Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.012 + Х809(4Укр)-2

Рубрики:

Держава і право та правова держава

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано поняття конституційної законності, її основні властивості, вимоги, функції та гарантії, конституційно-правову відповідальність як особливу гарантію конституційної законності. Сформульовано поняття механізму забезпечення конституційної законності. Визначено елементний склад механізму. Наведено характеристику його складових. Висвітлено місце та роль відповідних державних інституцій у механізмі забезпечення конституційної законності. Викладено концептуальні положення теорії конституційної законності. Обгрунтовано пропозиції та висновки щодо досліджуваної проблеми. Наведено рекомендації для вдосконалення законодавства та конституційної практики в аспекті забезпечення в Україні режиму конституційної законності.

Дисертацію присвячено соціально-історичному та філософсько-правовому дослідженню провідних принципів державно-правового регулювання - законності та справедливості. Вагомість даних принципів особливо зростає в складні часи перехідного періоду, коли йдеться про принципові зміни домінуючих у суспільстві відносин. Саме в такому періоді перебуває нині Україна, тому на сучасному етапі зростає роль державно-правового регулювання і управління, якість і ефективність яких визначає долю суспільства та держави. Розглянуто характерні риси та вимоги цих принципів, досліджено їх взаємозв'язок і взаємовплив на різних етапах механізму державно-правового регулювання та в різні періоди розвитку соціуму. Сформульовано та обгрунтовано принцип єдності справедливості та законності, що має бути оптимальним вихідним положенням, яке збалансовує та гармонізує соціальне та державно-правове регулювання.

Досліджено позитивістську правову теорію та принцип верховенства права в Україні. Розглянуто поняття механізму правового регулювання та його подвійне тлумачення. Проаналізовано проблеми законодавства про вибори Народних депутатів України. Розкрито окремі аспекти правового регулювання майнових відносин подружжя. Показано особливості злочинних груп, які вчиняють незаконні завододіння автотранспортними засобами. Визначено можливості використання методу криміналістичної ретроспекції під час розслідування злочинів. Висвітлено актуальні проблеми поглиблення засад адміністративно-правової реформи в Україні. Розглянуто питання забезпечення економічної безпеки України. Розкрито аспекти регулювання зовнішньої реклами. Увагу приділено правовому забезпеченню інформаційної безпеки.

На підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури проаналізовано засади конституційного ладу України. Досліджено проблеми та перспективи їх розвитку. Зазначено, що особливого значення нині набуває принцип реального забезпечення розподілу та взаємодії всіх гілок влади.

Деталізовано функції держави в контексті процесу забезпечення соціальної справедливості. Аргументовано положення про те, що природа держави як підсистеми забезпечення стійкості суспільства, що базується на монопольній реалізації функції застосування сили, визначає вторинну роль цього соціального інституту в процесі встановлення соціальної справедливості.

Проаналізовано конституційно-правові відносини та принципи конституційного права (ПКП), їх класифікацію. Розкрито роль ПКП у формуванні правосвідомості учасників конституційно-правових відносин і визначенно їх сутність.

Розглянуто конституційний принцип презумпції невинуватості та його реалізацію в діяльності міліції України й поліцейських підрозділів зарубіжних країн. Розкрито поняття, ознаки, зміст, гарантії конституційного принципу, аспекти його нормативного регулювання та реалізації міліцією України, її функції, форми та методи діяльності. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та практики забезпечення ефективної реалізації конституційного принципу презумпції невинуватості.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми реалізації конституційного принципу верховенства права (ВП) судовою владою в Україні. З використанням історичного підходу розкрито генезис концептуальної парадигми ВП. Досліджено правову природу, зміст та функціональну роль (значення) ВП в системі принципів судової влади. На основі аналізу конституційного законодавства України, судової практики, науково-теоретичних і прикладних робіт розкрито особливості реалізації принципу ВП у сфері загальної та конституційної юрисдикції. Визначено співвідношення ВП як принципу судової влади з такими принципами, як верховенство прав людини та верховенство Конституції і законів України. Увагу приділено ролі та значенню судового конституціоналізму в реалізації принципу ВП. Визначено основні напрями конституційно-правового забезпечення судової реформи у напряму реалізації принципу ВП судовою владою в Україні.

