Досліджено виникнення та становлення інституту реабілітації у кримінальному процесі. Висвітлено гносеологічні та правові передумови реабілітації. Теоретично обгрунтовано нову концепцію реабілітації у кримінальному судочинстві як форму відповідальності держави перед особою за незаконні дії та рішення органів розслідування та суду. З урахуванням положень цивільного кримінально-процесуального, цивільно-процесуального законодавства сформульовано пропозиції щодо введення в новий кримінально-процесуальний кодекс України інституту реабілітації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)784

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)784

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з забезпеченням відшкодування шкоди незаконно засудженим особам. Проаналізовано історико-теоретичні джерела, виділено етапи становлення законодавства про відшкодування шкоди такій категорії людей. Розглянуто умови та порядок відшкодування майнової та моральної шкоди. Запропоновано розширити підстави відшкодування шкоди. Узагальнено думки щодо правової природи відшкодування шкоди, розроблено класифікацію осіб, які мають право на відшкодування шкоди. Обгрунтовано необхідність вирішення питання про можливість пред'явлення регресних вимог до експертів, потерпілих і перекладачів, якщо вони засуджені за дачу завідомо неправдивого висновку, завідомо неправдивих показань, завідомо неправильний переклад, на підставі яких невинувата особа була засуджена. Деталізовано форми відшкодування майнової та моральної шкоди, розроблено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми захисту прав і законних інтересів реабілітованих у кримінальному процесі України. Проаналізовано існуючі наукові позиції та законодавство щодо реабілітації та реабілітованого у кримінальному процесі. Здійснено комплексне дослідження прав і законних інтересів реабілітованої особи. Визначено існуючі форми, способи та засоби захисту прав і законних інтересів реабілітованих. Проведенено комплексне дослідження існуючого порядку захисту прав і законних інтересів реабілітованих в Україні. На основі цього, зроблено висновок про те, що він є недостатньо дієвим, нормативно суперечливим і потребує негайних змін. Запропоновано законодавче закріплення інституту реабілітації в КПК України й обгрунтовано позицію про існування виключно судового порядку реабілітації особи, результатом якого має бути прийняття судового рішення у формі постанови про реабілітацію. Розроблено низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення захисту прав і законних інтересів реабілітованого у вітчизняному кримінальному процесі.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми відшкодування потерпілому шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, шляхом подачі цивільного позову у кримінальному провадженні адвокатом - представником інтересів потерпілого. Проаналізовано законодавство, основні наукові позиції щодо відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Визначено й удосконалено зміст і місце цивільного позову у кримінальному провадженні. Визначено роль адвоката - представника інтересів потерпілого у вирішенні питань, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої потерпілому злочином. Запропоновано класифікацію засобів, які використовує адвокат під час вирішення питань, пов'язаних з відшкодуванням шкоди. Проаналізовано міжнародні стандарти відшкодування потерпілому шкоди й обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін до чинного законодавства. Розкрито зміст діяльності та роль адвоката під час вирішення питань, пов'язаних із цивільним позовом у кримінальних провадженнях: про торгівлю людьми; де потерпілі є неповнолітніми; де шкода є наслідком незаконних дій правоохоронних органів, прокуратури та суду; щодо відшкодування шкоди особам, стосовно яких постановлено виправдувальний вирок. Результатом дослідження є обгрунтування теоретичних положень, розроблення пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства та практики застосування деяких рекомендацій під час відшкодування шкоди, спричиненої потерпілому в окремих категоріях кримінальних проваджень.