Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)64 + Ф3(4УКР)0

Рубрики:

Історія держави і права

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто основні науково-теоретичні підходи до розуміння соціальної легітимації, обгрунтовано доцільність відмови від суто формально-юридичного підходу до феномена легітимності. Доведено необхідність врахування принципу справедливості в процесах легітимації державних рішень. Охарактеризовано основні інструменти легітимації ключових політичних інститутів, проаналізовано результативність їх застосування в Україні. Визначено перспективи та напрями впровадження нових методів соціальної легітимації. Висвітлено роль ефективної взаємодії між державою та громадянином в процесі суспільно-політичних перетворень. Розглянуто правові механізми такої взаємодії, виявлено основні недоліки їх функціонування. Показано можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій для налагодження зв'язку між владою та суспільством. Наведено рекомендації щодо внесення змін до національного законодавства з метою вдосконалення механізму соціальної легітимації процесу суспільно-політичних перетворень.

Висвітлено питання національної безпеки України за умов формування європейської системи колективної безпеки, вплив західноєвропейського та євразійського геополітичного фактора на стратегічний розвиток нашої держави за умов глобалізації. Окреслено основні шляхи та форми активізації України на європейському ринку енергетики, стратегічні вектори розвитку української енергетичної системи. Визначено роль та місце прямих іноземних інвестицій в системі індикаторів фінансової глобалізації, шляхи підвищення інвестиційної привабливості економіки України. Охарактеризовано ризики та перспективи посткризового розвитку банківського сектора України. Проаналізовано тенденції розвитку страхового ринку України за сучасних умов, наголошено на удосконаленні системи пруденційного нагляду за діяльністю страхових компаній. Розглянуто детінізацію економіки як пріоритет економічної політики України. Значну увагу приділено проблемам боротьби з корупцією в Україні та шляхам їх вирішення. Акцентовано на законодавчо-правових та організаційних напрямах розвитку національної системи протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму у контексті взаємин з FATF.

Розглянуто законодавчу діяльність ВР України в процесі формування громадянського суспільства (1991 - 2010 рр.). Висвітлено національно-культурні товариства України у життєвому просторі України. Увагу приділено сільському життєвому середовищу (1990 - 2000 рр.). Подано інформацію про демографічну складову життєвого простору України. Розглянуто екологію як один із чинників формування життєвого простору Ураїни (1991 - 2010 рр.). Викладено теорію та практику територіального чиннику в історії України доби незалежності.

Висвітлено актуальні проблеми філософського розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито питання формування механізмів антикризового управління за умов глобалізації та євроінтеграції. Проаналізовано сутність, зміст, форми зворотних зв'язків комунікаційного менеджменту в системі державного управління. Розглянуто організаційні аспекти роботи бібліотеки з розширення спектру сервісних послуг завдяки використанню електронних технологій. Охарактеризовано зарубіжні концепції управління персоналом за умов глобалізації. Увагу приділено проблемам викладання філософії в контексті реформування освіти в Україні.

Визначено й обгрунтовано механізми державного управління цивільно-військовими відносинами (ЦВВ) в Україні в контексті їх демократизації на основі європейського досвіду. Визначено теоретико-методологічні основи дослідження демократизації цивільно-військових відносин у науковій літературі. Охарактеризовано засади цивільного контролю над воєнною організацією та розкрито його значення як основного компонента демократизації ЦВВ. Проаналізовано історичні та сучасні моделі цивільно-військової взаємодії щодо їх ролі у забезпеченні національної та колективної безпеки. Висвітлено сутність основних механізмів державного управління демократизацією ЦВВ у контексті завдань реформування воєнної організації України. Розкрито пріоритетні напрямки та шляхи демократизації ЦВВ у розвинених європейських країнах та США й узагальнено досвід країн Центральної та Східної Європи щодо його використання в Україні. Визначено основні напрями удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців та шляхи покращання іміджу збройних сил у суспільстві як складових демократизації ЦВВ.

Розкрито нові підходи до соціогуманітарної безпеки як об'єкта державної політики і управління в контексті аналізу конституційних засад, стратегій і доктрин національної безпеки на сучасному етапі світового розвитку. Виявлено характерні тенденції та сутнісні особливості стратегічних підходів до формування внутрішньої і зовнішньої політики безпеки в соціогуманітарній сфері в розвинених демократичних країнах, а також міжнародних організаціях. На підставі аналізу конституційних засад соціальної держави показано антропоцентричну модель безпеки європейських країн. З огляду на сучасні виклики і загрози сталому розвитку обгрунтовано зростання ролі соціогуманітарного сегмента в системі забезпечення національної, регіональної і глобальної безпеки.

Визначено теоретико-методологічні засади розвитку сьогодення в напрямку удосконалення функціонування органів державної влади, проаналізовано сучасний стан модернізації управління в контексті євроінтеграційних прагнень України.

Определены теоретико-методологические основы общественного развития в контексте усовершенствования функционирования органов государственной власти и евроинтеграционных стремлений Украины.

In the article the theoretical and methodological foundations of today towards improving the functioning of public authorities, the modern state administration modernization in the context of Ukraine's European aspirations.

На основі системного аналізу чинників та мотивів ініціаторів дестабілізації суспільно-політичної системи, яка, як правило, інтерпретуються ними як передумова набуття системою прогресивної динаміки її розвитку у постдестабілізаційний період, запропоновано розрізняти дестабілізацію трансформаційного, модернізаційного та еволюційного типу і на цій основі обгрунтована необхідність запровадження комплексного підходу щодо дослідження чинників, суб'єктів та цілей дестабілізації вказаної системи у контексті забезпечення національної безпеки, а також його складові.

На основі ціннісного підходу до розуміння здоров'я людини і громадського здоров'я розглянуто стан, тенденції та перспективи державної політики здоров'язбереження, в центрі якої має бути не лише хвора, а й відносно здорова людина. Проаналізовано наукові визначення та підходи до поняття "здоров'язбереження", на основі яких обгрунтовано необхідність запровадження його у політологічний дискурс. Визначено мету, завдання, функції, принципи державної політики здоров'язбереження. Значну увагу приділено аналізу чинників, що впливають на формування державної політики здоров'язбереження. Наголошено на запровадженні концепції здоров'язбереження, державних програм здоров'язбережного характеру, інноваційних стратегій. Висвітлено практику реалізації державної політики здоров'язбереження в зарубіжних країнах. Визначено позитивні і негативні риси державної політики, особливості здоров'язбережних практик у різних країнах. Розкрито політико-правові аспекти державно-приватного партнерства, його роль у реалізації політики здоров'язбереження.