Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження ідейних засад соборницького процесу, історичного досвіду боротьби за об'єднання етнічних українських земель, різних гілок українського народу в єдиній державі. Особливу увагу приділено висвітленню періодів Української революції та Другої світової війни, коли відбувались найсуттєвіші зрушення у досягненні єдності українства. Проаналізовано важливі питання вивчення сучасного стану розвитку незалежної соборності української держави.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто проблеми ідеології, технології та стилю формування національної ідеї та державної ідеології, а також здійснення адміністративної реформи в Україні, кадрового забезпечення державного управління. Проаналізовано особливості формування інституту звернення громадян і сфери надання управлінських послуг.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены проблемы идеологии, технологии и стиля формирования национальной идеи и государственной идеологии, а также осуществления административной реформы в Украине, кадрового обеспечения государственного управления. Проанализированы особенности формирования института обращения граждан и сферы оказания управленческих услуг.

Досліджено феномен європейської колективної безпеки за умов ліберально-демократичних перетворень простору безпеки ОБСЄ у XXI ст. та його складових - НАТО, ЄС, ОДКБ. Розкрито суперечності ліберально-демократичної гіпотези безпеки і зміни об'єкта безпеки. Проаналізовано трансформацію спадщини Гельсінкі (1975 р.) через дію ліберального чинника. Обгрунтовано суть і виділено особливості формування європейської колективної безпеки в епоху "ліберальної революції", започаткованої у 1990-х рр. З використанням системного підходу уточнено механізми формування простору безпеки ОБСЄ у XXI ст. та його складових - НАТО, ЄС, ОДКБ. Розкрито суперечності ліберально-демографічної гіпотези безпеки як футурологічного проекту для Європи від Ванкувера до Владивостока. Доведено, що через стан боротьби зовнішньополітичних стратегій головних європейських гравців (США, ЄС та Росії) політика абсолютизації ліберального чинника не позбавила простір безпеки ОБСЄ "дилеми безпеки" часів "холодної війни". Уточнено зміст воєнної політики США, Росії, Великобританії, Франції та Німеччини та її вплив на збереження військового протистояння у просторі ОБСЄ. Уточнено позиціювання України у структурах та інституціях європейської та євроатлантичної безпеки. Визначено особливості формування воєнної політики України у добу ліберально-демократичних перетворень. Здійснено спробу моделювання сценаріїв формування європейської колективної безпеки за умов стабільності та можливі сценарії участі України у структурах європейської безпеки. Запропоновано варіант формування європейської безпеки з застосуванням методології та логіки порозуміння між всіма учасниками європейського

Розроблено цілісну систему поглядів на взаємовідносини Української держави та закордонного українства, обгрунтовано визначальну роль у їх формуванні та розвитку організаційних і договірно-регуляторних механізмів. Закордонне українство розглянуто як суспільну систему, сформовану на основі національного самоусвідомлення, яка перебуває у стані взаєморозвитку та взаємодії з Українською державою. На підставі аналізу історичної ретроспективи розвитку закордонного українства та його становища у сучасний період доведено, що воно є значним і значущим фактором національного відродження, має духовні та матеріальні підстави та засоби позитивного впливу на українське державотворення. Зроблено висновок, що взаємовідносини з українським етносом, який перебуває за кордоном, необхідно будувати за принципом взаємності, з урахуванням його особливостей за країнами перебування, мотивів набуття статусу закордонності. Загальну парадигму розвитку взаємодії Української держави та закордонного українства роглянуто у конкретному контексті. У аспекті ідеї важливості всіх складових закордонного українства здійснено дослідження стосовно українців, що мешкають у Білорусі, вивчено становище українців Росії, Казахстану, Молдови, Киргизстану. Проаналізовано законодавчі та договірно-регуляторні механізми, вивчено організаційно-управлінський вимір консолідаційних процесів, передумови, тенденції розвитку закордонного українства. Визначено громадсько-суспільні та соціально-культурні чинники впливу на реалізацію конституційних положень

Розглянуто роль утопії як специфічної форми державно-управлінської свідомості в процесі формування й реалізації державної політики. Досліджено вплив утопічних феноменів на соціальні технології реалізації державної влади й управління. Виявлено низку малодосліджених аспектів, що стосуються особливостей взаємодії утопії з теорією та практикою державного управління. Наведено оригінальне тлумачення взаємозв'язку утопії та політичної ідеології. Розроблено власну періодизацію новітньої політичної історії України. Узагальнено особливості впливу світоглядно-утопічних трансформацій на характер змін політичної ідеології часів радянської "перебудови".

