Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)174 + Х939.3

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Визнання іноземних судових доручень і судових рішень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)174-2

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Викладено питання стратегії та тактики розгляду цивільних справ судом першої інстанції, розглянуто процесуальні права й обов'язки, функції суду та інших суб'єктів цивільного судочинства. Визначено причини суддівських помилок у цивільних справах і шляхи їх запобігання на підставі аналізу реальних судових справ. Висвітлено питання послідовного застосування процесуальних норм від пред'явлення позову та відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення, наведено практичні рекомендації щодо подолання труднощів у судовій діяльності.

Изложены вопросы стратегии и тактики рассмотрения гражданских дел судом первой инстанции, рассмотрены процессуальные права и обязанности, функции суда и других субъектов гражданского судопроизводства. Определены причины ошибок судей в гражданских делах и пути их предупреждения на основе анализа реальных судебных дел. Освещены вопросы последовательного применения процессуальных норм от предъявителя заявления и открытия производства в деле до принятия судового решения, приведены практические рекомендации по преодолению трудностей в судебной деятельности.

Розкрито зміст умов заочного розгляду справи, особливості заочного розгляду й ухвалення заочного рішення, а також можливість ухвалення заочного рішення окремо за зустрічним позовом третьої особи в цивільному процесі України. Проаналізовано питання перегляду та скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, та конкуренції способів перегляду й оскарження заочного рішення. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного Цивільного процесуального кодексу України, спрямовані на усунення суперечностей між окремими нормами, які стосуються заочного провадження, а також його узгодження з іншими процесуальними інститутами.

Рассмотрены содержание условий заочного рассмотрения дела, особенности заочного рассмотрения и принятия заочного решения, а также возможность принятия заочного решения отдельно по встречному иску третьего лица в гражданском процессе Украины. Проанализированы вопросы пересмотра и отмены заочного решения судом, принявшим его, и конкуренции способов пересмотра и обжалования заочного решения. Даны предложения по внесению изменений и дополнений к действующему Гражданскому процессуальному кодексу Украины, направленные на устранение противоречий между отдельными нормами, касающимися заочного производства, а также его согласования с другими процессуальными институтами.

Висвітлено процесуально-правову природу підготовки цивільних справ до судового розгляду, її характерні ознаки та місце в структурі цивільного процесу. З'ясовано її межі, мету, завдання, процесуальну форму та зміст. Проаналізовано процесуальний порядок підготовки до судового розгляду справ позовного, окремого, наказового провадження. Розкрито проблеми правозастосовної практики підготовки цивільних справ до судового розгляду та запропоновано шляхи їх розв'язання. Наведено рекомендації щодо удосконалення цивільного процесуального законодавства України, зокрема, шляхом законодавчого закріплення мети та завдань цієї стадії, а також розмежування статей, що регламентують форму стадії підготовки та її зміст.

Освещена процессуально-правовая природа подготовки гражданских дел к судебному рассмотрению, ее характерные признаки и место в структуре гражданского процесса. Определены ее пределы, цель, задачи, поцессуальная форма и содержание. Проанализирован процессуальный порядок подготовки к судебном рассмотрению дел искового, отдельного, приказного производства. Раскрыты проблемы правоприменительной практики подготовки гражданских дел к судебному рассмотрению и предложены пути их решения. Даны рекомендации по усовершенствованию гражданского процессуального законодательства Украины, в частности, путем законодательного закрепления цели и задач этой стадии, а также разграничения статей, регламентирующих форму стадии подготовки и ее содержание.

Досліджено питання доцільності обов'язкового оформлення результатів попереднього судового засідання в цивільному процесі самостійною ухвалою, розкрито процесуальний статус цієї ухвали та її значення для стадії підготовки справи до розгляду. Обгрунтовано необхідність фіксації процесуальних дій, які необхідно вчинити до судового розгляду, не ухвалою попереднього судового засідання, а в журналі попереднього судового засідання.

Сформульовано висновки та визначено основні напрямки вдосконалення порядку проведення правосуддя у цивільних справах у суді першої інстанції в Україні. Досліджено характерні особливості процесу виникнення, становлення та розвитку цивільного процесуального законодавства як правової основи цивільної процесуальної форми, поняття, ознаки, межі й особливості застосування цивільної процесуальної форми у різних видах провадження. Вивчено теоретичні та практичні проблеми визначення структури цивільної процесуальної форми, її системотвірних елементів.

Досліджено основні проблеми наказного, окремого провадження та заочного розгляду справи в межах цивільного процесуального законодавства України. Викладено суттєві проблеми, які виникли з прийняттям чинного Цивільного процесуального кодексу України, стосовно: відродження інституту наказного провадження, який характеризується особливою формою судового рішення, маючи багато позитивних моментів, водночас детермінує проблемні аспекти, які виникають унаслідок неузгодженості законодавства; включення інституту окремого провадження, який є видом непозивного судочинства та відрізняється від інших проваджень особливостями процесуального порядку розгляду справ; включення інституту заочного розгляду, який є надбанням цивільного процесу та, у свою чергу, не позбавлений недоліків, що призводить до суттєвого порушення прав і законних інтересів осіб.

