Охарактеризовано загальні засади електронного урядування. Визначено поняття, принципи та інформаційно-технологічні аспекти електронного урядування. Вивчено законодавче забезпечення розвитку електронного урядування. Розглянуто електронні державні послуги. Висвітлено основні функції інтернет-порталу органу державного управління. Детально розглянуто систему електронного документообігу. Визначено місце та роль географічних інформаційних систем серед інших інформаційних технологій. Увагу приділено питанням управління розвитком електронного урядування.

Розкрито основи сучасної теорії та практики державного управління методами електронного урядування (ЕУ). Викладено категорійно-понятійний апарат, сутність, принципи та завдання ЕУ. Розглянуто структуру державного управління. Викладено методи ЕУ, складові його інформаційно-технологічної інфраструктури. Увагу приділено державній політиці з розвитку ЕУ. Висвітлено проблеми й організацію заходів з впровадження та розвитку ЕУ. Охарактеризовано зарубіжний та національний досвід використання ЕУ, його нормативно-правову базу.

Розглянуто актуальну проблему розвитку електронного урядування в Україні. Її метою є уточнення поняття "е-уряд", аналіз сучасного стану та визначення шляхів прискорення розвитку системи електронного урядування в Україні з інституціональних позицій. Встановлено, що під час переходу до іформаційного суспільства е-уряд стає реальною альтернативою уряду традиційному (паперовому), а головними перешкодами його впровадження в Україні залишаються: проблема цифрової нерівності, висока ціна і складність реалізації індивідуальних трансакційних послуг і регламентів, відсутність (або недосканалість) юридичної бази, брак висококласних фахівців у державних установах і недостатній рівень заробітної плати, а також недофінансування програми реалізації державної Концепції розвитку е-уряду. Обгрунтовано необхідність прискорення темпів впровадження "Концепції розвитку електронного урядування в Україні" та активізації виконання зобов'язань щодо Національного плану OGP-ініціативи, змінення філософії уряду та бюрократичних процедур на всіх рівнях державного управління.

Проаналізовано основні рівні електронної підтримки процесів державного управління та забезпечення широкого доступу до документів та їх проектів на всіх стадіях впровадження технології електронного врядування. Визначено, що у зв'язку з упровадженням технології електронного урядування інформаційно-аналітичні системи органів державної влади повинні розглядатись як відкриті системи, що забезпечують умови для інтерактивної участі громадськості в процесі прийняття управлінських рішень.

Досліджено проблему використання системи електронного врядування для промоції іміджу території. Розглянуто методи позиціювання основних іміджових характеристик території засобами веб-ресурсу. На основі SWOT-аналізу та результатів опитування респондентів запропоновано принципи формування контенту для просування територіального іміджу Маріуполя за допомогою сайта Маріупольської міської ради.

Розглянуто методи побудови сучасних мережних систем для реалізації концепції електронного урядування в Україні, тобто розвитку мережної інфраструктури систем електронного урядування, що передбачає створення ефективної розподіленої мережевої платформи для взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з суспільством, людиною та громадянином, а також бізнесом за допомогою інформаційно-комунікативних технологій за умов значних навантажень і великої кількості серверів послуг. Наведено вимоги щодо мультисервісної мережної інфраструктури, яка є необхідною під час організації доступу до послуг в рамках систем електронного урядування. Проаналізовано концепції управління магістральною мультисервісною мережною інфраструктурою на основі технології програмної комутації, основні особливості використання технологій Softswitch. Виявлено основні залежності параметрів розподіленої сервісної платформи від показників якості обслуговування у ній. Наведено розв’язок задачі прогнозування та розподілу потоків завдань у рамках запропонованого методу розрахунку параметрів розподіленої сервісної платформи. Визначено шляхи розроблення методології для захисту інформації у системах електронного урядування, а також підходи та засоби для боротьби із перевантаженнями їх мережної інфраструктури. Проведено розрахунок характеристик сервісної платформи з відкритими інтерфейсами згідно архітектури Parlay АРІ.

Розглянуто особливості впровадження та функціонування системи електронного урядування в Україні. Висвітлено проблеми формування й доступу громадян до масиву інформаційних ресурсів у межах цієї системи, що забезпечує активну комунікацію влади й суспільства з актуальних питань державного управління.

Рассмотрены особенности внедрения и функционирования системы электронного управления в Украине. Освещены проблемы формирования и доступа граждан к массиву информационных ресурсов в пределах этой системы, которая обеспечивает активную коммуникацию власти и общества по актуальным вопросам государственного управления.

Розглянуто технологію розподіленої обробки інформації під час прийняття рішень у системі електронного урядування. Показано, що ГІС-технології можуть бути основою для управління територіальним розвитком регіону. Описані базові функції управління в системі електронного урядування регіонального рівня.

