Причиной экспертных ошибок в случаях наезда автомобиля на пешехода со смертельным исходом является переоценка экспертами значения характерных для наезда автомобиля на пешехода телесных повреждений (и, в частности, "бампер-переломов"), эти повреждения эксперты почему-то отождествляют со специфическими повреждениями (последние, как показывает практика, встречаются крайне редко). При проведении судебно-медицинских экспертиз трупов судебно-медицинский эксперт не должен единолично разрешать вопросы следующего характера: каким типом автомобиля был совершен наезд на пострадавшего; каково было взаиморасположение автомобиля и пешехода в момент их первичного контактирования; какие части автомобиля и пешехода вступили между собой в первичный контакт. В случаях постановки перед экспертом вопросов такого характера нужно указать, что эти вопросы могут быть разрешены только с использованием специальных знаний эксперта-автотехника (то есть, в рамках комплексной экспертизы). Что касается механизма образования телесных повреждений, то судебно-медицинский эксперт единолично не может высказываться о том, в какую сторону и часть тела пострадавшего пришелся первичный удар автомобилем (не уточняя, какими частями автомобиля, и каково было при этом взаиморасположение автомобиля и пострадавшего), и о фазах причинения телесных повреждений. Высказано предположение, что учет вышеизложенных обстоятельств существенно снизит вероятность экспертных ошибок при проведении первичных судебно-медицинских экспертиз и исследований в случаях ДТП.

Приведены 2 случая судебно-медицинской экспертной практики, связанные с моделированием ситуации, возникшей в условиях ДТП, когда автомобиль совершал наезд на пешехода или велосипедиста. Предложены варианты решения вопроса о скорости движения пешехода и велосипедиста.

Висвітлено актуальні питання щодо організації роботи судово-медичної служби за умов надзвичайних ситуацій з масовими жертвами людей, що виникають під час ідентифікації осіб, визначення причини смерті, часу її настання, механізму утворення тілесних ушкоджень тощо.

Опрокидывание автомобиля относится к числу наиболее сложных, но при этом наименее изученных видов травмы в салоне автомобиля. Поэтому научно обоснованная методика решения основного вопроса следствия в этом случае - кто конкретно находился за управлением автомобиля в момент ДТП - на сегодняшний день отсутствует. Проведенный анализ экспертной практики позволил разработать подробную классификацию опрокидывания автомобиля, исходя из потребностей экспертной практики, а также вывести различные оптимальные алгоритмы работы экспертов при опрокидывании автомобиля, которые напрямую зависят от вида опрокидывания. Особо подчеркивается, что разрешение вопросов, поставленных перед экспертами, должно начинаться с правильного определения вида опрокидывания автомобиля и выбора соответствующего алгоритма работы.

Проведение автотехнической экспертизы с целью определения исходных данных при дорожно-транспортном происшествии (ДТП) ставит задачу более качественного моделирования аварийных ситуаций с участием транспортного средства и пешехода. Главным вопросом при проведении экспертизы является определение скорости транспортного средства при фронтальном наезде на пешехода.

Проаналізовано програмні продукти, що застосовуються під час проведення автотехнічної експертизи, визначено їх можливості й недоліки. Запропоновано алгоритм, що полягає у послідовності розрахунку під час дослідження механізму наїзду на пішохода в режимі гальмування автомобіля, коли оглядовість водія обмежена рухомою перешкодою.

Розглянуто процесуальні питання автотехнічної експертизи. Досліджено заходи забезпечення безпеки руху на автомобільному транспорті та порядок розслідування ДТП у частинах і підрозділах НГУ. Викладено загальні методики експертного дослідження наїздів та зіткнення транспортних засобів. Проаналізовано вибір та визначення вихідних даних, необхідних для аналізу дорожньо-транспортної пригоди. Особливу увагу приділено змістові та структурі акта експерта-автотехніка та повідомлення про неможливість скласти акт. Проаналізовано механізм зіткнення транспортних засобів.

Теоретично узагальнено та розв'язано науково-прикладне завдання щодо розробки геоінформаційної технології реєстрації та картографування дорожньо-транспортних пригод (ДТП) із використанням безпілотних літальних апаратів. Розроблено технологію реєстрації ДТП із використанням безпілотного апарата. Обґрунтовано вибір висоти польоту й умови використання безпілотного літального апарата під час реєстрації аварії, доведено ефективність застосування запропонованої технології. Вперше розроблено структурно-функціональну модель веб-порталу "Інформаційно-аналітичний центр моніторингу ДТП", подано концептуальну та логічну моделі бази геопросторових даних веб-порталу. Запропоновано поетапну технологічну схему опрацювання аерознімків на веб-порталі. Одержані результати досліджень використано відповідними установами м. Кривий Ріг, що підтверджує їх наукову та практичну значущість.