Висвітлено становище інвалідів в Україні та Польщі з урахуванням законодавчого забезпечення їх соціального захисту і практичного стану речей у даній справі. Розглянуто еволюцію поглядів на проблему інвалідності та шляхи її вирішення, визначено статус інваліда як людини з особливими потребами. Висвітлено проблеми реалізації соціальної політики щодо інвалідів у даних країнах, зокрема, їх пенсійного забезпечення, охорони здоров'я.

Освещено положение инвалидов на Украине и в Польше с учетом законодательного обеспечения их социальной защиты и практического состояния вещей в данном вопросе. Рассмотрены эволюция взглядов на проблему инвалидности и пути ее решения, определен статус инвалида как человека с особенными потребностями. Освещены проблемы реализации социальной политики по отношению к инвалидам в данных странах, в частности, их пенсионного обеспечения, охраны здоровья.

Визначено поняття та структурні елементи правового статусу інвалідів в Україні. Зазначено, що інвалід як громадянин держави володіє всією повнотою конституційних прав, свобод і обов'язків, тобто має загальний правовий статус. Наголошено, що як особа, яка має певні вади здоров'я, наділена додатковими правами та пільгами і належить до спеціального правового статусу.

Определено понятие и структурные элементы правового статуса инвалидов в Украине. Отмечено, что инвалид как гражданин государства владеет всей полнотой конституционных прав, свобод и обязанностей, т.е. владеет общим правовым статусом. Подчеркнуто, что как лицо, которое имеет определенные недостатки здоровья, наделен дополнительными правами и льготами, т.е. принадлежит специальному правовому статусу.

The concept and structural elements of a legal status of invalids of Ukraine is determined. It is marked, that the invalid on the one hand as the citizen of the state owns all completeness of constitutional laws, freedom and duties, i.e. owns the general legal status; on the other hand, as the person who has the certain lacks of health, it is allocated additional rights and privileges, i.e. is the master of a special legal status.

Запропоновано основні напрямки вдосконалення механізму створення робочих місць для забезпечення зайнятості інвалідів, що включають: економічне та законодавче підгрунтя, організаційно-управлінську структуру, державні програми і стандарти, фінансово-податкові важелі впливу на суб'єктів господарювання.

Досліджено теоретичні та практичні питання становлення та розвитку права на соціальний захист як одного з провідних прав людини у соціальній державі. Проведено порівняльний аналіз визначення понять "соціальний захист" і "соціальне забезпечення" у національному та зарубіжному законодавстві. Зроблено висновок, що соціальне забезпечення є частиною соціального захисту. Обгрунтовано доцільність використання поняття соціального захисту у законодавстві щодо характеристики системи досліджуваних правовідносин. Обгрунтовано новий підхід щодо розуміння поняття інвалідності як наявності у людини певної хвороби або вади, яка унеможливлює виконання нею певних звичних і життєво необхідних для неї дій або процесів, що обумовлює визнання людини інвалідом в установленому порядку та відповідне піклування про неї у вигляді соціальної допомоги та захисту з боку держави та суспільства. Доведено, що змістовним наповненням поняття інвалідності є його розуміння як процесу, який складається з передумови, наслідків і причинного зв'язку між ними. До передумови віднесено втрату здоров'я й обмеження життєдіяльності, наслідком визнано надання соціальної допомоги, проявом причинного зв'язку є обов'язок держави надавати цю допомогу у разі визнання людини інвалідом в установленому порядку. Вперше виділено етапи розвитку понять "інвалід" та "інвалідність", кожен з яких характеризується різним змістовим наповненням даних категорій.

Проаналізовано загальнотеоретичні та галузеві підходи до поняття "інвалідність", "інвалід". Розглянуто правову природу, мету та принципи реабілітації інвалідів. Визначено принципово нові підходи до теорії правовідносин у сфері реабілітації інвалідів відповідно до ринкових перетворень суспільства. Значну увагу приділено юридичному механізму забезпечення права інвалідів на реабілітацію. Обгрунтовано рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України стосовно даного питання та практики його застосування.

Наведено визначення понять "соціальний захист інвалідів", "адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів". Проаналізовано структуру державної системи соціального захисту інвалідів. Визначено коло суб'єктів адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів. Висвітлено основні перспективи розвитку адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів з метою гармонізації вітчизняного законодавства з положеннями Конвенції ООН про права інвалідів. Наведено пропозиції щодо уточнення понятійного апарату та доповнення до чинного законодавства у сфері соціального захисту інвалідів.

