Розглянуто особливості та доцільність розподілу засуджених за умисне вбивство за Інструкцією Державного департаменту з питань виконання покарань.

Рассмотрены особенности и целесообразность распределения осужденных за умышленное убийство по Инструкции Государственного департамента по вопросам исполнения наказаний.

Features and expediency of distribution condemned for deliberate murder under the Instruction of the State department on questions of execution of punishments are considered.

Висвітлено проблеми діяльності з визначення виду установи виконання покарань щодо засуджених до позбавлення волі, описано механізм їх первинної класифікації та розподілу в місця позбавлення волі. Особливу увагу приділено питанням організації діяльності комісій з розподілу засуджених до позбавлення волі, порядку визначення виду установи виконання покарань, встановленню місця відбування покарання та механізму захисту прав даних осіб. Наведено рекомендації для внесення змін до кримінально-виконавчого законодавства з метою уникнення існуючих протиріч.

Освещены проблемы деятельности по определению вида учреждения исполнения наказания для лиц, осужденных к лишению свободы, описан механизм их первичной классификации и распределения в места лишения свободы. Особое внимание уделено вопросам организации деятельности комиссий по распределению лиц, осужденных к лишению свободы, порядку определения вида учреждения исполнения наказаний, установлению места отбывания наказания и механизму защиты прав данных лиц. Приведены рекомендации з целью внесения изменений в уголовно-исполнительное законодательство для избежания существующих противоречий.

Розглянуто завдання та суть процесу криміналістичного дослідження особи засудженого до позбавлення волі, проаналізовано механізм встановлення джерел інформації про властивості такої особи, наведено їх класифікацію та характеристику. Внесено пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи документальних джерел інформації. На підставі аналізу структури злочинності в місцях позбавлення волі визначено особистісні якості засудженого, інформація про які має істотне значення для розслідування злочинів, вчинених засудженими. Розглянуто основні напрямки та форми використання інформації про властивості особи засудженого в діяльності органів розслідування, внесено пропозиції щодо її вдосконалення.

Визначено особливості умов і порядку виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі стосовно засуджених жінок, наведено пропозиції щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства та його застосування. Визначено тенденції змін кримінологічної, кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристик засуджених жінок, які уперше відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Проаналізовано правові підстави диференціації, індивідуалізації порядку й умов виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі у жіночих виправних установах мінімального рівня безпеки. Визначено напрямки реформування кримінально-виконавчого законодавства у сфері збереження та поширення соціально-корисних зв'язків засудженої жінки із зовнішнім світом, сім'єю. Встановлено ефективність чинної системи стимулювання поведінки засуджених жінок під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Досліджено особливості утримання в кримінально-виконавчих установах вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. На підставі порівняльного аналізу чинного кримінального, кримінально-виконавчого законодавства, міжнародних стандартів та міжнародного досвіду визначено напрямки удосконалення порядку та умов утримання в ізоляції жінки разом з дитиною. Обгрунтовано пропозиції щодо покращання механізму законодавчого регулювання та правозастосування у сфері виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі щодо засуджених жінок.

Вперше в Україні з урахуванням нових соціально-економічних умов здійснено комплексне дослідження, розроблено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо здійснення первинної класифікації засуджених до позбавлення волі та їх розподілу в установи виконання покарань. Удосконалено наявне в доктрині кримінально-виконавчого права визначення поняття "первинна класифікація засуджених до позбавлення волі". Розкрито сутність, цілі, суб'єкти, критерії та вихідні засади здійснення первинної класифікації засуджених. Особливу увагу приділено проблемам організації діяльності комісій з питань розподілу засуджених до позбавлення волі, порядку визначення виду установи виконання покарань, встановлення місця відбування покарання й механізму захисту прав засуджених осіб. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до кримінально-виконавчого законодавства з метою уникнення існуючих протиріч.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань стосовно забезпечення законності у діяльності установ виконання покарання щодо прийому, обліку та звільнення засуджених. Досліджено проблеми удосконалення кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального законодавства про підстави та порядок розподілу і направлення засуджених із слідчих ізоляторів до установ виконання покарання, а також їх переведення між даними установами; прийому до УВП громадян України, які засуджені іноземними судами за скоєння злочинів за межами нашої держави; обліку засуджених; надання засудженим права на короткострокові виїзди з місць позбавлення волі; порядку точного обчислення дат звільнення засуджених та звільнення осіб, яким міру запобіжного заходу замінено на непов'язану з позбавленням волі. Подано рекомендації щодо оптимізації внутрішнього функціонування спецвідділів УВП.

Досліджено кримінологічну характеристику класифікації засуджених до позбавлення волі. Здійснено кримінологічний аналіз первинної, вторинної класифікації, а також перекласифікації засуджених до позбавлення волі. Запропоновано систему кримінологічних критеріїв класифікації, які характеризуються інтенсивною взаємозалежністю та спрямовані на виявлення засуджених, які за своїми кримінологічними ознаками схильні до вчинення злочинів під час відбування кримінального покарання. Сформульовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України у сфері класифікації засуджених до позбавлення волі.

Досліджено теоретичні та практичні питання застосування заходів заохочень та стягнень до засуджених до покарання у виді позбавлення волі. Розглянуто сучасний стан наукової розробки та практики застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення під час виконання покарання у виді позбавлення волі. Здійснено аналіз місця заохочень і стягнень у структурі правового статусу засуджених до позбавлення волі та персоналу установ виконання покарань. Висвітлено теоретичні положення сутності та значення заохочень і стягнень, що застосовуються до засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі. Досліджено принципи застосування заохочень і стягнень до засуджених під час виконання покарання у виді позбавлення волі та гарантії їх дотримання. Розглянуто підстави та порядок застосування заохочень і стягнень у процесі виконання покарання у виді позбавлення волі. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції з вдосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Розкрито кримінально-виконавчу характеристику колишніх співробітників Державної пенітенціарної служби України. Зауважено на ставленні засуджених до вимог режиму виконання та відбування покарання, суспільно корисної праці, виховних заходів.