Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Монографію присвячено дослідженню концепції гарантій прав і свобод людини та громадянина на підставі комплексного аналізу вітчизняної і зарубіжної філософсько-правової спадщини. Зроблено спробу проаналізувати дані гарантії як самостійне соціально-правове явище, розкрити сутність і зміст шляхом дослідження їх еволюції становлення та розвитку. Основну увагу приділено мислителям, які відстоювали загальнолюдські цінності в контексті їх недоторканості, захисту та стабільності.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Висвітлено історію національної філософії права під онтологічним кутом зору. Введено у науковий обіг нові імена, факти, надано їх інтерпретацію. Розглянуто предмет, принципи, функції філософії права. Здійснено філософсько-правове обгрунтування онтології людини та національної держави.

Наведено анотований опис праць українською, німецькою, іспанською, французькою, польською, чеською, сербською, англійською та російською мовами, опублікованих в Австрії, Англії, Аргентині, Бельгії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Україні (Галичині, Буковині, Закарпатті, частково УРСР), Франції, Швейцарії, Югославії та інших країнах за 200 років. Запропоновано анотований опис змісту українських правничих часописів і правничої газети ХІХ - ХХ ст. українською мовою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х803 + Ф1(4Укр)5

Рубрики:

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Рассмотрены вопросы политической реформы, закона и права, правового государства и общества. Освещена методология определения ценностей общественного идеала. Описана правовая модель гражданского общества. Раскрыты диалогические аспекты правовых отношений.

Освещены общетеоретические проблемы государства и права, теории и практики применения законодательства. Описана система охранных отделений на территории украинских губерний в начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы оптимизации государственного управления интеллектуальной собственностью в контексте основных положений концепции административной реформы в Украине. Раскрыты причины преступности, проанализированы борьба с ней, правоохранительная деятельность органов внутренних дел. Определены направления взаимодействия центров общественных связей органов внутренних дел с населением в профилактике правонарушений и охране общественного порядка.

Проанализированы роль социальных идеалов и нравственных идей в жизни общества, нравственное значение общественного прогресса. Рассмотрен аристократический идеал в истории европейской цивилизации. Освещены парадигмы общественного порядка и культурно-исторический процесс, вопросы демократии и авторитаризма в общей схеме исторического процесса.

Простежено історичні та теоретичні витоки основних теорій держави, визначено зв'язок західноєвропейських і вітчизняних політико-правових учень. Розкрито сутність юридичних, соціологічних та ідеократичних теорій держави, розглянуто найголовніші складові даних теорій, зокрема, юридичні конструкції держави як суб'єкта права та юридичних відносин, органічні, психологічні та плюралістичні, релігійно-філософські, євразійські теорії держави.

Прослежены исторические и теоретические истоки основных теорий государства, определена связь западноевропейских и отечественных политико-правовых учений. Раскрыта сущность юридических, социологических и идеократических теорий государства, рассмотрены основные составляющие данных теорий, в частности, юридические конструкции государства как субъекта права и юридических отношений, а также органические, психологические и плюралистические, религиозно-философские, евразийские теории государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)502 + Х2(4АВС)5-51

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання історіографії поглядів І.І. Петрункевича щодо держави та права.

Рассмотрены вопросы историографии взглядов И.И. Петрункевича на государство и право.

The questions of historiography of the I.I Petrunkevitch`s views to the state and low are considered.

Увагу приділено історії правової думки України й її значенню для сучасних правових досліджень. Висвітлено погляди науковців, які працювали в університетах на території України в ХІХ - на початку ХХ ст. на питання розмежування публічного та приватного права (ПтПП). Охарактеризовано три періоду процесу вивчення ПтПП: кінець XVIII - перша половина ХІХ ст., друга половина ХІХ ст. до 1917 р., 1920 - 1930 рр. Виявлено критерії розмежування ПіПП, показано їх значення для сучасної правотворчої та правозастосовчої практики в Україні.

Внимание уделено истории правовой мысли Украины и ее значению для современных правовых исследований. Освещены взгляды ученых, работавших в университетах на территории Украины в ХІХ - начале ХХ вв. на вопросы разграничения публичного и частного права (ПиЧП). Охарактеризованы три периода процесса изучения ПиЧП: конец XVIII - первая половина ХІХ вв., вторая половина ХІХ в. до 1917 г., 1920 - 1930 гг. Выявлены критерии разграничения ПиЧП, показано их значение для современной правообразовательной и правоприменительной практики в Украине.

