Розглянуто актуальні аспекти проблематики гуманітарної інтервенції, розкрито її поняття, зміст та основні форми. Висвітлено еволюцію концепції гуманітарної інтервенції, питання її правомірності відповідно до сучасного міжнародного права, здійснення гуманітарного втручання під егідою ООН і регіональних міжнародних організацій. Проаналізовано приклади здійснення гуманітарних інтервенцій.

Проаналізовано правову природу гуманітарних інтервенцій. Досліджено різні підходи щодо визначення цього поняття, надано класифікацію видів гуманітарних інтервенцій. Визначено критерії допустимості та правомірності відповідних акцій. Проведено розмежування між непорушністю державного суверенітету та захистом прав людини в аспекті використання державами збройного втручання з гуманітарних причин.

Подано міжнародно-правовий аналіз подій в Україні з кінця листопада 2013 до літа 2014 рр. Надано міжнародно-правову оцінку українській Революції гідності, агресії РФ щодо України, що мала наслідком анексію Криму, а також подіям на сході України, зокрема діяльності угруповань ДНР і ЛНР. Увагу зосереджено на захисті прав і свобод громадян під час цих подій. Розглянуто гуманітарні аспекти антитерористичної операції на сході України, обгрунтовано необхідність зміни підходів до інформаційної безпеки держави. Проаналізовано наслідки агресії РФ проти України для світопорядку та системи сучасного міжнародного права.

На сьогодні інформаційно-психологічна безпека громадян та суспільства є важливою складовою у забезпеченні інформаційної безпеки нашої держави з огляду на ведення так званої гібридної війни державою-агресором. З огляду на це, на протязі майже року в середовищі курсантів та студентів інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУ України "Київський політехнічний інститут" діє волонтерська група з проведення акцій інформаційного протиборства в Інтернет просторі (кіберпросторі). Викладено деякі положення, що лежать в основі теорії і практики роботи групи. Крім того, наведено рекомендації та висновки, що грунтуються на досвіді майже річної роботи волонтерської групи в кіберпросторі.

Визначено поняття інформаційна агресія на прикладі російського втручання у внутрішні справи України, розглянуто методи та інструменти ведення інформаційної війни. На конкретних прикладах показано основні маніпулятивні технології та прийоми, їх вплив на психіку, свідомість і поведінку людини. Проведені дослідження та надані рекомендації будуть важливими для розуміння природи, інструментів і методів ведення сучасних інформаційних воєн, а також для здійснення ефективної державної політики протидії інформаційним агресіям. Наведено соціологічні опитування та визначено напрямки вдосконалення системи захисту вітчизняного інформаційного простору.

Здійснено концептуальний аналіз синдрому ресентименту як онтологічно-догматичної інтенції опредмечення військової агресії. На підставі цього розкрито сутність синдрому ресентименту, яким керуються держави-агресори в процесі налагодження дипломатичних відносин та реалізації прагматичної політики, ідентифіковано його функціональну роль у поведінці держав-агресорів та держав-нігілістів, визначено основні детермінанти військової агресії як структурно-органічні складові ресентименту.

Розглянуто міжнародно-правові аспекти зовнішньої політики путінської Росії у справі здійснення анексії Криму в 2014 р.

Розглянуто латентну війну як форму міжнародних відносин з аналізом її змісту, основних рис та ознак, що відрізняє її від інших у всьому переліку політичних інструментів реалізації власних національних інтересів держав світу.

На основі аналізу сутності протидії інформаційним загрозам державі в особливий період запропоновано підхід до побудови державної системи протидії інформаційним загрозам як узгодженої, цілеспрямованої, керованої з єдиного центра діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, що спрямована на забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави в умовах реальної небезпеки розв'язання інформаційної агресії. Виділено основні складові зазначеної системи та основні завдання центральних органів виконавчої влади в галузі протидії інформаційним акціям (операціям, кампаніям).

На основі аналізу інформаційних заходів, які проводяться Російською Федерацією відносно нашої держави розроблені пропозиції щодо напрямів інформаційної протидії на державному та відомчому рівнях.

Розкритоі передумови та механізми ведення країною-агресором інформаційно-медійної війни проти України за умов гібридної війни, її намагання використовувати медійні центри, громадські організації та національний інформаційний ресурс інших держав.

Раскрыты предпосылки и механизмы ведения страной-агрессором информационно-медийной войны против Украины в условиях гибридной войны, её попытки использовать медийные центры, общественные организации и национальный информационный ресурс других государств.

A method and means of conduction by the aggressor country information and media war against Ukraine in conditions of hybrid warfare, their seeking to use media centers, NGOs and national information resources of other countries are considered.

Досліджено агресивну війну Російської Федерації проти України в контексті основних принципів міжнародного права. Розкрито правову природу та сутність основних принципів як фундаменту сучасного універсального міжнародного правопорядку. Зроблено висновки щодо сутності, нормативного змісту кожного з принципів. Проведено міжнародно-правовий аналіз агресивної війни Росії проти України, в межах якого зроблено висновки щодо наявності порушень діями Російської Федерації кожного з основних принципів міжнародного права, характеру та специфіки цих порушень. Визначено юридичну обгрунтованість оцінок поведінки РФ як "актів агресії", "агресивної війни", "неправомірної військової окупації", "анексії території іншої держави" тощо. Охарактеризовано вплив агресивної війни Російської Федерації проти України на систему міжнародного права.

