Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання відчуження земельних ділянок (ЗД) для суспільних потреб як підстави припинення права власності, в якій обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з позбавлення права власності на ЗД у зв'язку із суспільною необхідністю на основі комплексного аналізу цивільного законодавства, практики його застосування та теоретичних положень у цій сфері. Встановлено недоліки термінологічного апарату, який використовується в нормативно-правових актах, що регулюють відносини із відчуження ЗД для суспільних потреб. Доведено, що відчуження ЗД для суспільних потреб повинно розглядатися, в першу чергу, як підстава припинення права власності. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини у справах щодо порушення прав громадян в процесі відчуження в них ЗД для суспільних потреб. Внесено пропозиції щодо змін до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", ЦК України та ЗК України.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Розглянуто поняття, ознаки та сутність самовільного зайняття земельної ділянки як підстави правових наслідків. Досліджено види й особливості негативних правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Особливу увагу приділено висвітленню повернення самовільно зайнятих земельних ділянок як земельно-правового наслідку вчиненого правопорушення. Розглянуто особливості цивільно-правової відповідальності й інших різновидів правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини з охорони земель від самовільного зайняття та настання негативних правових наслідків його вчинення.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти примусового відчуження земельних ділянок (ЗД). Надано визначення інституту примусового відчуження ЗД, розглянуто його основні ознаки й особливості. Прослідковано історичний розвиток законодавства та наукової думки щодо примусового відчуження ЗД. Визначено та здійснено класифікацію об'єктного та суб'єктного складів правовідносин такого відчуження ЗД. Детально розглянуто правовий механізм примусового відчуження ЗД. Проаналізовано форму та зміст рішень, що ухвалюються органами державної влади й органами місцевого самоврядування в процесі примусового відчуження ЗД. Значну увагу приділено аналізу судової практики в спорах щодо примусового відчуження ЗД. Виявлено характерні тенденції розвитку вітчизняного законодавства та правозастосовчої діяльності в ций сфері ЗД.

Висвітлено питання щодо добровільної відмови власника від права на земельну ділянку. Аргументовано, що суб'єктами добровільної відмови (відмовниками) можуть бути фізичні або юридичні особи; не можуть бути такими суб'єктами органи державної влади або органи місцевого самоврядування. Об'єктом добровільної відмови може бути сформована земельна ділянка; об'єктом добровільної відмови не може бути частина земельної ділянки або земельна частка (пай).

Проаналізовано законодавство щодо примусового відчуження земель в країнах ЄС і Україні. Визначені основні спільні особливості законодавства країн ЄС щодо примусового відчуження. Проведено порівняння цілей примусового відчуження в ЄС та Україні, визначені спільні та відмінні потреби. Проаналізовані проблеми, які можуть виникнути при неналежному відчуженні земельних ділянок. Проведено порівняльний аналіз процедури відчуження земельних ділянок в Україні та країнах ЄС.

Узагальнено сучасні світові тенденції відчуження земельних ділянок для суспільних потреб, досліджено термінологію, яка використовується для окреслення суспільних потреб. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює відчуження нерухомості, виявлено подібності і відмінності. Досліджено та визначено роль містобудівної, землевпорядної, кадастрової та проектної документації під час регулювання відчуження земель, необхідних для лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Виявлено та структуровано фактори, що впливають на прийняття рішень щодо відчуження земельних ділянок для лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Запропоновано методику забезпечення суспільних потреб необхідними земельними ресурсами, в основу якої покладено розрахунок загальної ефективності будівництва лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури із застосуванням ГІС-технологій.

Визначено спільні основні особливості та відмінності вилучення земель для державних та муніципальних потреб у країнах ЄС і Україні. Проведено порівняння цілей примусового відчуження в країнах ЄС та Україні. Проаналізовано проблеми, які можуть виникнути при неналежному відчуженні земельних ділянок. Виділено такий проблемний аспект відчуження як компенсація за втрачену земельну ділянку. Проведено порівняльний аналіз процедури відчуження земельних ділянок в Україні та країнах ЄС. Визначено, що має бути баланс між загальними інтересами суспільства, вимогами до захисту прав власності та принципами відчуження земель.