Запропоновано методологічні підходи до створення комплексної автоматизованої системи управління життєдіяльністю регіону. Обгрунтовано необхідність створення регіональних електронних систем управління. Описано основні функції моделі життєдіяльності регіону, які доцільні у процесі підготовки й прийняття рішень керівництвом регіону.

Порушено питання вдосконалення державної політики у сфері інформаційних технологій у контексті діяльності органів виконавчої влади. Розглянуто системний підхід щодо інформаційної діяльності центральних органів виконавчої влади, розвиток електронного врядування та правове оформлення інформаційної діяльності як інформаційної функції управління, направленої на створення масових комунікацій між органами виконавчої влади та громадянами.

Розглянуто проблему запровадження електронного урядування в Україні, інтеграції до Європейського Союзу та вирішення питання створення свого електронного простору, яке набуває наразі особливої актуальності. Проведено аналіз нормативно-правових актів стосовно електронного документування, електронного цифрового підпису, електронного урядування. Наведено зарубіжний досвід впровадження електронного урядування та доступу населення до інформаційних мереж; органів влади і можливості населення у прийнятті важливих рішень для територіальних громад. Сформовано висновки про те, що виникнення нових інформаційно-комунікаційних технологій дало підстави говорити про нову телекомунікаційну революцію.

The article deals with the theories and concepts that have made the most significant contribution for the understanding of the information in the modern world. The interconnections of the concepts of New Public Management and Good Governance and the formation of e-governance were detected. The general thoughts of the author find that the e-governance should be seen rather as a new tool for the solving of a large extent, the same tasks that put the concept of New Public Management and Governance. In this regard, the concept of e-governance stimulates the introduction of new organizational models, transformation processes and continues past reforms in public administration.

Зазначено, що впровадження в практику електронного наставництва може зіграти серйозну роль в досягненні ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування: е-наставництво може полегшити процес створення знань, що є актуальним у галузі науки управління; е-наставництво може надати більш широкі можливості та доступ до передачі знань; е-наставництво буде мати взаємний вплив на навчання державних службовців і посадових осіб, їх адаптацію, розвиток, задоволення від роботи, самоорганізацію та якість надання послуг; е-наставництво за сучасних умов варто розглядати й як антикризову технологію, яка надає можливість органу влади формувати власну професійну кадрову базу, виходячи з реальних потреб з істотним економічним, фінансовим і часовим ресурсом. Розглянуто переваги та проблеми е-наставництва. Доведено, що оскільки технологія та природа дистанційного, інтерактивного середовища зростає та оптимізується, модель е-наставництва та його вплив буде розвиватися.

Здійснено аналіз стану електронної взаємодії систем органів влади Волинської області. Розкрито сутність поняття "електронне урядування", запропоновано заходи з його вдосконалення та наближення до міжнародних стандартів.

Досліджено актуальні питання розробки, становлення та розвитку складових електронного парламенту в контексті євроінтеграції України. Розглянуто генезис таких феноменів, як "електронне урядування" та "електронний парламент", наведено їх визначення, що базуються на ціннісному, гуманітарно-цивілізаційному підході. Висвітлено відповідні міжнародні стандарти та досвід провідних іноземних країн, насамперед ЄС, у цій сфері.

Розглянуто концепцію електронного урядування як одного з інструментів розвитку інформаційного суспільства, впровадження якого сприятиме створенню умов для відкритого та прозорого державного управління. Обгрунтовано, що держави, які знаходяться на різних стадіях розвитку електронного уряду, можуть застосовувати різні моделі електронного уряду залежно від своїх запитів і потреб з метою створення електронному уряду для розвитку і зміцнення інституційної згуртованості, інтеграції управління та сфери послуг. Адже, прийняття та реалізація такої стратегії - це виконання міжнародних зобов'язань України за результатами роботи Всесвітніх самітів із питань інформаційного суспільства, можливість для України стати рівноправним членом глобального інформаційного суспільства.

Розглянуто взаємозв'язок між виникненням і розвитком інформаційного суспільства і появою нових можливостей і погроз для держави і соціуму. Як основна нова можливість розглянута концепція "електронного уряду", визначено прямі і непрямі наслідки його впровадження. Як одна з нових погроз проаналізовані віртуальні співтовариства, показано, що їх поширення за певних умов може завдати шкоди державі і суспільству.

