Розглянуто стан морського господарства України. Подано обгрунтовану класифікацію морегосподарських структур, із порівняльним аналізом вантажопотоків та висвітлено діяльність науково-дослідного флоту. Розкрито проблеми структуризації морегосподарського комплексу країни із залученням Кодексу торгового мореплавства України для пошуку оптимального варіанту структурної організації.

Освещены проблемы повышения правовой квалификации сотрудников плавсостава и водно-хозяйственного комплекса Одесского региона, имплементации международно-правовых норм в сфере охраны морской среды от загрязнения. Рассмотрены кодекс торгового мореплавания как основа системы морской правовой базы, судовой менеджмент как особый вид услуг в современной судоходной индустрии.

Висвітлено заходи адміністративного примусу у сфері торговельного мореплавства (затримання суден, морські арешти тощо), які мають специфіку залежно від дії в просторі та кола осіб, що здійснюють нагляд і контроль за правопорядком. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення законодавства України відносно дії заходів адміністративного примусу в торговельному мореплавстві. Внесено пропозиції щодо упорядкування діяльності наглядово-контролюючих державних органів у торговельному мореплавстві.

Запропоновано визначення понять "адміністративно-правове регулювання діяльності суднових постачальників", "адміністративний нагляд за діяльністю суднових постачальників". Розкрито суть поняття суднового постачання, здійснено його класифікацію за різними підставами. Констатовано, що відсутність нормативно-правового акта, який регулює діяльність суднових постачальників, негативно впливає на розвиток цієї підгалузі транспортної галузі. Обгрунтовано пропозиції щодо прийняття нормативно-правового акта, який визначить особливості адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників, зокрема щодо митного оформлення суднових запасів, необхідних на торговельному судні, та спростить існуючий порядок митного контролю й оформлення суднового постачання. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів.

Розглянуто концепцію розвитку національної правової системи укомплектування суднових екіпажів (посадових осіб рівня управління). На підставі міжнародних правових документів, морської практики і національних правових актів висвітлено роль і місце людського елементу в безпечному управлінні морськими суднами. Викладено принципи та критерії, які повинні враховуватися під час визначення мінімального безпечного складу екіпажу. Обговорено взаємовідносини між державними органами та судновласниками, співвідношення між їх повноваженнями і нормативними актами, правами, відповідальністю і діяльністю з безпечного укомплектування суднових екіпажів. Проаналізовано адміністративно-правові норми з укомплектування суден з урахуванням юридичної сили актів міжнародного та національного права. Наведено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики безпечного управління судновими екіпажами в Україні.

Проаналізовано організаційно-правові основи морського агентування - інституту адміністративного права, регулювання якого істотно змінилося за останні роки. Комплексно розглянуто взаємовідносини державних органів і суднових агентів під час здійснення адміністративно-правового регулювання морського агентування, визначено специфіку організаційно-правових засобів і методів регулювання діяльності суднових агентів та запропоновано заходи щодо вдосконалення законодавства України з питань морського агентування.

В дисертації розглядаються правові і організаційні основи безпеки, подається характеристика міжнародних органів та органів держави прапора, які здійснюють контроль (нагляд) за дотриманням вимог безпеки мореплавства, розкриваються засоби реагування прокурора на порушення правил безпеки мореплавства. Обгрунтовується формування міжнародного морського адміністративного права та інституту морського адміністративного права.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Визначено правові й організаційні засади діяльності державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за безпекою судноплавства в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення нагляду та контролю за безпекою судноплавства. Надано характеристику юридичного складу деліктів з безпеки судноплавства. Виділено напрями вдосконалення контрольно-наглядової діяльності за безпекою судноплавства.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти організації та управління системою автобусних пасажирських перевезень (АПП) за умов міської агломерації (МА). Визначено основні етапи еволюційних змін в МА, їх вплив на стан організації АПП у межах агломерації. Проаналізовано сфери, напрями та форми взаємодії органів місцевого самоврядування і учасників організації АПП як чинників впливу на процеси пасажирських перевезень. Визначено основні завдання в забезпеченні якості управління процесами системи перевезень. Запропоновано й обгрунтовано шляхи вдосконалення процесів міжсуб'єктної взаємодії у контексті налагодження соціального партнерства і побудови системної мережевої кластерної організації АПП за умов МА.

Висвітлено теоретичні засади та розглянуто практичні аспекти застосування механізму державно-приватного партнерства для підвищення конкурентоспроможності морської портової галузі України в сучасних умовах розвитку ринку портових послуг. Досліджено методологічні аспекти управління морськими портами України та досвід іноземних країн щодо моделей власності в портах і структур управління ними, форм участі приватного капіталу. Запропоновано концепцію ефективного управління розвитком морської портової галузі України, досліджено організаційно-правовий, фінансово-економічний та інвестиційний механізм реалізації процесів роздержавлення на основі державно-приватного партнерства.

