Вивчено історичні витоки та тенденції реформування законодавства щодо визначення інституту захисту прав жінок і дітей. Охарактеризовано загальні та спеціальні міжнародно-правові стандарти у сфері захисту прав жінок і дітей. Розкрито правову та соціальну сутність інститутів звільнення від відбування покарання, передбачених ст. 79 та 83 Кримінального кодексу України. Проаналізовано кримінально-правові та соціально-демографічні підстави застосування звільнення від відбування покарання щодо вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей. Досліджено співвідношення кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства щодо визначення сутності та порядку реалізації звільнення від відбування покарання жінок зазначених категорій.

Розкрито та проаналізовано підходи до визначення підстави та умов звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7-ми років, у теорії кримінального права та в судовій практиці.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей звільнення від покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Проблеми теоретичного обгрунтування та практики застосування норми про звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, розглянуто в контексті розробки заохочувальних кримінально-правових норм та інституту звільнення від покарання і його відбування. Зокрема, визначено соціальну зумовленість норми про таке звільнення, правову природу та зміст цього кримінального правового явища, уточнено підставу й умови, підхід до тривалості випробного строку та кримінально-правових наслідків такого звільнення. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні положення й практичні рекомендації щодо вдосконалення відповідного кримінального законодавства та судової практики.