Проведено аналіз набрання законної сили заочного рішення в цивільно-процесуальному судочинстві України. Визначено, що інститут заочного розгляду справи справедливо вважають однією з форм реалізації принципу змагальності та надбанням цивільного процесу. Зазначено, що практика застосування норм, які регулюють розгляд справи в порядку заочного рішення, розширяється, і виникають проблеми щодо тлумачення та застосування норм, які регулюють порядок заочного розгляду цивільних справ.

Досліджено проблеми цивільного процесуального порядку захисту суб’єктивного авторського права. На основі системного аналізу викладено доктринальні засади права на захист із позицій матеріального та процесуального права. Розкрито особливості реалізації права на захист у сфері авторського права. Охарактеризовано поняття, види та ознаки осіб, які беруть участь у позовному провадженні у справі зі спірних авторських правовідносин та окреслено участь сторін і третіх осіб у справах, що виникають зі спірних авторських правовідносин.

Проведено генезис забезпечення порядку для проведення судового засідання. Досліджено поступальний розвиток цього явища від біблійних джерел до процесуальних кодексів сучасної України. З'ясовано, що забезпечення порядку для проведення судового засідання складається з внутрішньої та зовнішньої частин. Доведено, що форма поведінки учасників і присутніх у судовому засіданні осіб належить до загальних умов судового розгляду, що спрямовані на утвердження незалежності судової влади.

Досліджено судовий розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, ускладнених іноземним елементом (ІЕ). Вивчено загальнотеоретичні засади позовного провадження у цивільних справах з ІЕ. Розкрито поняття, загальну характеристику та види ІЕ в цивільному судочинстві України. З'ясовано правові підстави та принципи визначення підсудності цивільно-правових спорів з ІЕ; правові засади визначення матеріального права, що має застосовуватися під час вирішення спорів з ІЕ. Досліджено поняття та сутність позовного провадження у цивільних справах з ІЕ. Вивчено особливості позовного провадження у цивільних справах з ІЕ, зокрема з'ясовано специфіку позову у цивільних справах з ІЕ. Розкрито процесуальний порядок його пред'явлення та відкриття провадження. Встановлено мету та завдання провадження у справах з ІЕ до судового розгляду, а також досліджено особливості стадії судового розгляду такої категорії справ та особливості ухвалення рішення суду. Сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення цивільного процесуального законодавства, а також визначено інші шляхи оптимізації судового розгляду цивільно-правових спорів з ІЕ.

Висвітлено роль судів і ЗМІ в демократичному суспільстві. Подано інформацію про обов'язки журналістів, етичні стандарти висвітлення судових процесів, легітимні підстави обмеження свободи висловлювань, межі допустимої критики суддів та судових службовців. Розглянуто питання доступу журналістів на судові засідання, здійснення фото- та відеозйомки в залі судових засідань, доступу до судових рішень та матеріалів судового процесу. Увагу приділено проблемам спілкування журналістів з учасниками процесу.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням проблем захисту прав автора в порядку цивільного судочинства. Простежено еволюцію правового регулювання захисту прав автора в порядку цивільного судочинства, окреслено стан наукової розробки та методологію проведення відповідного дослідження, виокремлено особливості юридичної природи прав автора як об'єкта захисту в порядку цивільного судочинства. Визначено поняття та сутність захисту прав автора в порядку цивільного судочинства. Сформульовано поняття та проведено класифікацію позовів щодо захисту прав автора у порядку цивільного судочинства. Визначено цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у відповідних справах, виокремлено специфіку доказів і доказування. Окреслено процесуальні особливості відкриття провадження, провадження у справах щодо захисту прав автора до судового розгляду, а також судового розгляду відповідних справ. На підставі аналізу наукової доктрини та чинного цивільного процесуального законодавства України, а також законодавства України у сфері інтелектуальної власності внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм.

Вперше у вітчизняній юридичній літературі проведено цілісний аналіз дискреційних повноважень суду (ДПС) при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції. Визначено правову ДПС у цивільному процесі. Виявлено основні доктринальні підходи до розуміння поняття й ознак ДПС. З'ясовано значення ДПС для виконання завдань цивільного судочинства, обгрунтовано доцільність ДПС під час розгляду цивільних справ. Сформульовано основні поняття, пов'язані з реалізацією ДПС. Визначено основні підходи до класифікації ДПС. З'ясовано підстави застосування ДПС під час розгляду цивільних справ. Визначено засади реалізації ДПС щодо розгляду цивільних справ у суді першої інстанції. Встановлено умови реалізації ДПС. Розглянуто теоретичні та практичні питання реалізації ДПС при вчиненні конкретних процесуальних дій. Наведено рекомендації щодо меж реалізації ДПС. Напрацьовано пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства.

Здійснено комплексне наукове дослідження процесуального порядку розгляду та вирішення судом справ про оспорювання батьківства та материнства. Здійснено аналіз стану наукової розробки проблеми. Окреслено методологію проведення дослідження судочинства у справах про оспорювання батьківства та материнства, а також простежено еволюцію правового регулювання відповідного процесуального інституту. Проаналізовано окремі процесуальні аспекти, пов’язані із пред’явленням до суду позовів про оспорювання батьківства та материнства. Виокремлено процесуальні особливості відкриття провадження, підготовчого провадження, а також розгляду справ про оспорювання батьківства та материнства по суті. На підставі аналізу наукової доктрини та чинного цивільного процесуального законодавства України внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм.