Розглянуто питання прогнозного моделювання стану промислових підприємств за обмеженою кількістю параметрів і варіантів розвитку подій, стратегічного управління процесом підвищення конкурентоздатності продукції. Проаналізовано стан машинобудівної галузі Донецького регіону (ДР) за умов реалізації державної інноваційної політики, особливості технічного оснащення вугледобувних підприємств з використанням закордонних кредитних ресурсів і лізингової системи постачання. Висвітлено проблеми підвищення ефективності використання потенціалу залізничного транспорту. Визначено напрями формування в Україні національної інноваційної системи, шляхи прискореного впровадження інновацій в реальний сектор економіки ДР.

Рассмотрены вопросы прогнозного моделирования состояния промышленных предприятий по ограниченному количеству параметров и вариантов развития событий, стратегического управления процессом повышения конкурентоспособности продукции. Проанализированы состояние машиностроительной отрасли Донецкого региона (ДР) в условиях реализации государственной инновационной политики, особенности технического оснащения угледобывающих предприятий с использованием заграничных кредитных ресурсов и лизинговой системы снабжения. Освещены проблемы повышения эффективности использования потенциала железнодорожного транспорта. Определены направления формирования в Украине национальной инновационной системы, пути ускоренного внедрения инноваций в реальный сектор экономики ДР.

Науково обгрунтовано теоретичні та методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення систем державного регулювання структурного розвитку промисловості України. Обгрунтовано теоретичні основи суті даного регулювання з використанням системного підходу. Визначено роль системи державного управління у формуванні соціально орієнтованої економіки промисловості. Досліджено концептуальні положення формування державної промислової політики. Проаналізовано сучасні моделі промислової політики України, оцінено механізми її реалізації. Проаналізовано аспект реалізації державної промислової політики за елементами з метою визначення основних негативних чинників у формуванні структурного розвитку промисловості. Проаналізовано стан державного регулювання розвитку основних секторів промисловості. Вдосконалено методичні підходи до прогнозування структурного розвитку промисловості. Обгрунтовано комплекс заходів державної підтримки перебудови ресурсно-галузевої структури промисловості. Вдосконалено складові промислової політики, традиційно орієнтованої на забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств. Удосконалено стратегію сталого розвитку промисловості на середньострокову перспективу та розроблено довгострокову стратегію її структурного розвитку.

Узагальнено принципи промислової політики щодо розвитку територіальних промислових комплексів (РТПК). Визначено концептуальні основи формування нової промислової стратегії на регіональному рівні. Обгрунтовано парадигму державного регулювання РТПК з урахуванням економічної безпеки. Розвинуто підходи до формування організаційної взаємодії у системі державного регулювання РТПК з урахуванням економічної безпеки. Удосконалено механізм державного регулювання РТПК. Проаналізовано ресурси та чинники розвитку промислових комплексів на регіональному рівні. Розроблено методичні підходи до оцінювання рівня використання стратегічного потенціалу регіонального промислового комплексу з метою застосування їх у системі державного управління. Розроблено практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання РТПК з урахуванням економічної безпеки.

Досліджено теоретичні підходи до формування державної промислової політики (ДПП) в Україні. Визначено механізми державного регулювання промислового комплексу за умов розвитку постіндустріального суспільства. Обгрунтовано основні цілі реалізації ДПП України на сучасному етапі. Досліджено стан ДПП України за нових умов глобалізаційних змін і розроблено відповідні завдання на перспективу. Розроблено напрями кластерної ДПП, обгрунтовано напрями підтримки просування товарів і послуг вітчизняного виробництва на зовнішні ринки, механізми запобігання недобросовісній конкуренції з боку іноземних виробників на внутрішньому ринку.

Досліджено застосування механізмів державного управління під час формування вітчизняної промислової політики в контексті євроінтеграційних процесів. Проведено системний аналіз нормативно-правової бази з метою реалізації повноважень виконавчої влади щодо промислового комплексу держави. Виявлено протиріччя, неузгодженості та прорахунки в трансформаційних процесах реального сектора економіки. Визначено етапи, тенденції й описано процеси реструктуризації промислового комплексу України. Розкрито погляд на систему пріоритетів промислового розвитку, інноваційну та технологічну політики держави, динаміку впровадження нових організаційних форм підтримки бізнесу, таких як бізнес-інкубатори, технологічні парки, вільні економічні зони. Проаналізовано промислову політику країн Євросоюзу, виявлено мотиваційні механізми їх застосування. Висвітлено заходи співпраці Євросоюзу з Україною в промисловому сегменті економіки. Розглянуто переваги впровадження регіональних кластерних мереж як засобу підвищення конкурентоспроможності підприємства, регіону, держави. Доведено, що напрямом подальших трансформаційних змін промислового комплексу держави є послідовна, відповідальна та високопрофесійна робота щодо інтеграції української економіки в європейський економічний простір.