Розглянуто основні тенденції інформаційно-комунікаційних впливів в процесі впровадження електронного урядування в зарубіжних країнах з метою подальшого виявлення кращих практик для України. Проаналізовано сучасний стан українського законодавства та визначено велику кількість нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин, які безпосередньо пов’язані з впровадженням та використанням інформаційно-комунікаційних технологій електронного урядування в Україні з відповідним комплексом методів впливів. Встановлено, що існує нагальна проблема визначення теоретичного підгрунтя впровадження в діяльність органів державної влади елементів електронного урядування, а також практичних рекомендацій щодо успішності реалізації цього процесу. Визначено, що уряди країн членів Європейського Союзу мають досить вагомий законодавчий та проектний досвід у впровадженні електронного урядування, вивчення та аналіз якого дозволить виявити кращі світові практики та адаптувати їх в Україні. Проаналізовано практику європейських країн, зокрема: Австрії, Польщі, Словаччини, Чехії та Швеції щодо впровадження електронного урядування. Аналіз світових практик, свідчить що сучасна державно-управлінська тенденція обумовлює впровадження ефективних форм та методів комунікацій з громадськістю на рівні е-урядування. Встановлено, що в основу спільного управління покладена дієва комунікація між державою, громадськістю та бізнесом, що реалізується на практиці у вигляді системи погоджувальних органів у складі представників громадськості та має на меті активне залучення різних верств громадян до процесу е-урядування та контролю над державою. Програмні документи зарубіжних країн спрямовані на визначення напрямів розвитку інформаційного суспільства та формування відповідного інформаційного простору. Доведено, що впровадження е-урядування в України надасть змогу забезпечити якісно новий рівень взаємовідносин влади, громадськості та бізнесу.

Рассмотрены основные тенденции информационно-коммуникационных влияний в процессе внедрения электронного управления в зарубежных странах с целью дальнейшего выявления лучших практик для Украины. Проанализировано современное состояние украинского законодательства и выявлено большое количество нормативно-правовых актов по регулированию общественных отношений, непосредственно связанных с внедрением и использованием информационно-коммуникационных технологий электронного управления в Украине ссоответствующим комплексом методов влияний. Установлено, что существует проблема определения теоретической основы внедрения в деятельность органов государственной власти элементов электронного управления, а также практических рекомендаций по успешности реализации этого процесса. Определено, что правительства стран-членов Европейского Союза имеют достаточно весомый законодательный и проектный опыт во внедрении электронного управления, изучение и анализ которого позволит выявить лучшие мировые практики и адаптировать их в Украину. Проанализирована практика европейских стран, в частности: Австрии, Польши, Словакии, Чехии и Швеции по внедрению электронного управления. Анализ мировых практик, свидетельствует, что современная государственно-управленческая тенденция обусловливает внедрение эффективных форм и методов коммуникаций с общественностью на уровне е-управления. Установлено, что в основу совместного управления положена действенная коммуникация между государством, общественностью и бизнесом, что реализуется на практике в виде системы согласительных органов в составе представителей общественности, а также предусматривает активное привлечение различных слоев граждан в процесс е-управления и контроля над государством. Программные документы зарубежных стран направлены на определение направлений развития информационного общества и формирования соответствующего информационного пространства. Доказано, что внедрение е-управления в Украине позволит обеспечить качественно новый уровень взаимоотношений власти, общественности и бизнеса.

The article examines the main trends in information and communication influences in the implementation of e-governance in foreign countries with a view to identifying best practices for Ukraine. The current state of Ukrainian legislation and identified a large number of legal acts on regulation of social relations that are directly related to the implementation and application of ICT e-governance in Ukraine with a corresponding set of methods influences. Established that there is an urgent problem ofdetermining the theoretical framework implementation in activities of public authorities elements of e-government and practical recommendations for successful implementation of this process. Determined that the governments of the EU Member States have very significant legislative and project experience in implementing e-governance, study and analysis which will identify best practices and adapt them to the Ukraine. The analysis of other European countries, including Austria, Poland, Slovakia, Czech Republic and Sweden on the implementation of e- governance. World practice shows that the current state and trend management determines the implementation of effective forms and methods of communication with the public on the level of e-governance. It was established that the basis of joint management placed efficient communication between the state and business community, which is implemented in practice in the form of conciliation bodies consisting of representatives of the public and aims to attract different segments of active citizens in e-governance and control over the state. Programming documents of foreign countries aimed at identifying areas of information society and formation of the information space. It is proved that the introduction of e-governance in Ukraine will provide an opportunity to provide a new level of relations between government, civil society and business.

Розглянуто питання легітимуючого потенціалу різних моделей систем електронного урядування (ЕУ). Аналізом наявних на сьогодні у світовій практиці моделей ЕУ встановлено їх принципові відмінності у ступені та темпоральній ефективності підвищення рівня довіри громадян до політичної влади. Запропоновано авторське визначення системи ЕУ. Окреслено перспективи впровадження новітніх систем у сферу публічного адміністрування.

Проаналізовано системи формування міжнародних індексів електронної зрілості державного управління. Виявлено специфіку динаміки реалізації програми "Електронна Україна" у межах базових субіндексів міжнародних систем оцінювання е-врядування. Зазначено, що прогрес у поліпшенні показників індексу он-лайн сервісу потребує відповідного контенту управлінської зрілості системи врядування. Керуючись методологією програмного менеджменту, запропоновано багатокритеріальну систему оцінки змісту процесів моніторингу національної е-програми.