Досліджено концептуальні засади державного управління системою медико-соціальної експертизи та реабілітації в Україні в контексті організаційно-правових основ. Визначено цілі, функції, принципи та зміст державного управління системою медико-соціальної експертизи (МСЕ) та реабілітації в Україні як структурного елемента соціальної політики держави у формуванні трудових ресурсів держави. Розкрито сутність основних історичних етапів становлення МСЕ та реабілітації, систематизовано світові моделі державного управління цією службою в процесі їх історичного розвитку. Визначено суб'єктивну роль МСЕ в системі формування трудових ресурсів держави. Запропоновано класифікацію громадського руху інвалідів в Україні. Розроблено модель державного управління професійною реабілітацією інвалідів в Україні та систематизовано вимоги до підвищення ефективності діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування з питань професійної реабілітації осіб з обмеженими можливостями. Запропоновано шляхи удосконалення професіоналізму та компетентності працівників Державної служби зайнятості з питань професійної реабілітації інвалідів.

Обгрунтовано науково-теоретичні засади удосконалення механізмів державного управління соціальним захистом інвалідів в Україні. Доведено необхідність державного регулювання цієї сфери соціальної політики, обгрунтовано потребу в розробці ефективних мкеханізмів державного регулювання. Удосконалено структуру та функції органів державного управління соціальним захистом інвалідів, виявлено основні недоліки її побудови, запропоновано шляхи удосконалення. Проаналізовано нормативно-правовий механізм забезпечення діяльності системи соціального захисту інвалідів, встановлено, що його розвиток значно випереджає темпи формування відповідної організаційної та управлінської структури, що ускладнює державне управління у цій сфері. Розкрито сутність організаційно-функціонального механізму управління соціальним захистом інвалідів. Установлено зв'язок рівня інвалідності з окремими складовими індексу регіоального людського розвитку, запропоновано відповідний метод аналізу. Визначено роль і місце комплексної соціальної реабілітації та соціальних послуг в організаційно-функціональному механізмі державного управління соціальним захистом інвалідів. Запропоновано теоретичні підходи до розробки стандартів соціальних послуг для осіб з івалідністю. Окреслено перспективи реформування державного управління системою соціального захисту інвалідів, у тому числі шляхом упровадження соціального замовлення, ліцензування діяльності у сфері соціальних послуг.

Висвітлено проблеми правового регулювання (ПР) пенсійного забезпечення по інвалідності (ПЗІ) в солідарній пенсійній системі (СПС) України. Проаналізовано особливості формування та розвитку ПР ПЗІ внаслідок загального захворювання, міжнародний досвід у даній сфері. Розглянуто питання пенсійних правовідносин по інвалідності (ППВІ) в СПС і проведено їх класифікацію, визначено суб'єктний та юридичний склад ППВІ, пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання. Розкрито особливості виникнення, зміни та припинення ППВІ в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Наведено рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері ПЗІ в СПС.

Розглянуто концептуальні підходи до сутнісної характеристики та змісту поняття "особи зі зниженою працездатністю". Описано особливості трудової дієздатності таких осіб. З'ясовано, що особи, визнані недієздатними за цивільним правом, повинні визнаватися такими ж за трудовим правом. Проаналізовано та наведено визначення міжнародних стандартів у сфері праці осіб зі зниженою працездатністю. Розглянуто гарантії права на працю даних осіб. Висвітлено проблеми правозастосовної практики правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення трудового законодавства України в частині порушених проблем.

Висвітлено актуальні проблеми правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю. Проаналізовано поняття та сутнісну характеристику права на працю зазначеної категорії осіб і гарантії реалізації вказаного права. Увагу приділено з'ясуванню природи права на працю осіб зі зниженою працездатністю й особливостей їх трудової дієздатності, розмежуванню понять "праця" та "робота", "право на працю" та "право на роботу", "здатність до праці" та "здатність до роботи".

Узагальнено наукові погляди щодо правового регулювання суспільних відносин, що виникають у результаті взаємодії між інвалідами, суспільним і середовищним бар'єрами. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення трудової реабілітації інвалідів шляхом закріплення професійних стандартів, пристосованих до особливих потреб інвалідів, та зорієнтованих на них відповідних освітніх стандартів у різних галузях народного господарства. Удосконалено організаційно-правові механізми з надання інвалідам соціальних послуг і забезпечення їх належної якості, зокрема, щодо затвердження державних мінімальних стандартів якості соціального обслуговування інвалідів, ліцензування діяльності щодо надання соціальних послуг інвалідам, впровадження громадського контролю за дотриманням прав інвалідів та якості наданих соціальних послуг.

Висвітлено актуальні проблеми правового та соціального захисту осіб з інвалідністю. Проаналізовано законодавчі аспекти трудової правосуб'єктності працівників з інвалідністю в Україні. Визначено напрями законодавчого регулювання в сфері гарантування права власності даної категорії осіб. Вивчено проблемні аспекти захисту прав дітей з інвалідністю. Охарактеризовано соціальну складову реформування фінансової системи в частині змін до Бюджетного кодексу України. Проаналізовано систему надання соціальних послуг дітям з інвалідністю органами праці та соціального захисту населення Хмельницької області.