Досліджено теоретичні засади модернізації системи державного регулювання промислового розвитку (ПР). Узагальнено сучасні підходи до визначення сутності та змісту стійкого ПР як об'єкта державного регулювання. Розроблено методологічні основи модернізації системи державного регулювання ПР України. Оцінено стан модернізації системи державного регулювання ПР в Україні. Визначено напрями формування механізмів модернізації системи державного регулювання ПР України. Удосконалено механізм інноваційно-інвестиційного забезпечення ПР. Сформовано систему державного регулювання ПР.

Розроблено комплексний підхід до державного регулювання використання ресурсного потенціалу промисловості за умов макроекономічної нестабільності (МН). Узагальнено науковий доробок щодо сутності державного регулювання використання ресурсного потенціалу промисловості за умов МН. Доведено принципи та механізми державного регулювання використання ресурсного потенціалу промисловості за умов МН. Проаналізовано основні тенденції промислового розвитку та сучасну практику державного регулювання у промисловому комплексі України, зокрема Львівської області. Виділено основні фактори, що впливають на ресурсний потенціал промисловості. Обгрунтовано стратегію державного регулювання використання ресурсного потенціалу промисловості за умов МН. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо державного регулювання промислового розвитку регіону.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади модернізації системи державного регулювання промислового розвитку (РПР) України. Окреслено еволюцію поглядів на природу і характер модернізації системи державного РПР. Узагальнено теоретичні положення до визначення сутності та змісту промислового розвитку, як об'єкта державного регулювання. Досліджено зарубіжний досвід державного РПР. Виявлено провідні елементи забезпечення комплексності модернізації системи державного РПР. Досліджено існуючі методичні засади визначення ефективності модернізації системи державного РПР. Охарактеризовано сучасний стан державного РПР в Україні та умови розвитку механізму державно-приватного партнерства. Обгрунтовано методичні підходи до прогнозування промислового розвитку в процесах регулювання і прийняття управлінських рішень на державному рівні. Окреслено основні вектори державного РПР. Удосконалено механізм взаємодії держави, промислового комплексу й фінансового сектору. Удосконалено механізм державно-приватного партнерства у промислово освітньому комплексі на основі інформаційних технологій. Визначено стратегічні підходи до державного регулювання інноваційним розвитком промислового комплексу України. Внесено практичні рекомендації щодо удосконалення системи державного РПР України.

Теоретично обгрунтовано та розроблено науково-методичні положення щодо формування організаційно-аналітичного забезпечення механізму державного регулювання економічного розвитку промисловості. Визначено тенденції економічного розвитку промисловості та вплив інституційних чинників, виокремлено недоліки та чинники, що призвели до проявів тенденцій негативного розвитку, систематизовано можливі загрози стабільному розвитку промисловості. Обгрунтовано доцільність втручання держави в процеси державного регулювання економічного розвитку промисловості України з метою мінімізації проявів негативного впливу. Розроблено концептуальні положення формування системи організаційно-аналітичного забезпечення процесу реструктуризації механізму державного регулювання економічного розвитку промисловості, реалізація яких надала можливість оцінити поточний стан економічного розвитку промисловості на прикладі Донецького регіону та визначити наявний тип ситуації. На підставі порівняльного аналізу сучасних методів та інструментів державного регулювання обрано найбільш дієві з них за запропонованим сценарним варіантом з метою переходу до бажаного типу економічного розвитку промисловості згідно зі стратегічними цілями розвитку держави. Набуло подальшого розвитку інформаційне забезпечення реалізації механізму державного регулювання економічного розвитку промисловості за рахунок використання методу структурно-функціонального моделювання бізнес-процесів IDEF0. Запропоновано використовувати процедури моніторингу для мінімізації ризиків погіршення поточного стану економічного розвитку промисловості.

