Висвітлено теоретичні, методичні положення життєзабезпечення пенітенціарної системи (ПС) регіону. Увагу приділено узагальненим складовим і організаційно-економічним умовам функціонування казенних підприємств (КП) ПС держави. Визначено виробничі показники КП. Наведено організаційно-методичну програму підтримки державою працевлаштування та працевикористання ув'язненого. Розкрито основи функціонування ПС.

Освещены теоретические, методические положения жизнеобеспечения пенитенциарной системы (ПС) региона. Внимание уделено обобщенным слагаемым и организационно-экономическим условиям функционирования казенных предприятий (КП) ПС государства. Определены производственные показатели КП. Приведена организационно-методическая программа поддержки государством трудоустройства и трудоиспользования заключенного.

Проаналізовано історико-правовий та теоретичний процес розвитку та становлення інституту трудової зайнятості засуджених в Україні. Проведено теоретичний аналіз нормативних положень, що регламентують залучення засуджених до праці. Наведено результати проведених соціологічних досліджень трудової зайнятості у виправних установах Одещини. Охарактеризовано тенденції розвитку інституту трудової зайнятості засуджених за сучасних умов. Докладно розглянуто вплив на трудову зайнятість соціально-демографічних, кримінологічних та організаційних факторів. Особливу увагу приділено питанням організації праці засуджених. Розроблено концепцію приватизації підприємств виправних установ. Викладено теоретичні концепції, наведено практичні рекомендації, обгрунтовано необхідність зміни чинного кримінально-виконавчого законодавства, визначено підходи стосовно подальшого дослідження проблеми трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі.

Визначено та розкрито теоретико-методологічні проблеми праці засуджених у пенітенціарних установах: сутність, зміст та актуальні засади гуманізації їх праці, показники оцінки праці в установах виконання покарань і фактори, які на неї впливають. Надано оцінку соціально-демографічної структури та якості робочої сили засуджених, запропоновано методичні підходи щодо оцінки впливу організаційно-економічних факторів на вирішення проблем гуманізації їх праці. Обгрунтовано та запропоновано основні напрямки та шляхи покращання використання праці засуджених за умов реформування пенітенціарної системи у напрямку її гуманізації та демократизації на основі удосконалення взаємодії пенітенціарних установ з виробничими структурами різних форм власності, удосконалення системи професійно-технічного та загальноосвітнього навчання та розробки новітніх підходів щодо створення системи заходів морального та матеріального стимулювання їх праці.

Проаналізовано господарську й економічну діяльність в середовищі пенітенціарної системи. Визначено можливості використання праці засуджених до позбавлення волі у формі послуги. Розкрито зміст впровадження взаємодії пенітенціарної системи з економічними і господарськими суб'єктами діяльності держави на підставі використання людського ресурсу ув'язнених в адаптаційному середовищі господарських і забезпечувальних сфер одиничного виробництва регіону. Проведено оцінювання застосування праці в'язнів в окремих галузях промисловості.

Розглянуто ефективність праці засуджених в пенітенціарних установах України, її сутність, показники та критерії, а також організацію праці засуджених в установах виконання покарань.

Розглянуто основні положення щодо порядку ведення претензійно-позовної роботи на підприємстві, а також проблеми претензійно-позовної роботи та шляхи їх вирішення на підприємствах Державної кримінально-виконавчої системи України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.9(4УКР)13

Рубрики:

Пенітенціарні системи окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми законності працевикористання засуджених до позбавлення волі на певний строк.

Розглянуто проблеми працевикористання засуджених, колишніх суддів та співробітників правоохоронних органів, у місцях позбавлення волі, роль Державного департаменту України з питань виконання покарань, установи виконання покарань для вдосконалення системи використання праці цієї категорії засуджених.

Розглянуто основні питання правового регулювання праці в історії розвитку виправно-трудових, кримінально-виконавчих установ (виправних колоній), її місце в системі основних засобів виправлення та ресоціалізації, шляхи підвищення ефективності працевикористання засуджених на основі добровільності; зроблено висновок, що діяльність кримінально-виконавчої установи існує для того, щоб досягнути виправного завдання й виконувати виховну функцію, яка довгий час вважалася не притаманною кримінально-виконавчій системі, а саме, надати можливість людині, яка не може адаптивно жити у суспільстві, ті умови, яких вона з якихось причин не мала для того, щоб позитивно реалізувати себе в суспільстві.

Висвітлено підходи до регулювання і організації праці під час виконання та відбування покарання засудженими до позбавлення волі у виправних колоніях різного рівня безпеки, виявлено проблемні питання, які виникають у процесі залучення засуджених до праці та запропоновано шляхи їх розв'язання.

Розвиток ринкових умов господарювання змінює форми і методи управління виробничим кримінально-виконавчої системи України. Ця залишилась єдиною сферою, де збережено управлінський вплив центральних і територіальних органів управління. Дослідження діяльності виробничого комплексу дозволяє виділити особливості функціонування та організаційно-економічні проблеми, які існують на сьогодні, а також комплекс напрямів його розвитку за сучасних умов господарювання. Підвищення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу виробничого комплексу можлива лише за умови самостійності, ініціативності та креативності керівників всіх рівнів управління.

Визначено специфічні особливості функціонування підприємств виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи України. У результаті проведеного дослідження відзначено особливості утворення суспільного продукту, формування фондів накопичення та споживання та функції підприємств виробничого комплексу кримінально-виробничої системи.

Досліджено особливості правового регулювання залучення до праці засуджених до позбавлення волі. Виокремлено етапи становлення правової регламентації праці засуджених упродовж розвитку кримінально-виконавчого (пенітенціарного, виправно-трудового) законодавства України. Охарактеризовано стан наукової розробки проблематики. Констатовано, що внесенням змін до ст. 118 КВК щодо регулювання праці засуджених Кодексом законів про працю України законодавець створив проблеми як у правовому регулюванні праці засуджених, так і для практики її організації, які потребують належного наукового осмислення. Виокремлено низку основних проблем і розкрито можливі шляхи їх вирішення. Акцентовано, що, попри зміну характеру праці засуджених і визнання її наразі добровільною, окремі положення кримінально-виконавчого законодавства щодо регулювання залучення засуджених до праці й надалі характеризують працю засуджених як примусову. Такими чинниками визнано: заборону на припинення роботи для вирішення ними трудових конфліктів і можливість застосування дисциплінарного стягнення за необгрунтовану відмову від роботи й умисне ухилення від роботи. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні положення й практичні рекомендації щодо вдосконалення відповідного кримінально-виконавчого законодавства та відповідної практики.