Подано загальну характеристику еволюції змісту конституційних ідей та конституцій (XVIII - XX ст.). Висвітлено причини та обставини виникнення перших політичних та правових ідей і поглядів конституційного характеру в Україні, періодизацію їх розвитку. Детально розглянуто особливості розвитку конституціоналізму в українській політичній та правовій думці в період від середини XIX ст. до початку Першої світової війни. Проаналізовано теорію та практику конституціоналізму періоду УНР - ЗУНР, розвиток конституційних ідей у 1920 - 1940 рр. та спроби їх реалізації в практиці державотворення, а також розвиток конституційних ідей після Другої світової війни. Відзначено, що протягом всього XX ст. основу конституційних ідей в українській політичній та правовій думці складали положення про право українського народу на самовизначення та необхідність побудови суверенної, національної, демократичної української держави. Зроблено висновок, що українська конституційно-правова думка у своєму розвитку пройшла всі етапи, характерні для загального процесу еволюції змісту конституційних ідей та конституцій.

Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових

Проведено системне дослідження теоретичних концепцій вітчизняних науковців XIX - початку XX ст. щодо розмежування приватного та публічного права. Розкрито зміст поняття "правова думка України", висвітлено взаємозв'язки українських і західноєвропейських учених щодо вирішення проблеми розмежування приватного та публічного права. Здійснено умовний поділ процесу дослідження приватного та публічного права на три періоди: перша половина XIX ст., друга половина XIX ст. - 1917 р., 1920-ті рр. Встановлено критерії розмежування приватного та публічного права, показано їх значення для сучасної правотвірної та правозастосовної практики в Україні.

Розглянуто проблему розвитку теорії права у Київському університеті в ХІХ - на початку ХХ ст. Досліджено основні етапи розвитку теорії права з моменту заснування юридичного факультету до 1920 р. Встановлено, що найбільше її піднесення тісно пов'язане зі статутами 1833 р. та 1863 р. На підставі аналізу та систематизації першоджерел та архівного матеріалу в контексті загального розвитку світової науки права здійснено комплексне дослідження правових ідей і поглядів учених-юристів Київського університету, доведено оригінальність їх підходів до багатьох питань теорії права, що дозволяє зробити висновок про створення вченими правових шкіл, течій, напрямків, які відрізнялися від широковідомих західноєвропейських. Надано характеристику ролі вчених юрфаку Київського університету в розвитку загальної теорії права, а також показано сучасне значення їх ідей для правової культури України.

На підставі аналізу світової та вітчизняної філософсько-правової спадщини досліджено становлення та розвиток наукових ідей прав і свобод людини та громадянина та їх гарантії, а також поєднання цих ідей у ліберальну та колективістську концепції. Розглянуто вплив та ступінь відтворення зазначених концепцій у світовій та українській конституційній практиці, їх роль у становленні та розвитку сучасного конституційного права України. Зроблено комплексний аналіз визначальних засад конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина, сформульовано концептуальні положення та розкрито суть зазначеної конституційної системи.

На підставі аналізу наукової спадщини, публіцистичних праць та епістолярію І. Франка грунтовно досліджено теоретичні основи його поглядів щодо походження права, аргументовано дані щодо зацікавлення письменника проблемами звичаєвого права. Акцентовано увагу на дослідженні поглядів І. Франка на етапи розвитку українського права. Проаналізовано міркування письменника щодо права, яке діяло на українських землях після переходу під владу Російської імперії та Австрійської монархії. Розглянуто питання проетів законів, укладених І. Франком, з'ясовано позиції вченого щодо законотворчого процесу.

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Систематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.

Запропоновано авторську періодизацію основних етапів життя та наукової діяльності М. Ю. Чижова, виявлено та проаналізовано основні аспекти концепції праворозуміння М. Ю. Чижова: критика однобічності суб'єктивізму й об'єктивізму в розумінні права, визначення співвідношення природного права та позитивного права, аналіз походження права, виявлення матеріальних джерел права та роль особистості в правоутворенні, характеристика елементів поняття права, визначення співвідношення права, свободи та справедливості, розробка поняття права. Розкрито методологічні позиції М. Ю. Чижова за розробки проблем праворозуміння: визначення права, що його запропонував учений, дозволяє віднести його до представників соціологічного позитивізму, разом з тим встановлено, що праворозуміння М. Ю. Чижова носило людиноцентристський характер, а також він виходив з дуальності природи права як єдності суб'єктивних та об'єктивних вимірів. Встановлено також істотний внесок М. Ю. Чижова в теорію кодифікації, в розробку таких важливих наукознавчих проблем правознавства, як: місце правознавства в системі суспільствознавства, співвідношення правознавства та державознавства, стан розвитку правової науки й її основні завдання, система правознавства, статус і завдання енциклопедії права.