Визначено, що промисловість є фундаментом економіки кожної країни, тому урядами майже всіх країн світу, й в Україні в тому числі, підтримці розвитку промисловості приділяється особлива увага. Мета роботи - аналіз існуючої нормативно-правової бази державної підтримки розвитку промисловості України та напрямів її удосконалення. Проаналізовано прийняті в країні концепції державної промислової політики України: їх цілі, основні принципи, структуру, джерела фінансування, основні завдання та пріоритети та ін., а також особливості впровадження та отримані результати. Розглянуто концепції загальнодержавних цільових економічних програм розвитку промисловості України: їх особливості, пропоновані напрями підтримки розвитку промисловості країни, пріоритети та ін., а також очікувані та одержані результати от впровадження. Проаналізовано галузеві концепції Державних цільових науково-технічних програм та стратегії економічного і соціального розвитку України та галузей промисловості. Розглянуто їх цілі та особливості. Розглянуто ухвалені Закони України щодо розвитку провідних галузей промисловості, основні завдання та пріоритети, що в них оголошені. Досліджено та узагальнено державні комплексні, державні цільові та інші програми щодо розвитку промисловості країни, а також Постанови КМУ та РНБО, які були прийняті в Україні за останні 15 років, їх основні завдання та пріоритети, а також джерела фінансування. На підставі проведеного аналізу доведено, що відсутність з боку органів державної влади й управління практичних кроків для досягнення продекларованих у Концепціях, стратегіях і у програмних документах завдань, невиконання намічених показників розвитку промисловості дають підставу стверджувати, що здійснення в Україні промислової політики вимагає повного переосмислення і прийняття стратегічного плану подальшого розвитку промисловості України на середньо- та довгостроковий періоди часу.

Дисертацію присвячено науково-теоретичним, практичним і методичним аспектам державного регулювання промислового виробництва України в посткризовий період. Розроблено стратегічні напрями забезпечення ефективності державного регулювання такого виробництва з урахуванням критеріїв оптимальності у соціальній, інноваційній, інвестиційній, фінансовій та виробничій сферах. Удосконалено науково-методичний підхід до економічного оцінювання диспропорцій у галузях промисловості між збутом та виробництвом шляхом побудови "коефіцієнта товарності промислового виробництва" як процентного відношення обсягу реалізації до обсягу випуску промислової продукції. Визначено періодизацію промислового виробництва України, в межах якої виокремлено 4 фази розвитку: криза перехідного періоду, економічне зростання періоду формування ринкових відносин, спад періоду світової фінансової кризи та зростання і рецесія посткризового періоду. Здійснено сценарний аналіз макроекономічного прогнозу обсягу ВВП у фактичних цінах у посткризовий період на основі економіко-математичної моделі випуску промислової продукції з урахуванням критеріїв ефективності державного регулювання промислового виробництва.

Доведено актуальність вивчення положень Індустрії-4.0 з позицій використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у виробничому процесі на існуючих сучасних підприємствах. Виявлено важливість використання положень Четвертої промислової революції при розробці концепцій функціонування і розвитку економічних систем різного рівня: від підприємства до країни. Визначено цілі дослідження: виявлення показників, які прямо чи опосередковано визначають за класифікаційними ознаками належність країни до Індустрії-4.0; аналізування результатів первинного дослідження комплексних показників Regulatory Quality та Government Effectiveness з метою виявлення можливості керування економічною системою на державному рівні, цільовими орієнтирами якої є корегування та трансформація виробничої системи від класичної виробничої системи до Індустрії-4.0. Аналіз даних Worldwide Governance Indicators здійснено за період 2006 - 2016 рр. Визначено лідери Індустрії-4.0 за показниками високотехнологічного експорту до загального обсягу експорту, експорту та імпорту товарів і послуг інформаційно-комунікаційних технологій. Візуалізовано співвідношення експорту та імпорту товарів інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено дослідження взаємного розміщення об'єктів у обраній системі координат показників Regulatory Quality та Government Effectiveness. Проведено аналіз і візуалізацію Doing Business також. Прорейтинговано країни за результатами розрахунку відстаней та показників у системі координат Regulatory Quality та Government Effectiveness. Зроблено висновок, що "план Маршалла" та подібні програми мають можливість стимулювати розвиток країн у напряму Індустрії-4.0. Науковим результатом є методичний підхід до визначення можливості та підстав потрапляння країни за класифікаційними ознаками до Індустрії-4.0, який, на відміну від експертних оцінок, використовує статистичні дані та комплексні показники з метою об'єктивного оцінювання стану об'єкту та вироблення відповідних заходів для окремо взятої країни для потрапляння до когорти країн Індустрії-4.0.