Висвітлено теоретико-методологічні засади управління якістю надання освітніх послуг як педагогічної категорії та наукової проблеми створення системи менеджменту в навчальному закладі. Розглянуто питання управління якістю надання послуг в органах державної влади та місцевого самоврядування. Вивчено досвід використання методів і форм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю в країнах ЄС.

Досліджено особливості реалізації окремих елементів правового статусу ОВС, які виявляються в договірних відносинах в процесі здійснення правозастосовчої адміністративної діяльності. Розглянуто особливості повноважень ОВС в договірних відносинах. Увагу приділено порядку їх реалізації ОВС в конкретних договорах. Наведено адміністративно-правові засади реалізації компетенції ОВС в окремих видах договірних відносин. Розкрито поняття й ознаки дискреційних повноважень. Запропоновано повноваження на укладання у відносинах, які виникають у разі забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, вивести з підзаконного акту та закріпити на законодавчому рівні.

Розкрито сутність публічно-правової скарги як засобу захисту особи від незаконних дій або бездіяльності публічної адміністрації. Встановлено, що адміністративний та судовий способи вирішення конфліктів - це дві частини єдиного механізму захисту прав і свобод громадян, які доповнюють одна одну. Зазначено, що формою реалізації захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб є публічна скарга, розгляд якої є свідченням надання адміністративної послуги. Аргументовано, що порядок реалізації скарги залежить від того, до якого органу (посадової особи) звертається особа. Звернення суб'єктів до адміністративного суду з позовною заявою становлять зміст адміністратавно-процесуального розгляду звернення відповідно до вимог судового процесу. В той же час, розгляд і вирішення скарг фізичних та юридичних осіб публічною адміністрацією здійснюється у певному, регламентованому правовими нормами порядку шляхом окремого адміністративно-процедурного провадження.

Проаналізовано кризи у соціально-економічному розвитку систем мікро- та макрорівня, а також у системі державного управління. Увагу приділено діагностиці криз в процесах управління організацією. Надано відомості про ризики в антикризовому управлінні, описано його технології, стратегію і тактику. Розглянуто інноваційний процес як чинник антикризового управління. Розкрито механізми конфліктології в антикризовому управлінні та його соціальні технології.

Розкрито сутність адміністративних послуг (АП), наведено їх класифікацію, сучасні технології надання АП, акцентовано на створенні системи управління їх якістю. Обгрунтовано розвиток систем управління якістю. Висвітлено структуру та зміст діяльності зі створення системи управління якісю в органах виконавчої влади. Акцентовано увагу на загальних рисах адміністративних реформ західних країн. Описано етапи запровадження новітніх технологій надання АП. Подано інформацію про облаштування центру АП. Викладено критерії якості АП. Розглянуто питання удосконалення процесу надання АП.

Розглянуто загальнотеоретичні основи формування законодавства про надання послуг у сфері освіти. Виокремлено умовні історичні етапи правового регулювання таких послуг і надано їх характеристику. Наведено поняття та класифікацію, розкрито компетенцію суб'єктів, які надають послуги в даній сфері, визначено структурно-функціональні особливості їх діяльності. Розглянуто загально-правові ознаки та питання правової регламентації надання основних і додаткових освітніх послуг. Висвітлено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання надання послуг у сфері освіти, показано напрями удосконалення українського законодавства про надання таких послуг за рахунок його використання.

Визначено сутність понять "рішення", "управлінське рішення", "державно-управлінське рішення". Розглянуто основні вимоги, ознаки, види, властивості, стандарти оформлення державно-управлінських рішень, а також напрями, форми, механізми їх прийняття та сфери застосування. Наведено основні поняття теорії прийняття рішень, розкрито загальні засади організації системи органів влади України. Висвітлено процеси розробки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень на різних рівнях публічної влади. Увагу приділено питанням, що стосуються оцінювання ефективності прийняття державно-управлінських рішень.

Подано загальну характеристику органів внутрішніх справ (ОВС) як суб'єктів договірних відносин, розглянуто місце ОВС у системі правоохоронних органів, повноваження ОВС у договірних відносинах. Розкрито адміністративно-правові засади реалізації компетенції ОВС в окремих видах договірних відносин. Подано детальну інформацію про адміністративно-правовий порядок реалізації повноважень на договірні відносини ОВС, на залучення інших суб'єктів на договірних засадах. Акцентовано на реалізації повноважень на договірні відносини у ході здійснення охорони громадського порядку ОВС та охорони майна всіх форм власності.

Одержано нові науково обгрунтовані результати, які в сукупності розкривають визначну роль системотворчих - інституційних та психосоціальних - властивостей як невід'ємних компонентів і регуляторів системи державного управління. Вперше проаналізовано системотворчі засади державного управління. Описано феномен системотворчого чинника як результат зміни порядку факторних залежностей соціально-матеріальних (інституційних) форм державно-управлінської діяльності в суспільстві в їх взаємоз'язку з психосоціальною культурою державних службовців. Обгрунтовано визначальний в сучасному суспільстві вплив психосоціального чинника як підгрунтя вирішення суспільних проблем, передусім для державного реформування та нелінійного за своєю природою суспільно-політичного трансформаційного процесу.