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються за умов становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики, демократизація правозахисних органів, грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів, досягнення стабільності правового регулювання, можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозахисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Розкрито сутність інтегративної ідеології, її місце в системі ідеологічних засад адміністративного реформування. На підставі системного підходу висвітлено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, розкрито ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття "українська національна ідея". Наведено результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства й офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.

Розглянуто найважливіші правові та кримінологічні аспекти тероризму як явища суспільного життя. Висвітлено історичні передумови виникнення та поширення терору, охарактеризовано ознаки, причини та види тероризму. Показано основні напрями та засоби терористичної діяльності. З'ясовано правові підстави та визначено суб'єкти протидії тероризмові в Україні та світі. Увагу приділено кримінально-правовій кваліфікації терористичних злочинів і злочинів терористичної спрямованості. Подано коротку статистику про діяльність основних терористичних організацій у світі.

Проанализирован феномен крестьянского правосознания (КПС) в истории права 1917 - 1921 гг., раскрыта специфика правосознания украинских повстанцев под предводительством Нестора Махно, проявивших коллективизм в защите своих ценностей и прав, с использованием правовых и антиправовых методов в условиях неправового пространства. Внимание уделено утопиям власти и безвластия. Рассмотрен феномен правосознания инсургентов в контексте общей трансформации КПС, обусловленной сложносоставным потоком преобразования правовой реальности в период распада сословно-феодального общества и отсутствия гражданского.

Розглянуто трансформацію сучасного праворозуміння, що обумовлене поширенням і впливом ліберальної ідеології. Представлено що саме ідеологічний аспект праворозуміння обумовлює трансформацію усіх інших аспектів цієї складної комплексної категорії, яка визначає особливості існуючого громадського порядку, зокрема, правопорядку, а також - шляхи розвитку суспільства в цілому.

Досліджено питання про роль пацифізму для становлення та нормативного закріплення відмови від війни як способу вирішення міжнародних конфліктів та незастосування сили.

Розглянуто історичні передумови, досвід і проблеми, що виникли під час побудови білоруської державності. Показано, що Білорусь, перебуваючи в соціокультурному просторі між Сходом і Заходом, органічно ввібрала як східні, так і західні державні традиції. У зв'язку з цим реальна білоруська державність потребує органічної інтеграції як класичних, західноєвропейських, так і власних, східнослов'янських елементів, як ліберальних, так і патерналістських елементів взаємодії держави й особи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(5Ізр)111 + Ф055.24

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Напрями політичної ідеології

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто характерні особливості психологічного тероризму, проблеми, що він створює. Проаналізовано основні принципи маніпуляції індивідуальною та масовою свідомістю. Психологію тероризму обговорено в контексті сучасних психологічних досліджень.

Рассмотрены характерные особенности психологического терроризма, проблемы, которые он создает. Проанализированы основные принципы манипуляции индивидуальным и массовым сознанием. Психология терроризма рассмотрена с позиции современных психологических исследований.

The article deals with the typical features of terrorism, with the problems it creates. The main principles of the manipulation of individual and mass consciousness are analysed. Psychology of terrorism is viewed from the point of view of the achievements of the newest psychological investigations.

Розглянуто основні етапи становлення української нації та держави. Охарактеризовано державний устрій Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, висвітлено історію становлення козацької держави у добу Хмельницького. На підставі вивчення наукових досліджень І.Лисяка-Рудницького, В.Липинського, О.Оглобліна, В.Смолія, В.Степанкова, Л.Онішкевича визначено провідні ідеї щодо організації державно-політичного устрою України у період національно-визвольних змагань 1648 - 1654 рр. Показано визначальний вплив польсько-козацької війни на формування національної ідеї та самосвідомості українців. Визначено основні причини падіння Гетьманської держави, розглянуто державотвірну концепцію Б.Хмельницького. Зроблено висновок, що у період національно-визвольних змагань в Україні відбулася соціальна революція, наслідком якої була не ліквідація, а видозміна станового устрою, збереження якої сприяло поширенню та підтримці козацької традиції серед мас поневоленого селянства.

