Проаналізовано та відокремлено механізм державного управління обов'язковою нагромаджувальною системою від механізму державного управління добровільною нагромаджувальною системою. Розроблено практичні рекомендації щодо організаційно-адміністративного забезпечення функціонування Накопичувального фонду як головного суб'єкта нагромаджувальної системи в Україні. Виявлено та класифіковано чинники, які стримують процеси запровадження нагромаджувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. З'ясовано роль, функції та принципи державного управління у процесах формування та запровадження обов'язкової такої системи. Розроблені принципи адаптовані до українських реалій. Обгрунтовано становлення структурної побудови механізму державного управління шляхом запровадження системи пенсійного забезпечення в Україні. На цьому грунтується припущення, що механізм державного управління запровадженням системи пенсійного забезпечення потребує вдосконалення щодо введення складової регулювання та нагляду за діяльністю Накопичувального фонду. Досліджено економічну природу пенсійних активів у аспекті їх участі у структурі інвестиційного капіталу з метою розробки основних складових механізму їх захисту. Розроблено та теоретично обгрунтовано інноваційні заходи державного управління у період запровадження нагромаджувальної пенсійної системи в Україні. Запропоновано механізм державного управління запровадженням даної системи, обгрунтовано структуру державного управління, розроблено механізм удосконалення діяльності Накопичувального фонду, визначено засоби реалізації основних завдань державного управління у цій сфері. Визначено пріоритетні

Розроблено механізми державного регулювання розвитку системи пенсійного забезпечення (СПЗ) України в контексті реалізації державної соціальної політики. Систематизовано теоретичні засади у дослідженні понять та змісту механізмів регулювання СПЗ. Здійснено ретроспективний аналіз історичних передумов, етапів становлення й розвитку державного регулювання СПЗ. Адаптовано основні зарубіжні підходи стосовно реформування та державного регулювання СПЗ до українських реалій. Проаналізовано державні механізми та особливості законодавчого, нормативно-правового регулювання розвитку СПЗ. Оцінено сучасний стан і перспективи розвитку інституційного забезпечення державного регулювання пенсійної системи. Розроблено механізм раціоналізації процесу впровадження накопичувальної СПЗ. Запропоновано напрями модернізації системи недержавного пенсійного забезпечення. Сформульовано пропозиції та практичні рекомендації щодо шляхів оптимізації стратегічних напрямів та механізмів державного регулювання СПЗ.

Проаналізовано механізм формування й використання коштів Пенсійного фонду України, визначено недоліки та надано пропозиції з їх усунення. Виявлено напрями реформування системи державного пенсійного забезпечення. Наведено рекомендації з удосконалення механізму державного управління пенсійним забезпеченням громадян у контексті реалізації державної політики реформування в Україні. Розглянуто пропозиції з удосконалення державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення громадян, організаційної роботи управління Пенсійного фонду з прийому громадян за принципом "єдиного вікна" у разі призначення чи перерахунку пенсій.

Поглиблено теоретичні та методологічні підходи та науково обгрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів державного регулювання пенсійної системи (ПС) України. Досліджено поняття та зміст механізмів регулювання ПС. Розглянуто історичні передумови, розвиток і зарубіжний досвід державного регулювання ПС. Проаналізовано сучасний стан механізмів державного регулювання ПС України. Удосконалено механізми впровадження накопичувальної ПС. Розроблено шляхи модернізації системи недержавного пенсійного забезпечення за умов трансформаційних процесів на ринку фінансових послуг. Визначено стратегічні напрями та механізми державного регулювання ПС з урахуванням синергії взаємодії факторів, які детермінують її параметри за рахунок параметричних змін правового та економічного механізму на основі ризик-орієнтованого підходу й активного регулювання "зовнішніх" чинників з урахуванням модифікації ПС відповідно до потреб різних поколінь і соціальних стандартів та вдосконалення інформаційно-технічного потенціалу системи.

Комплексно досліджено теоретико методологічні засади та процес функціонування державного управління пенсійною системою України. Проаналізовано особливості державного управління пенсійною системою та функціонування його організаційної структури; питання правового регулювання цієї сфери та визначено напрями вдосконалення державного управління пенсійною системою. Встановлено, що передумовою для забезпечення якісного державного управління пенсійною системою має стати зміна сутності державного управління, вдосконалення правового регулювання, зміна структурно-суб'єктного складу пенсійної системи, а також стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва як потенційних джерел фінансування пенсійної системи України. Обгрунтовано пропозиції, які стосуються вдосконалення державного управління пенсійною системою України.

Надано визначення поняття "механізми державного управління розвитком пенсійної системи". Механізм державного управління розвитком пенсійної системи представлено як набір певних інституціональних і технологічних системно взаємопов'язаних у своїй дії блоків: першим блоком виступають такі елементи управління, як принципи, цілі, критерії тощо; другий блок є відповідальним за цілепокладання державного управління розвитком пенсійної системи України, вироблення і реалізацію державної політики; третім блоком виступають різні види комунікацій; четвертий блок складається з інструментів, способів, методів управління, а також механізмів управління нижчого рівня; п'ятим блоком є ресурсне забезпечення; шостий блок складається з низки управлінських технологій; сьомим блоком є власне безпосередньо керуючий вплив на об'єкт управління - пенсійну систему України.

Обгрунтовано теоретичні засади державного управління впровадженням обов'язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні. Визначено комплекс взаємопов'язаних механізмів державного управління впровадженням обов'язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні, зокрема адміністративно-правовий, організаційно-функціональний, фінансово-економічний, кадровий, соціально-політичний. Розроблено конкретні шляхи їх реалізації. Визначено вимоги щодо відбору активів при розміщенні коштів пенсійних накопичень для забезпечення надійності, ліквідності і прибутковості. Запропоновано адміністративно-правові регулятори для мінімізації ризиків та сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності управління впровадженням обов'язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні.