Розглянуто проблемні питання реалізації прав мешканців територій, що зазнали негативних наслідків конфлікту на Сході України. Увагу приділено юридичній відповідальності за порушення прав внутрішньо переміщених осіб, ролі у цьому національних правоохоронних органів. Розглянуто проблеми представництва прокуратурою інтересів держави за умов тимчасової окупації АР Крим та окремих територій Донецької і Луганської областей. Висвітлено міжнародний досвід правозахисної діяльності у сфері захисту прав мігрантів, біженців та осіб без громадянства. Розглянуто питання політичної міфологізації суспільних процесів на тимчасово окупованих територіях України. Визначено проблеми захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб. Розглянуто комунікацію як інструмент реінтеграції Донбасу.

In the article were made an attempt on materials of the writers of the sixties and the experience of the participants of the project "Psychological support for children from families of displaced persons" Canadian non-governmental organization Stabilization Support Services and the Union of women of Ukraine with the financial support of the British Embassy in the city of Mariupol to find out the particular representation of the archetype of the "divine child" as the matrix to overcome the crisis of the socio-humanitarian space. Because in the public opinion, of particular importance are those constants of national life that affect the restoration of harmonious existence, the archetype of the "divine child" is regarded as such that affects the healing of humanity, is the unifying link between the past and the future, because any experience of childhood is not lost. A study of the prose heritage of the sixties in the aspect of archetypes critics have allowed to define myth-poetical start of their creativity, rooted in prototipe of the collective unconscious. Individual author features the artistic transformation of archetypes due to several social, national and cultural factors. In the works of the sixties the properties of the archetype of the divine child is endowed with characters belonging to a generation of children of war. In the conditions of crisis of society, which is characterized by denationalization, material poverty and spiritual decline, they are the bearers of high moral character. In addition, the idea that the archetype of the "divine child" is an inexhaustible source synthesizing creative energy that can revive each person individually and deformed disasters the society as a whole, found its confirmation in the process of the project participants that are from 15 January to 31 October 2016, worked with MSW in the city of Mariupol. Experts proven conclusively that since the child's psyche is very plastic, the child is able to transform the energy of fear and aggression in creative direction, to restore the resources to view the system of values, to acquire the ability to enjoy every bit of the universe.

Зроблено спробу на матеріалі творчості письменників-шістдесятників та досвіду учасників проекту «Психологічна підтримка дітей з родин тимчасово переміщених осіб» Канадської неурядової організації Stabilization Support Services та Спілки жінок України за фінансової підтримки Посольства Великобританії у м. Маріуполь з’ясувати особливості репрезентації архетипу «божественна дитина» як матриці подолання кризи соціогуманітарного простору. Оскільки в суспільній думці особливого значення набувають ті константи національного буття, які впливають на відновлення гармонійного існування, архетип «божественна дитина» розглядається як такий, що впливає на зцілення людства, є об’єднавчою ланкою між минулим та майбутнім, адже будь-який досвід дитинства не минає безслідно. Вивчення прозового доробку шістдесятників в аспекті архетипової критики дозволило визначити міфопоетичний первінь їх творчості, що закорінений в першообрази колективного несвідомого. Індивідуально-авторські особливості художньої трансформації архетипів обумовлені рядом соціальних, національних та культурологічних чинників. У творах шістдесятників властивостями архетипу божественної дитини наділені персонажі, що належать до покоління дітей війни. За умов кризового суспільства, що характеризується зденаціоналізуванням, матеріальним зубожінням та духовним занепадом, вони є носіями високих моральних якостей. Крім того, теза про те, що архетип «божественної дитини» - це невичерпне джерело творчої синтезувальної енергії, здатної відродити кожну людину окремо і деформований катаклізмами соціум в цілому, знайшла своє підтвердження у процесі роботи учасників проекту, які з 15 січня до 31 жовтня 2016 р. працювали з ТПО в м. Маріуполь. Фахівцями переконливо доведено, що оскільки дитяча психіка надзвичайно пластична, дитина спроможна трансформувати енергію страху й агресії у творче русло, відновлювати ресурси, переглядати систему життєвих цінностей, набувати здатності радіти кожній часточці світобудови.

Предпринята попытка на материале творчества писателей-шестидесятников и опыта участников проекта «Психологическая поддержка детей из семей временно переселенных личностей» Канадской неправительственной организации Stabilization Support Services и Союза женщин Украины при финансовой поддержке Посольства Великобритании в г. Мариуполь выяснить особенности репрезентации архетипа «божественный ребенок» как матрицы преодоления кризиса социогуманитарного пространства. Поскольку в общественном мнении особое значение приобретают те константы национального бытия, которые влияют на восстановление гармоничного существования, архетип «божественный ребенок» рассматривается как такой, что влияет на исцеление человечества, является объединяющим звеном между прошлым и будущим, ведь любой опыт детства не проходит бесследно. Изучение прозаического наследия шестидесятников в аспекте архетипной критики позволило определить мифопоэтические начала их творчества, укорененные в первообразах коллективного бессознательного. Индивидуально-авторские особенности художественной трансформации архетипов обусловлены рядом социальных, национальных и культурологических факторов. В произведениях шестидесятников свойствами архетипа божественного ребенка наделены персонажипринадлежащие к поколению детей войны. В условиях кризисного общества, которое характеризуется утратой национальных ориентиров, материальным обнищанием и духовным упадком, они являются носителями высоких моральных качеств. Кроме того, тезис о том, что архетип «божественного ребенка» - это неисчерпаемый источник синтезирующей творческой энергии, способной возродить каждого человека в отдельности и деформированный катаклизмами социум в целом, нашел свое подтверждение в процессе работы участников проекта,которые с 15 января по 31 октября 2016 г. работали с ВПЛ в г. Мариуполе. Специалистами доказано, что поскольку детская психика чрезвычайно пластична, ребенок способен трансформировать энергию страха и агрессии в творческое русло, восстанавливать ресурсы, просматривать систему жизненных ценностей, приобретать способности радоваться каждой частичке мироздания.

Оцінено стан дії соціальних небезпек, ризиків та загроз національній безпеці. Конкретизовано їх зміст та прояв за умов збройного конфлікту на Сході України. Визначено несприятливі наслідки реалізації соціальних небезпек. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо мінімізації та попередженню проявів соціальних ризиків та небезпек шляхом удосконалення управління системою національної безпеки та соціальної політики.

Визначено специфіку права власності громадян України, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції, як об'єкта гарантування адміністративно-правового захисту. Увагу приділено причинам і наслідкам порушення, невизнання або оспорювання права володіти, користуватися та розпоряджатися майном у районах проведення антитерористичної операції. З'ясовано наукові підходи до категорії "об'єкт гарантування захисту" та розкрито її зміст. Сформовано теоретико-правове підгрунтя для формування дієвого механізму забезпечення принципу непорушності права власності за сучасних складних політико-правових умов.

Досліджено особливості правового закріплення та забезпечення прав і свобод людини під час збройного конфлікту. Розкрито сутність та зміст прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту в нашій державі, визначено основні гарантії та особливості їх реалізації. Виявлено, що в сучасних умовах існування виникли нові потреби в напрямку надання прав людині та затвердження їх гарантіями безпеки. Встановлено, опираючись на історичний розвиток ідеї теорії поколінь, новий зміст сучасної теорії п'ятого покоління. Визначено потребу у внесенні змін до Конституції України та узаконення статусу антитерористичної операції, режиму в районі проведення антитерористичної операції. Запропоновано удосконалене визначення поняття "збройного конфлікту" та з'ясовано розмежування тривалого та тимчасового збройного конфлікту, а також інші особливості даного поняття. Виявлено потребу у законній можливості, за умов дії збройного конфлікту на території держави, призупиняти та/або звужувати зміст та обсяг окремих конституційних прав і свобод людини в тій мірі і в тих межах, яких вимагає гострота конфлікту та стає однією з гарантій захисту прав і свобод людини у відповідних умовах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР555)3