Рассмотрены основные этапы формирования украинской нации и государства. Охарактеризован государственный строй Киевской Руси, Галицко-Волынского княжества, освещена история становления казацкого государства в эпоху Хмельницкого. На основе изучения научных исследований И.Лисяка-Рудницкого, В.Липинского, О.Оглоблина, В.Смолия, В.Степанова, Л.Онишкевича выявлены основные идеи по организации государственно-политического устройства Украины в период национально-освободительного движения 1648 - 1654 гг. Показано решающее влияние польско-казацкой войны на формирование национальной идеи и самосознания украинцев. Установлены основные причини падения Гетьманского государства, рассмотрена концепция Б.Хмельницкого о формировании государства. Сделан вывод, что в период национально-освободительной борьбы в Украине произошла социальная революция, последствием которой была не ликвидация, а видоизменение станового строя, сохранение которого способствовало распространению и поддержке казацкой традиции среди масс угнетенного крестьянства.

Розглянуто релігійно-церковні чинники формування національної свідомості. Досліджено захист гідності людини як функцію сучасної держави. Висвітлено українську національну ідею в структурі забезпечення національної безпеки. Увагу приділено процесу зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні. Визначено державотворчий потенціал української національної ідеї "Україна - демократична країна рівних можливостей". Проаналізовано правовий світогляд та правову свідомість як чинники громадянського виховання. Викладено методологічні підходи до правових гарантій захисту інституту сім'ї в Україні. Досліджено національний суверенітет як визначальний принцип українського суспільства. Охарактеризовано окремі питання порядку подання заяв викривачами корупції в Україні. Розкрито особливості правового регулювання відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Розглянуто демократичні засади участі громадськості в законодавчому процесі.

Досліджено політико-ідеологічні засади системи публічного управління США, проаналізовано системоутворюючі принципи неоконсерватизму як елементи моделі управління в межах сучасної американської демократії. Розглянуто головні формоутворюючі течії неоконсерватизму, проведено порівняльний аналіз їх ідейного ядра. Досліджено специфіку функціонування вільного ринку та міру втручання в нього держави. Розкрито суть механізму збалансування капіталістичного розвитку суспільства на основі ціннісних орієнтирів християнської культури. Проаналізовано неоконсервативну стратегію національної безпеки та зовнішньополітичного лідерства США.

Досліджено ідейно-світоглядні аспекти й особливості інституціоналізації субкультурного молодіжного радикалізму. Проаналізовано тенденції поширення радикалістських ідей у сучасному молодіжному середовищі. Визначено структуру радикалістського світогляду молодіжних субкультурних груп і течій. Увагу приділено соціокультурним і соціально-політичним передумовам виникнення субкультури панків, екзистенційним мотивам в картині світу зазначеної спільноти.

Висвітлено роль української національної ідеї (далі – НІ) в формуванні цивілізаційного проекту України. Обґрунтовано стратегічну мету державної політики (далі – ДП) національної безпеки (далі - НБ), яка полягає в подолання кризи матеріалістичної цивілізації шляхом побудови духовної цивілізації. Визначено головні загрози НБ, які постали перед Україною на сучасному етапі, а також теоретично обґрунтовано шляхи модернізації державного управління з метою їх нейтралізації. Здійснено комплексний аналіз, узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження ДП НБ, обґрунтовано ії духовну парадигму. Розкрито роль НІ як теоретико-методологічної основи ДП НБ. Визначено зміст базових категорій та понять у сфері НБ. Окреслено напрямки реформування державного управління на засадах української НІ. Розкрито теоретико-методологічні засади формування геополітичної стратегії України. Визначено місце та роль України на міжнародній арені в умовах глобалізації та на зламі історичних епох.