Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Висвітлено теоретико-методологічні джерела ідеалів української державності доби революційного конституціоналізму 1917 - 1920 рр. Проаналізовано політико-ідеологічні засади державотворення зазначеного найскладнішого і найсуперечливішого періоду в історії держави і права України, доктринальну скарбницю вітчизняного праворозуміння і державознавства, фундаментальні правові основи різних держав, що виникали впродовж чотирьох років на Великій Україні та Наддністрянщині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)608 + Х2(4УКР)611-30

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Здійснено комплексний аналіз законодавчої бази етнонаціональної політики урядів, які існували в Україні у 1917 - 1921 рр. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади даної політики. Розкрито суть понять "нація", "етнонаціональна політика", "національна меншина". Проаналізовано історіографію та концептуальне забезпечення етнонаціональної політики України у даний період. Досліджено вплив на формування профільного законодавства діяльності політичних лідерів, програмних документів політичних партій, рішень з'їздів. Вивчено витоки та розвиток інституту національно-персональної автономії та його законодавче закріплення Центральною Радою. У порівняльному аспекті охарактеризовано нормативно-правове регулювання етнонаціональної політики Центральної Ради та Директорії, гетьманату П.Скоропадського: уряду ЗУНР та радянської влади. Наведено пропозиції щодо використання набутого історичного досвіду під час формування сучасного законодавства з етнонаціональних питань.

Здійснено теоретичний аналіз правової спадщини І.І. Петрункевича. Вперше системно викладено погляди діяча на державу та право, запропоновано періодизацію основних етапів його громадської та політичної діяльності. Визначено методологічні підходи І.І. Петрункевича до проблем держави та права, які грунтуються на природно-правовій теорії в її оновленому варіанті початку XX ст., за яким права людини не є застиглими, а еволюціонують разом із розвитком суспільства. Досліджено його погляди на форму держави, співвідношення деражави та права, держави й особистих прав і свобод, а також погляди на організацію конституційної юстиції. Досліджено модель організації місцевого самоврядування, запропоновану І.І. Петрункевичем, шляхи правового вирішення національного питання. З'ясовано співвідношення державно-правових поглядів діяча з поглядами його сучасників. Встановлено ступінь співзвучності його ідей нашому часу.

Розглянуто три основні аспекти співвідношення держави і права: їх єдність, відмінність і взаємозв'язок. Проаналізовано погляди на взаємозв'язок держави і права М. Палієнко, В. Нерсесянца, Б. Кистяковського, Г. Гегеля і І. Канта. Позначено різні підходи до розуміння природи і ознак держави і права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.331 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Федерація

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)608 + Х001.331 + Х807.5

Рубрики:

Історія політичних вчень

Федерація

Компетенція союзу і суб'єктів федерації

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.332 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Автономія

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0 в72 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Загальна теорія держави і права

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему актуалізації ідеї права в державницьких поглядах С. Дністрянського на тлі сучасності. Аналіз провідних положень соціально-правових трактувань науковця показав їх співмірність у багатьох аспектах із сучасністю. Зокрема, це стосується питання самоорганізації народних мас, рівня й напряму соціально-правової освіти як основи державного будівництва та, головне, визначення самого громадянина як суб'єкта активних перетворень у державі.

Проаналізовано погляди Д. Донцова щодо поділу суспільства на активну меншість і пасивну більшість. Розглянуто місце вітчизняної провідної верстви, її структуру, основні риси та роль у розвитку нації та держави.

Проаналізовано певні етапи формування, становлення і розвитку політико-правових поглядів В. Липинського. Досліджено його праці, в яких мислитель закликає українців до єдності, соборності та свято берегти свої землі та їхню територіальну цілісність.

Досліджено погляди В. Липинського про державу та право, розкрито питання доцільності та практичної можливості імплементації елементів запропонованої вченим консервативної ідеології в державне будівництво та право сучасної України. Проаналізовано стан дослідження поглядів В. Липинського про державу та право у працях відомих вітчизняних істориків, політологів і правників. Розкрито сутність політико-правових переконань В. Липинського про державу та право шляхом вивчення відповідних архівних документів, періодики, наукових і публіцистичних джерел. Доведено, що територіальний патріотизм, за В. Липинським, зароджується завдяки не етнічному походженню людини, а території, на якій вона проживає та провадить повсякденну діяльність. Обгрунтовано, що концепція класократії, запропонована В. Липинським, здатна ефективно забезпечити стабільність держави та її інституцій. Розкрито концепцію аристократизму В. Липинського та розглянуто перспективи застосування її підходів і методів у сучасній Україні. Доведено, що політико-правова концепція ролі еліти в житті будь-якої людської спільноти, надто української політичної нації, має особливо важливе значення на етапі відродження та подальшого розвитку суверенної держави. Досліджено впливи науково-теоретичної спадщини В. Липинського (зокрема, щодо консервативної концепції українського державотворення) у площині сучасного політичного життя в Україні.