Проаналізовано організаційно-правові засади формування державної бюджетної політики в Україні та інших країнах світу. Обгрунтовано методологію формування державної політики в галузі бюджету, висвітлено економічні та правові засади формування бюджетної політики держави.

Проанализированы организационно-правовые основы формирования государственной бюджетной политики в Украине и других странах мира. Обоснована методология формирования государственной политики в отрасли бюджета, освещены экономические и правовые положения формирования бюджетной политики государства в Украине.

Мета роботи - визначення, встановлення та аналіз взаємозв'язків між бюджетною децентралізацією (БД) та економічним зростанням регіонів України за умов реформи влади та фінансових ресурсів. Проведено статистичне оцінювання впливу БД на економічне зростання регіонів України за 2015 - 2016 рр. Застосування моделювання панельних даних надало змогу побудувати економетричні моделі, які надали змогу встановити неоднозначну природу бюджетної децентралізації та визначити ключові чинники впливу. Показано, що БД за доходами та видатками позитивно асоціюється із економічним зростанням регіонів України впродовж обраного часового діапазону дослідження. Динамічне зростання власних доходів місцевих бюджетів ще не є каталізатором економічного розвитку регіонів. Підтверджено сильний негативний вплив трансфертів на залежну змінну. Серед змінних, включених у модель, які додатково характеризують БД, помітно вирізняються єдиний податок і субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій. В результаті проведеного дослідження обгрунтовано необхідність мінімізації трансфертної залежності регіонів із одночасним нарощенням власної доходної бази, при цьому місцеві податки та збори мають слугувати надійною базою довгострокового планування та розвитку.

Досліджено питання взаємодії бюджетно-податкової (БП) та грошово-кредитної (ГК) політики. Розглянуто моделі координації дій уряду та центрального банку в процесі здійснення БП та ГК політики. Окреслено проблеми взаємодії БП та ГК політики в Україні та визначено шляхи їх розв'язання в контексті забезпечення сталого довгострокового економічного зростання.

Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання управління коштами державного фонду (ДФ) регіонального розвитку (РР) України. Мета дослідження - оцінка ефективності управління коштами зазначеного фонду з позиції підвищення ефективності державної фінансової підтримки в Україні. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми ефективного використання коштів державного бюджету для фінансування цілей регіонального розвитку засвідчила, що загалом існує позитивна оцінка доцільності функціонування ДФ РР в Україні, але водночас існують і суттєві недоліки та проблеми щодо забезпечення фінансування заходів розвитку регіонів. Актуальність розв'язання наукової проблеми полягає в тому, що, будучи вагомим бюджетним ресурсом для реалізації цілей і завдань РР, кошти фонду використовуються недостатньо ефективно через неналежний його менеджмент. Дослідження питання особливостей менеджменту ДФ РР України в умовах сучасних викликів проведено з позиції оцінки дотримання національного законодавства бюджетної дисципліни, економічної та соціальної доцільності та з урахуванням таких фактороів: забезпечення повного дотримання бюджетного законодавства України; відсутності порушень строків розподілу коштів фонду; відсутності порушень при плануванні, відборі та затвердженні інвестиційних програм і проектів РР; спрямування встановленої частки коштів фонду на економічний розвиток регіонів; своєчасне та в повному обсязі освоєння коштів на запланованих об'єктах; дієва система внутрішнього контролю ефективного використання бюджетних коштів; за результатами дослідження підготовлено висновки. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи економіко-статистичного аналізу, групування, порівнянь, індексного аналізу і факторного аналізу. Періодом дослідження обрано 2016 - 2020 рр. Наведено результати емпіричного аналізу, який засвідчив, що мають місце системні проблеми щодо організації менеджменту ДФ РР. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що потрібно поновити положення статті 24і Бюджетного кодексу України щодо визначення ресурсів фонду в обсязі не менше ніж один одного відсоток від загального фонду Державного бюджету України; розподіл коштів фонду має враховувати територіальну диференціацію за індексом регіонального людського розвитку; визначення додаткових критеріїв відбору проектів РР, які забезпечать досягнення позитивних економічних змін у регіонах; організувати ефективну систему внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.