Теоретично обгрунтовано та розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання продовольчого ринку в Україні. Обгрунтовано зміст і функції такого механізму за сучасних умов. Удосконалено принципи державного регулювання у цій сфері з використанням результатів вивчення досвіду організації світового ринку продовольства в Україні. Проаналізовано нормативно-правову базу становлення продовольчого ринку в Україні. Розроблено стратегію його державного регулювання. Обгрунтовано концептуальні засади даного регулювання.

Систематизовано теоретичні засади у дослідженні понять механізмів регулювання стійкого розвитку продовольчого ринку. Узагальнено історичні передумови й етапи розвитку державного регулювання ринку продовольчих товарів. Адаптовано основні зарубіжні підходи стосовно державного регулювання продовольчого ринку до українських реалій. Проаналізовано основні тенденції стійкого розвитку та функціонування продовольчих ринків та особливості державних механізмів їх регулювання за сучасних умов. Здійснено аналіз сучасного стану та перспектив розвитку інфраструктури ринку продовольчої продукції. Визначено й оцінено вплив структурних зрушень в аграрній сфері України на механізм державного регулювання стійкого розвитку продовольчого ринку. Теоретично обгрунтовано об'єктивну необхідність та запропоновано проект концепції створення оптових ринків продовольчих товарів. Розроблено механізм раціоналізації процесу функціонування продовольчих ринків у контексті зміцнення національної продовольчої безпеки. Сформульовано пропозиції та практичні рекомендації щодо шляхів оптимізації стратегічних напрямів і механізмів державного регулювання стійкого розвитку ринків з продажу продовольчої продукції за умов глобальних кризових трансформацій.

Досліджено теоретико-методологічні основи державного регулювання розвитку продовольчого ринку (ПР). Проаналізовано механізми та інструменти державного регулювання стійкого розвитку ПР в Україні. Розглянуто напрями ефективного функціонування продовольчого підкомплексу, організаційно-економічні напрями забезпечення ефективного функціонування ПР. Розроблено механізм раціоналізації процесу функціонування ПР у контексті зміцнення національної продовольчої безпеки.

Мета роботи - проаналізувати стан державного регулювання в аграрному секторі. Визначити роль і місце держави у функціонуванні ринків аграрної продукції. Як відомо Україна - це аграрна держава. За 1990 - 2014 рр. вона намагалась дотримуватись виконання і забезпечення основних економічних функцій: правової бази; створення умов для конкуренції; перерозподіл ВВП і національного багатства; коригування розподілу ресурсів; контроль за фінансовою і кредитно-грошовою діяльністю. Слід зазначити, що держава з перших днів незалежності дбала про організацію збуту аграрної продукції. Проте ще і сьогодні біржі, агроторгові дома, не змогли зайняти більш-менш помітне місце на конкурентному ринку. Їх місце займають переважно або посередники, або регіональні представництва експортних компаній. Біржі або система аграрних товарних бірж займаються в основному посередницькою діяльністю, реєструючи зовнішньоторговельні угоди. Щодо світових тенденцій то у більшості розвинених країн товарних бірж як таких уже давно не існує, на зміну їм прийшла ф'ючерсна торгівля. Важливим напрямом удосконалення роботи щодо поліпшення розбудови аграрного сектора економіки і поліпшення сільськогосподарського виробництва є розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (надалі СОК), які працюють у багатьох країнах Європи. Висновки: проаналізувавши державні документи щодо формування, становлення і розвитку ринків аграрної продукції прийшли до висновку: втручання держави в роботу ринків є стихійним; чіткого плану розбудови аграрного сектору на сьогодні немає; нестабільність фінансового ринку приводить до того, що сільський виробник боїться великого ринку, бо він на ньому беззахисний, а на внутрішньому ринку "правила гри" йому відомі та й ризики мінімальні.

Дисертація присвячена узагальненню теоретичних засад та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо державного регулювання ринку продукції дитячого харчування в Україні. На основі аналізу економічних джерел і систематизації матеріалу удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження в контексті уточнення трактування змісту понять "державне регулювання", "державне стимулювання", враховуючи цілісність взаємодії здійснення процесів з метою забезпечення певних гарантій в умовах подальшої інтеграції у світову економіку при реалізації чіткого організаційно-економічного механізму регулювання ринку продукції дитячого харчування. Обґрунтовано, що система менеджменту якості виступає як інструмент державного регулювання виробництва дитячого харчування та складова стратегії розвитку індустрії дитячого харчування. Запропоновано удосконалити методичний підхід щодо маркетингових досліджень ринку продукції дитячого харчування з урахуванням інноваційних аспектів його розвитку та розробити організаційно-економічний механізм регулювання ринку продукції дитячого харчування, який передбачає формування комплексу заходів на державному рівні.