Главной целью информационной войны является перепрограммирование сознания социальной части социотехнической системы. Достижение этой цели позволит в дальнейшем проводить "нужные" преобразования над всей системой и, в итоге, достичь управляемости объекта влияния или его уничтожения. Это обстоятельство подчtркивает необходимость обеспечения комплексной защиты информационных ресурсов, суть которой сводится к решению 2-х задач: защите собственных информационных ресурсов и защите от проведения возможных информационно-психологических операций конкурентов. Предложена концепция программирования или перепрограммирования сознания социальной части социотехнической системы, которую предложено назвать мем-программирование. Целью мем-программирования является оптимизация процесса проведения специальных информационно-психологических операций. Мерой оптимальности мем-программирования является количество изменений в социуме. Приведены базовые определения и понятия мем-программирования, предложена модель информационного мема, формализующая процессы создания специальных информационных сообщений и их распространения в информационном пространстве. Предложены базовые операции, которые можно выполнять над создаваемыми мемами, что позволит создавать наследственные и модифицированные множества мемов и мемотипов. Предложен подход для решения задачи оптимизации проведения информационно-психологических операций и эффективной реализации информационной обфускации как технологии запутывания человека. Данную концепцию мем-программирования предлагается интегрировать в структурах ситуационных центров, что позволит обеспечить гарантированный уровень защищенности объекта на уровне "предприятие - регион - государство".

Проаналізовано основні доктринальні засади зовнішньої політики Російської імперії, Союзу РСР і Російської Федерації протягом останнього сторіччя (1910 - 2010 рр.) та їх ідеологічне та міжнародно-правове обгрунтування Кремлем.

Розглянуто результати аналізу структури, функцій та завдань органів управління інформаційно-психологічної боротьби в Збройних силах провідних країн світу: США, Великобританії, ФРН, Польщі, Румунії, Російської Федерації та Китаю. На даний час існують дві основні моделі апарату інформаційно-психологічної боротьби - західна і східна. Організаційно-штатна структура підрозділів психологічних операцій західної моделі заснована на концепції модульної структури та залежить від особливостей бойової обстановки і поставлених командуванням завдань. Східна модель характеризується тим, що підрозділ інформаційно-психологічної боротьби, в основному, є штатним і практично незмінним спеціальним апаратом штабів або політичних органів всіх ступенів.

Освещены проблемы, связанные с безопасностью человека, такие как охрана окружающей среды, контроль качества продуктов питания, охрана здоровья, социальная защита. Выявлены факторы риска на территориях, загрязненных радиоактивными веществами. Рассмотрены основы распространения информации в современном обществе. Особое внимание уделено особенностям информирования населения во время техногенных катастроф и вооруженных конфликтов. Описаны принципы сбора, хранения и анализа информации, нормативно-правовые основы использования информации.

Розглянуто еволюцію класифікації міжнародного та національного законодавства щодо надзвичайних ситуацій у світі за умов глобалізації. Гібридну війну розглянуто як прояв складної надзвичайної ситуації. Проаналізовано передумови її виникнення на пострадянському просторі, серед яких етнічна гетерогенність, наявність прихованих історичних кривд, слабкість місцевих громадянських суспільств та регіональна складність.

Проаналізовано суть і зміст гібридної війни. Проведено аналіз недержавних організацій у веденні гібридної війни з боку Російської Федерації та визначено напрями протидії їм в Україні. Проаналізовано проблеми державної політики в інформаційній сфері України, що виникли з початком агресії Російської Федерації, спрямованої проти України. Запропоновано низку невідкладних кроків, які необхідно здійснити з метою захисту країни, зокрема у протидії недержавним організаціям у веденні гібридної війни. Значну частину аналізу присвячено формуванню механізмів гібридної відповіді.

Розглянуто проблеми руйнівних процесів інформаційно-психологічної агресії проти мирного населення, скеровані на розбалансування морально-ціннісних орієнтирів. Розглянуто необхідність розв'язання фундаментальних проблем, що стримують відбудову ефективного правопорядку в додержанні прав і свобод людини та засобами інформаційно-комунікативної сфери і, зокрема, правової комунікації як однієї з галузевих різновидів інформаційно-комунікативної системи.

Відображено події першої фази активних дій російсько-української війни на прикладі Харкова. Досліджено гіпотезу (план "А"), за якою саме Харків у перші дні інвазії мав стати для В. Путіна "воротами в Україну". Згідно з російською концепцією гібридної війни на перших фазах відкритого конфлікту застосовується "м'яка сила" у формі масових заворушень, пропаганди та шантажу політичних еліт, ставиться мета - захопити владу в регіонах "п'ятою колоною", колабораціоністами, "політичними туристами", переправленими через державний кордон. У хронологічному порядку проаналізовано "вуличну боротьбу" між патріотами України та проросійськими елементами, яка зіграла важливу роль у структурі гібридної війни у 2014 р. Показано значущість спротиву громадянського суспільства, активістів, недержавних організацій, які можуть ефективно протистояти підривним кампаніям, зокрема "Русской весне".