Висвітлено недоліки оновленого Галузевого стандарту вищої освіти для магістрів державної служби в частині вимог до їх правової підготовки. Визначено основні фактори позитивного впливу на імідж державного службовця та описано заходи щодо його підтримання на належному рівні. Охарактеризовано правові принципи організації та функціонування служби в органах місцевого самоврядування. Розглянуто політико-правову діяльність урядів УНР та Польщі щодо протидії корупції в західноукраїнських землях у період визвольних змагань 1919 - 1921 рр. Досліджено основні принципи діяльності кадрових служб місцевих органів виконавчої влади. Проаналізовано гендерні стратегії кадрової державної політики в контексті розвитку сучасної України. Визначено тенденції зміни гендерної структури кадрового забезпечення діяльності установ державної служби з урахуванням комплексного гендерного підходу. Наведено основні механізми реформування сучасної системи охорони здоров'я за умов системної кризи державного управління. Виділено першочергові кроки модернізації медичної галузі. Вивчено сучасний стан реалізації молодіжної політики України, формування нормативно-правової бази та системи органів влади державної молодіжної політики. Акцентовано увагу на основних проблемах надання електронних послуг населенню та бізнесу органами державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Обгрунтовано необхідність створення нового механізму відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплати пільговикам пенсій.

Розкрито зміст понять "розвиток", "критерії" та "показники". Проаналізовано праці науковців, у яких виокремлено критерії аналізу розвитку освіти, педагогічної думки та теорії. Запропоновано комплекс критеріїв і показників для аналізу та оцінювання розвитку теорії управління ВНЗ. Досліджено систему управління мовленнєвим розвитком дітей у дошкільному навчальному закладі. Висвітлено привентивний підхід до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі. Простежено розвиток понятійно-термінологічної системи теорії управління освітою (остання чверть ХХ - початок ХХІ ст.). Подано методику застосування інтерактивних технологій у системі підготовки магістрів. Вивчено інтеграцію інноваційних та традиційних підходів до організації навчання у старшій профільній школі. Увагу приділено гносеології понять "соціальна служба", "соціальний заклад" і "соціальна установа".

Проаналізовано й узагальнено основні підходи до міждисциплінароного та психологічного аналізу процесу прийняття рішень, змісту та особливостей управлінської діяльності. Досліджено процес прийняття управлінських рішень як системної управлінської дії. Охарактеризовано соціальну систему як простір прийняття рішень. Викладено наслідки прийняття та реалізації управлінського рішення. Визначено основні проблеми соціальної психології управлінських рішень, розкрито особливості соціально-психологічного забезпечення цих рішень. Висвітлено особливості проектування управлінських рішень як професійної дії. Викладено модель соціально-психологічного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень у соціальних системах.

Розглянуто питання, пов'язане з аналізом та визначенням основних термінів у сфері стандартизації адміністративних послуг. Розкрито особливості стандартизації таких послуг, а також основні завдання та принципи здійснення цієї діяльності.

Досліджено місце управлінського рішення в адміністративно-правовій діяльності, проаналізовано та узагальнено стадії процедури прийняття управлінського рішення, виокремлено об'єктивні та суб'єктивні чинники, що впливають на управлінське рішення.

Досліджено модель системи правового регулювання надання адміністративних послуг та його співвідношення з порядком вирішення індивідуальної адміністративної справи в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Зроблено висновок про доцільність правового регулювання в окремих законодавчих актах матеріальних та процесуальних відносин правового інституту адміністративних послуг.

Мета роботи - розробка підходу до оцінки якості державних послуг на прикладі правоохоронної діяльності. У результаті дослідження запропоновано концепцію оцінювання якості правоохоронної діяльності. Під час розробки концепції враховано особливості оцінювання якості, оскільки результати правоохоронної діяльності не піддаються такому чіткому вимірюванню, як продукція. У зв'язку із цим запропоновано такий підхід, який базується на вимірюванні змін як у результатах правоохоронної діяльності, так і у витратах на отримання цих результатів. Розглянуті методи оцінювання правоохоронної діяльності надають можливість охарактеризувати якість правового регулювання як з точки зору ефективності витрат, так і з точки зору поставленої мети. В свою чергу, підвищення правового рівня держави є необхідною умовою соціально-економічного реформування суспільства.

Теоретично обгрунтовано роль стимулювання для мінімізації ризиків у ході прийняття та реалізації ДУПР, проаналізовано залежність між досягненням державно-управлінської мети та індивідуальним заохоченням суб'єктів державного управління, розглянуто мотиваційну модель відповідно до ключових показників ефективності.

Висвітлено результати досліджень щодо врегульованості системи надання адміністративних послуг митними органами України та внесено пропозиції щодо доповнення проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України".

Теоретично обгрунтовано шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері послуг в Україні та розроблено відповідні практичні рекомендації. Досліджено сутність та особливості розвитку механізмів державного регулювання у сфері послуг за умов модернізації системи державного управління. Запропоновано підхід до класифікації методів державного регулювання ринку послуг. Визначено роль держави в підтримці розвитку сфери послуг. Проаналізовано сучасний стан механізмів державного регулювання у сфері послуг в Україні. Удосконалено підхід до оцінювання ефективності механізмів державного регулювання ринку соціальних послуг. Визначено інструментарій державного регулювання суб'єктів, які надають послуги різного характеру. Розроблено принципи функціонування механізмів державного регулювання у сфері послуг, показано напрями підвищення їх ефективності. Запропоновано науково-практичні заходи щодо розвитку механізмів державного регулювання у сфері послуг в Україні.

Досліджено теоретико-правові засади інституту адміністративних послуг. Проаналізовано сутність державної політики щодо розвитку інституту адміністративних послуг, вивчено систему публічних органів і громадських організацій в сфері надання адміністративних послуг. Охарактеризовано адміністративні послуги, які надаються Державною прикордонною службою України. Розкрито зміст дозволів, узгоджень та погоджень як видів адміністративних послуг, що надаються Державною прикордонною службою України. Увагу приділено організації надання адміністративних послуг Адміністрацією Державної прикордонної служби України й органом охорони державного кордону.