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА819928 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Права та свободи людини повинні гарантуватися та захищатися державою. Однак у сучасному світі відбуваються події, які унеможливлюють повноцінне функціонування державних органів, зокрема й захист прав людини як у кількох регіонах, так і по всій державі. Щоб уникнути відповідальності за невиконання або неналежне виконання положень міжнародного договору, держави змушені вдаватися до процедури відступу, визначення та умови якого потребують вивчення та уточнення. Мета статті - визначення особливостей правового регулювання державних відступів у надзвичайних ситуаціях як у національному праві, так і в міжнародних договорах. Використано: діалектичний, функціональний, структурно-функціональний, формально-юридичний і порівняльний методи. Проаналізовано основні положення національного законодавства, міжнародних договорів щодо відступу держав від договірних зобов'язань про захист прав людини в надзвичайних ситуаціях. Окреслено практику прийняття рішень Європейським судом з прав людини у справах про такі порушення з боку держави, висновки щодо якої можуть мати практичне значення через тимчасову втрату контролю над АРКрим та окремими районами Донецької та Луганської областей. Висновки: право держави відступати від своїх зобов'язань може виникнути в тій частині та на тій території під час війни чи надзвичайної ситуації, яка загрожує нації. Міжнародне право забороняє відхилення від певних гарантованих прав і свобод людини. Держава, що планує скористатися своїм правом відступу, повинна заздалегідь надати детальну інформацію та обгрунтування Генеральному секретарю Ради Європи.

Монографія присвячена дослідженню забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях України. У праці окреслено конститу¬ційно-правові засади правової політики держави, регулювання статусу ор¬ганів публічної влади на тимчасово окупованих територіях України, визна¬чено конституційно-правові засади охорони, захисту й реалізації прав людини на цих місцевостях. Здійснено класифікацію територій за їх право¬вим режимом. Досліджено міжнародно-правові джерела та механізми за¬хисту прав людини на тимчасово окупованих територіях. Подано пробле¬матику настання юридичної відповідальності за порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, забезпечення прав внутрішньо пере¬міщених осіб, учасників бойових дій, дітей та інших категорій осіб на тим¬часово окупованих територіях України, а також правових підстав запобі¬гання і подолання з порушень прав людини окупацією, анексією та агресією в умовах здійснення правової політики держави щодо тимчасово окупованих територій.

Мета роботи - розкрити механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, як складову юридичного механізму забезпечення її права на соціальний захист. Використано формально-логічний метод та метод системного аналізу, структурно-функціональний метод та інші методи дослідження. Проаналізовано порядок та умови надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Правова дискусія у статті ведеться щодо доцільності застосування комплексного підходу для забезпечення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Громадський порядок і внутрішня безпека є обов'язковою умовою панування закону, судового захисту прав громадян, публічного адміністрування і, відповідно, відбудови звільнених (деокупованих) територій. Одним з першочергових завдань держави після деокупації українських регіонів стає відновлення правоохоронної системи на цих територіях. Мета статті - визначення засад, етапів і змісту відновлення правоохоронної та судової системи на постконфліктних (деокупованих) територіях України. Емпіричною базою дослідження стали аналітичні огляди, наукові публікації та моніторинг інформації про події в Україні в інтернет-виданнях і засобах масової інформації. Завдяки поєднанню загальнонаукових та спеціальних методів пізнання вдалося опрацювати зазначений емпіричний матеріал та отримати власні наукові висновки, що корелюються з метою та завданнями статті. Відновлення функціонування правоохоронної та судової системи на деокупованих територіях України є необхідним, але тривалим процесом. Він має здійснюватися на підставі певних принципів з огляду на міжнародний досвід і поетапність. Встановлено, що відновлення правоохоронної та судової систем на деокупованих територіях України відбувається за власним сценарієм без участі міжнародної поліцейської місії, відповідно до єдиної національної структури цих органів. Висновки: процес відновлення запропоновано поділити на три етапи, які залежно від конкретних регіонів матимуть два варіанти: стабілізаційний, конструктивний та адаптивний (для територій, окупованих військами агресора після 24.02.2022 р. та звільнених Збройними силами України шляхом контрнаступу; стабілізаційний, реконструктивний та адаптивний (для територій Донбасу та Криму, окупованих з 2014 р.). Кожний з наведених етапів має свої завдання, ресурси та особливості здійснення.