. Вивчено можливість запровадження європейського досвіду у виробленні та реалізації державної міграційної політики в Україні.