Розглянуто актуальні питання правового та соціального захисту дітей з інвалідністю. Висвітлено напрями законодавчого регулювання проблем реалізації та захисту права власності даної категорії дітей. Охарактеризовано діяльність громадських організацій в сфері соціального захисту осіб з функціональними обмеженнями. Розкрито проблеми реалізації захисту права на банківський вклад (депозит) інвалідами та дітьми з інвалідністю. Висвітлено міжнародний і національний аспекти захисту прав дітей-інвалідів. Розкрито проблеми удосконалення оподаткування доходів соціально незахищених громадян. Вивчено можливості освітньої та соціальної реабілітації дітей з інвалідністю на уроках християнської етики. Визначено місце міжнародних договорів у забезпеченні прав і інтересів дітей-інвалідів. Увагу приділено питанням соціально-правової реабілітації даної категорії дітей.

Висвітлено актуальні проблеми захисту та реалізації соціальних прав інвалідів. Здійснено порівняльний аналіз пенсійного забезпечення окремих категорій службовців України та інших держав у разі отримання інвалідності. Охарактеризовано стан і перспективи судового захисту соціальних прав працівників з інвалідністю. Визначено пріоритетні напрями державної політики у сфері захисту дітей-інвалідів. Вивчено особливості регулювання зайнятості за умов реалізації кластерних механізмів управління територіальним розвитком. Досліджено правосуб'єктність господарського суду в контексті судово-правової реформи. Висвітлено проблеми визначення місця статуту юридичної особи в системі регулювання цивільних відносин. Увагу приділено питанням розвитку інклюзивної освіти.

Описано засоби та методи соціально-психологічної та освітньої реабілітації осіб з інвалідністю. Розглянуто основні законодавчі й інші нормативно-правові акти про соціальний і правовий захист даної категорії осіб. Увагу приділено питанням психологічного супроводу сім'ї, яка опікується дитиною з інвалідністю та проблемам інтеграції осіб з інвалідністю у суспільство. Обгрунтовано необхідність розбудови ієрархічної структури законодавства про реабілітацію інвалідів. Вивчено можливості удосконалення цивільно-правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) за участю інвалідів. Запропоновано концепцію впровадження інклюзивної освіти, яка передбачає створення єдиного освітнього середовища для дітей з інвалідністю та їх здорових однолітків.

Подано загальну характеристику освіти інвалідів як об'єкта адміністративно-правового регулювання, проаналізовано міжнародні та національні нормативні правові акти в цій сфері, розкрито організаційно-правові форми та створювані державою умови реалізації інвалідами права на освіту, наведено характеристику навчальних закладів для інвалідів. Розкрито механізм реалізації інвалідами права на освіту в Університеті "Україна". Наведено систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання у сфері освіти інвалідів та їх повноваження. Визначено такі напрями державного регулювання у сфері освіти інвалідів, як інклюзивне навчання і виховання та професійна реабілітація інвалідів. Розглянуто питання державного контролю у сфері освіти інвалідів. Наведено загальну характеристику охорони здоров'я інвалідів як об'єкта адміністративно-правового регулювання, проаналізовано нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я інвалідів та розкрито їх повноваження. Визначено такі основні напрями державного регулювання у сфері охорони здоров'я інвалідів, як паліативна та хоспісна допомога.

Проаналізовано в динаміці процес формування вітчизняної нормативно-правової бази відповідно до міжнародних документів щодо забезпечення права інвалідів на професійну самореалізацію. Визначено змістовну сутність соціальних послуг, які надає особам з інвалідністю державна служба зайнятості України. Досліджено особливості сучасного ринку праці в контексті реалізації державної політики щодо сприяння працевлаштуванню інвалідів. Визначено наявні проблеми та перешкоди реалізації права інвалідів на гідну працю. Розглянуто реабілітаційний зміст надання соціальних послуг інвалідам державною службою зайнятості України. Показано технологічні особливості надання соціальних послуг інвалідам Державною службою зайнятості України. Визначено професійно важливі якості спеціалістів центрів зайнятості, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю.

Висвітлено виступи доповідачів з актуальних тем конференції щодо жестової мови та законодавства, проблем перекладу, досліджень жестової мови, освіти глухих.

Виокремлено негативні та позитивні аспекти інклюзивної системи навчання. Підкреслено важливість організаційно-правового забезпечення навчання дітей зі зниженим слухом, що дасть змогу узаконити статус учня з порушеннями слуху та подолати стихійний характер інтегрованого навчання. Розглянуто особливості навчання школярів з порушеннями слуху в інклюзивних умовах. Виявлено чинники, що впливають на оптимізацію навчального процесу в умовах інклюзивного навчального закладу. Акцентовано увагу на важливість міжінституційної взаємодії різних установ, фахівців, батьків, дітей тощо.