Розглянуто питання теорії та практики організації захисту прав споживачів. Викладено загальні положення теорії поведінки споживача. Проаналізовано організацію та правові засади захисту прав споживачів у процесі торговельної діяльності.

Рассмотрены вопросы теории и практики организации защиты прав потребителей. Изложены общие положения теории поведения потребителя. Проанализированы организация и правовые основы защиты прав потребителей в процессе торговой деятельности.

Висвітлено особливості побудови математичної моделі успішного функціонування держави. Проведено порівняльний аналіз купівельної спроможності жителів України й європейців, українського трудового народу та депутатів. Увагу приділено вступу України до НАТО.

Освещены особенности построения математической модели успешного функционирования государства. Проведен сравнительный анализ покупательной способности жителей Украины и европейцев, украинского трудового народа и депутатов. Внимание уделено вступлению Украины в НАТО.

Визначено соціально-економічні передумови необхідності впровадження нового механізму захисту прав споживачів. Проаналізовано сучасний стан внутрішнього споживчого ринку, рівні якості та безпеки товарів, а також задоволення основних потреб і захисту прав споживачів. Проаналізовано чинне законодавство споживчої сфери, досліджено інституційну базу механізму захисту прав споживачів в Україні щодо їх відповідності сучасним ринковим умовам та вимогам Європейського Союзу. Обгрунтовано методичні засади формування основних положень концепції національної споживчої політики.

Висвітлено питання розвитку споживчої політики (СП) в системі державного управління в Україні, міжнародну та вітчизняну практику захисту прав споживачів (ПС), досвід їх досудового захисту та роль державних органів у даних процесах. Розкрито особливості фундаментальних прав захисту ПС, стратегію ЄС у сфері ПС. Описано міжнародну мережу забезпечення ПС, європейські системи попередження про небезпечну продукцію і технічне регулювання. Визначено основні напрямки освітньої політики щодо запровадження споживчої освіти в Україні, механізми впровадження СП у контексті розвитку громадянського суспільства в державі.

Розглянуто механізми захисту прав споживачів в країнах з розвиненою ринковою економікою, проаналізовано розвиток концепції консьюмеризму. Проведено аналіз проблем і виявлено актуальні тенденції державного захисту прав споживачів в Україні. Сформульовано поняття та сутність національної моделі споживання, її розглянуто як об'єкт державного регулювання. Обгрунтовано концепцію державного регулювання споживчих ринків на основі аналізу прав споживачів і визначення принципів їх регулювання. Сформовано методологічний підхід до визначення ступеня захисту прав споживачів для окремого товару/послуги. Проаналізовано національну модель споживання в Україні та виявлено актуальні напрямки розвитку консьюмеризму. Розроблено рекомендації щодо удосконалення правового аспекту механізму державного регулювання споживчих ринків, які передбачають посилення контролю виробників. Розроблено організаційний аспект механізму державного регулювання споживчих ринків в Україні з пріоритетом інформаційно-аналітичних функцій.

Сучасний стан правовідносин між споживачами та суб'єктами господарювання, які реалізують чи пропонують для реалізації косметичні засоби, набули масштабності в частині порушення прав споживачів, зокрема щодо введення споживачів в оману. Чинне споживче законодавство не враховує всі особливості стосовно прав споживачів і механізмів їх реалізації, деякі норми є неоднозначними та неефективними, чим і користуються несумлінні суб'єкти господарювання. Мета статті - правовий аналіз ситуацій, пов'язаних із застосуванням засобів нечесної підприємницької практики, та окреслення механізмів захисту прав споживачів у разі використання нечесної підприємницької практики в угодах зі споживачами. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: формально-логічний (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, індукція, дедукція); системний; соціологічного дослідження. Інформаційною базою дослідження є національне законодавство, судова практика, Директиви ЄС, інтернет-ресурси та аналітичні матеріали вітчизняних науковців. Проаналізовано правові проблеми щодо порушення прав споживачів у разі придбання косметичних засобів та укладання договору про споживчий кредит, із застосуванням засобів нечесної підприємницької практики. Визначено порядок захисту прав споживачів і підстави розірвання договору роздрібної купівлі-продажу та договору про споживчий кредит, з використанням засобів нечесної підприємницької практики. Висновки: у чинному законодавстві доцільно закріпити норму, яка б врахувала положення Директиви 2008/48/ЄС про пов'язані кредитні договори: якщо споживач здійснює своє право на повернення коштів за договором купівлі-продажу, то він не повинен продовжувати нести зобов'язання за суміжним з договором купівлі-продажу кредитним договором. Важливу роль в ефективному застосуванні норм законодавства щодо заборони нечесної підприємницької практики може відіграти розробка та прийняття Кодексу поведінки підприємців.