Приведены результаты исследования навигационно-информационного поля БДЛК. Структурирован содержательный контент вероятностных данных опасностей и рисков движения судов по каналу. Предложена конфигурация паспорта информационной безопасности БДЛК.

Здійснено аналіз правових механізмів участі органів місцевого самоврядування у забезпеченні розвитку національного морегосподарського комплексу. Доведено значення морської економіки для розвитку приморських територіальних громад, досліджено історичний досвід і міжнародні стандарти участі місцевих органів влади у відповідних процесах. Розглянуто законодавче підгрунтя, локальні правові механізми та моделі муніципального програмного регулювання у сфері залучення органів самоврядування у процеси регулювання та контролю за розвитком морського господарства. Уваг приділено муніципальному правовому забезпеченню користування морськими маломірними суднами та морською пляжною зоною. Досліджено взаємодію органів місцевого самоврядування з цих питань із контролюючими та правоохоронними органами.

Доведено, що з метою правового регулювання недоцільно виокремлювати землі річкового та морського транспорту як землі, що повинні мати однорідний правовий режим, за суб'єктивними критеріями. Зазначено, що у разі необхідності у законодавстві можна встановлювати специфічний правовий режим для окремих земель, а доктринально (з метою систематизації інформації про правовий режим земель) землями річкового та морського транспорту доречно вважати лише ті землі, для яких доцільно встановлювати специфічний правовий режим. Проаналізовано особливості правового режиму окремих різновидів земель річкового та морського транспорту України (портів, терміналів, внутрішніх водних шляхів та їх берегових смуг), зокрема, титули використання цих земель, особливості управління та охорони. Надано пропозиції щодо удосконалення чинного земельного та водного законодавства в частині правового режиму земель річкового та морського транспорту України.

Здійснено аналіз поняття морського порту та його статусу за міжнародним правом, національним і зарубіжним законодавством. Сформульовано авторське визначення поняття "морський порт". Досліджено складові адміністративної правосуб'єктності морських портів. Висвітлено процес становлення державного регулювання діяльності морських портів на території України. Охарактеризовано мету, завдання, функції та принципи діяльності морських портів. Розкрито особливості форм, методів, засобів діяльності морських портів. Визначено коло суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі діяльності морських портів і напрями їх взаємодії з іншими органами та недержавними інституціями. Окреслено напрями вдосконалення правового регулювання діяльності морських портів та їх управлінського механізму, а також сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Проаналізовано нинішній стан і проблеми розвитку портового господарства України. Розглянуто стан і шляхи розвитку інвестиційного потенціалу морських портів України, сформульовано рекомендації щодо їх розвитку. Досліджено концепції амортизації та основи побудови амортизаційної політики морського торговельного порту та підприємства портової діяльності. Визначено основні проблеми стосовно побудови ефективної амортизаційної політики щодо зовнішніх і внутрішніх чинників.

Исследованы мировые тенденции развития международной торговли, а также основным тенденциям развития отечественных портов. Проведено исследование программного обеспечения развития морских портов, а также проанализированы основные преимущества, заложенные в Законе Украины "О морских портах Украины". Выявлены основные проблемные вопросы, которые стоят перед отечественными портами, а также определен комплекс первоочередных стратегических задач, решение которых позволит повысить конкурентоспособность украинских портов по сравнению с зарубежными.

Розглянуто проблему безпеки судноплавства в аспекті охорони людського життя. Надано авторське визначення категорії безпека судноплавства та ризик в судноплавстві. Окреслено шляхи вдосконалення охорони життя і здоров'я людей при перевезенні водним транспортом.

Розглянуто структуру механізму державного управління (ДУ) розвитком морських портів як у цілому, так і в декомпозиції за основними структурними елементами: доведено необхідність включення маркетингової складової частини до механізму ДУ розвитком морських портів України: запропоновано рівні структурного синтезу означеного механізму на засадах структурної складності комплексного механізму ДУ розвитком морськими портами України та визначивши стратегічне управління функціональною основою його формування.

Систематизовано теоретичні засади державного управління розвитком морегосподарського комплексу (МГК), уточнено категорійно-понятійний апарат та методологічні положення дослідження державного управління розвитком МГК України. Оцінено сучасний стан та окреслено державні пріоритети розвитку державного управління розвитком МГК України, виявлено потенціал розвитку МГК України в контексті соціально-економічних і військово-політичних реалій. Визначено напрями вдосконалення механізмів державного управління розвитком МГК, систематизовано сучасні підходи щодо формування механізму державного управління інвестиційним потенціалом МГК регіону. Внесено науково обгрунтовані пропозиції щодо модернізації системи державного управління розвитком МГК України.