Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням становлення та розвитку профспілкового руху в Україні з акцентом на визначення функцій сучасних профспілок та механізму реалізації таких як необхідної умови здійснення фактичного захисту й охорони індивідуальних і колективних прав та інтересів найманих працівників за умов перехідного до ринкової економіки періоду. Однією з форм реалізації охоронної функції запропоновано визначити репрезентацію інтересів працівників в межах відносин соціального партнерства, виключаючи відносини з вирішення трудових спорів (конфліктів), де роль профспілок виявляється у реалізації захисної функції у формі профспілкового представництва, що за своєю суттю, метою та підставами здійснення відрізняється від репрезентації інтересів працівників профспілками. Репрезентацію профспілками інтересів працівників запропоновано визначити як дії професійних спілок від імені працівників, спрямовані на охорону їх колективних прав та інтересів. Репрезентація профспілками інтересів працівників повинна носити публічно-правовий характер і грунтуватися на законі, не потребуючи якогось спеціального доручення та оформлення.

Досліджено процес впливу профспілкових організацій на трудові відносини. Трудові відносини розглянуто як економіко-правові взаємодії, які виникають в процесі трудової діяльності між найманим працівником і роботодавцем. Предметом дослідження, проведеного в статті, є профспілкові організації, які розглядаються як один із суб'єктів впливу на формування і розвиток трудових відносин. В дослідженні застосовано історичний метод, за допомогою якого простежено зміну змісту, спрямованості і мети діяльності, економіко-правового інструментарію, який використовують профспілкові організації для впливу на формування і розвиток трудових відносини. Проаналізовано специфіку впливу профспілок на трудові відносини в різних країнах, виокремлено загальне і особливе, що є притаманним для профспілкових рухів в різних країнах. Визначено неоднозначність їх сьогоднішнього стану і перспектив розвитку. Використовуючи формаційний, інституціональний, цивілізаційний підхід, визначені напрями трансформації діяльності профспілок в Україні. Результатом дослідження є постановка проблем, що виникають перед профспілковими організаціями в умовах трансформаційної економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4УКР)03:Ч30 + Ф72(4УКР)45 + Ч34(4УКР)

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Профспілковий рух. Профспілки

Організація освіти

Шифр НБУВ: Ж101371 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Обгрунтовано ціннісни пріоритети як основи взаємовідносин органів державної влади (далі - ОДВ) з українською громадою. Автор обстоює думку про те, що визначення пріоритетних цінностей дасть змогу виробити сучасні, дієві й результативні алгоритми соціальної взаємодії громадянського суспільства (далі - ГС) та органів державної влади. Крім того, наголошується, що обов'язок і налаштованість ОДВ упроваджувати прозорість, відкритість і публічність у взаємовідносинах з ГС має обов'язково спиратися на відповідний рівень зацікавленості, відповідальності та культури державно-владних структур.

Здійснено аналіз сучасного стану системи забезпечення соціальної безпеки (СБ) України й обгрунтовано теоретико-методологічні засади розроблення і функціонування концептуальної моделі державного управління соціальним партнерством у контексті забезпечення СБ. Вказана модель структурно включає системи соціально-трудових відносин, соціального партнерства, забезпечення соціальної безпеки, а також цикли формування та реалізації соціальної політики, етапи державно-регулюючого впливу на процес забезпечення СБ.

Здійснено аналіз сучасного стану системи забезпечення соціальної безпеки (СБ) України й обгрунтовано теоретико-методологічні засади розроблення і функціонування концептуальної моделі державного управління соціальним партнерством у контексті забезпечення СБ. Вказана модель структурно включає системи соціально-трудових відносин, соціального партнерства, забезпечення соціальної безпеки, а також цикли формування та реалізації соціальної політики, етапи державно-регулюючого впливу на процес забезпечення СБ.