З'ясовано сутність і форми прояву свободи, її особливості як конституційної цінності. Зроблено висновок, що свобода є важливим атрибутом конституційного регулювання та невід'ємним елементом конституційно-правової дійсності, яка надає можливість для задоволення інтересів і досягнення поставлених цілей суб'єктами конституційно-правових відносин. Встановлено, що головне призначення свободи як конституційної категорії - сприяти утвердженню та забезпеченню свободи у всіх сферах суспільного життя й обмежувати сваволю держави. Розглянуто генезу закріплення категорії "свобода" в конституційних актах. Встановлено головні особливості свободи як принципу права та принципу конституційного ладу. Розглянуто місце свободи в системі прав і свобод людини та громадянина. Визначено особливості застосування юридичної відповідальності в системі гарантування свободи та детально досліджено правові процедури як засоби забезпечення свободи. Надано рекомендації щодо удосконалення Конституції України та чинного законодавства з питань практичної реалізації свободи.

Зроблено системний аналіз стану розробки проблеми розвитку міжкультурної професійної компетентності майбутніх магістрів педагогіки вищої школи в педагогічній теорії та практиці. Обгрунтовано змістову структуру міжкультурної професійної компетентності майбутніх магістрів педагогіки вищої школи в умовах неформальної освіти. Охарактеризовано методологічні підходи та принципи, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови розвитку досліджуваної компетентності зазначених фахівців в умовах неформальної освіти. Висвітлено діяльність викладачів з організації та впровадження в навчальний процес неформальної освіти майбутніх магістрів педагогіки вищої школи інтерактивних форм і методів навчання дорослих. Розроблено авторську модель розвитку міжкультурної професійної компетентності майбутніх магістрів педагогіки вищої школи в умовах неформальної освіти, обгрунтовано її складові та процесуальні етапи. Доведено важливість її науково-педагогічного супроводу у вітчизняній практиці. Визначено її ефективність в умовах неформальної освіти з підвищення рівнів міжкультурної професійної компетентності та розроблено науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення означеного процесу майбутніх фахівців в умовах неформальної освіти на основі творчого використання прогресивних ідей міжнародного досвіду.

Наведено результати комплексного дослідження теоретичних і практичних аспектів сутності змісту рівності та недопущення дискримінації як конституційного принципу. Обґрунтовано взаємозв'язок принципу рівності і заборони дискримінації, який має дуалістичний характер. Зазначено, що принцип рівності визначає формальні та матеріальні аспекти однакового ставлення до осіб з різними якостями й особливостями між приватними особами. Заборона дискримінації накладає позитивні обов'язки на державу та третіх осіб щодо належного поводження і задля запобігання несприятливих наслідків при здійсненні права вразливими групами осіб. Розкрито основні теоретично-методологічні засади розуміння принципу рівності та його розвитку в конституційному праві. Досліджено формальні та змістовні аспекти принципу рівності, особливості рівності між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми, гендерної рівності та забезпечення рівних можливостей для внутрішньо переміщених осіб в Україні. Визначено природу заборони дискримінації у формі прямої та непрямої, обґрунтованості дискримінації. Досліджено природу соціальної держави у взаємозв'язку з її позитивними обов'язками, що дало змогу розкрити особливості дій держави, спрямованих на вирівнювання правового положення певних категорій осіб, які знаходяться у менш сприятливому правовому положенні.

Наведено результати комплексного дослідження правової політики недискримінації у сфері етнічних і національних відносин. Розглянуто питання, спрямовані на розкриття та складність проблеми етнонаціональних відносин. Зауважено, що ключові аспекти дослідження охоплюють взаємовідносини між етнічними та національними групами, вплив політичних і соціокультурних чинників на формування ідентичності, а також питання правового регулювання в контексті різноманітності культур і етнічних груп. Увагу присвячено особливостям правового регулювання статусу національних меншин у правовій державі. Проведено аналіз прав корінних народів у державі.