Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.32(4УКР)-1

Рубрики:

Кордони і прикордонний режим окремих держав, улагоджування прикордонних конфліктів. Транскордонне співробітництво

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено теоретичні та методологічні засади державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва у контексті єврорегіонів за участі України. Здійснено оцінювання функціонування європейських єврорегіонів та єврорегіонів за участі України. Визначено та конкретизовано роль держави у процесі розвитку транскордонної співпраці. Розглянуто ймовірні джерела фінансування української частини єврорегіонів та можливості спільного фінансування проектів (програм), спрямованих на їх розвиток. Визначено перспективи подальшого розвитку транскордонного співробітництва в Україні та шляхів його державної підтримки урядом і адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюють єврорегіональну діяльність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю942 + Х912.329(4УКР)

Рубрики:

Військова психологія

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто нормативно-правове забезпечення державної регіональної політики в Україні. Висвітлено транспортне співробітництво як важливий чинник підвищення регіональної конкурентоспроможності. Охарактеризовано єврорегіон як основу інституційно-організаційної форми транскордонного співробітництва. Розкрито особливості та перспективи українсько-словацького та українсько-польського єврорегіонального співробітництва. Приділено увагу практиці єврорегіонального співробітництва України з Угорщиною. Обгрунтовано євроінтеграційний потенціал нової посиленої угоди з Європейським союзом.

Розглянуто нормативно-правове забезпечення державної політики в Україні. Охарактеризовано регіональну політику країн Вишеградської четвірки. Висвітлено транскордонне співробітництво як важливий чинник підвищення регіональної конкурентоспроможності. Приділено увагу єврорегіону як основній інституційно-організаційній формі зазначеної співпраці. Подано інформацію про практику єврорегіонального співробітництва України з Угорщиною, Польщою та Словаччиною. Показано інтеграційний потенціал нової посиленої угоди з ЄС. Проаналізовано основні принципи викладання та методи навчання дисципліни "Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи". Розкрито психологічні особливості навчального процесу.

Розглянуто нормативно-правові та методологічні засади транскордонного співробітництва. Досліджено прикордонні регіони як партнери реалізації міжнародних проектів. З'ясовано проблеми оцінювання ефективності прикордонної торгівлі на кордоні України з ЄС. Розкрито сутність територіально-виробничого комплексу як об'єкта економічного аналізу. Вивчено транскордонну статистику та проведено соціологічний моніторинг проблем прикордонних територій. Висвітлено особливості регіональної політики України після розширення євросоюзу. Охарактеризовано транскордонне співробітництво як важливий чинник підвищення регіональної конкурентоспроможності. Наведено сучасні моделі регіонального співробітництва та розвитку. Приділено увагу формуванню системи транскордонного співробітництва України. Проаналізовано таке співробітництво в євроінтеграційній стратегії України. Простежено еволюцію Болонського процесу та з'ясовано його організаційно-правове забезпечення в Україні. Показано шляхи модернізації національної вищої школи в контексті зазначеного процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.32(4УКР)

Рубрики:

Кордони і прикордонний режим окремих держав, улагоджування прикордонних конфліктів. Транскордонне співробітництво

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історичний досвід правового регулювання у сфері організації перетину державного кордону мешканцями прикордоння та основні специфікації нормативно-правових актів з питань функціонування місцевих пунктів пропуску.

Проаналізовано гуманітарну складову українсько-польського транскордонного співробітництва (ТКС) шляхом розкриття явища історичної пам'яті, гуманітарного аспекту візової політики, співробітництва у сфері освіти, культури та науки. Встановлено, що гуманітарна складова ТКС, поряд з іншими складовими, посідає вагоме місце в українсько-польському ТКС, відіграє важливу роль у консолідації населення на спільному прикордонному просторі та може сконструювати історичну пам'ять українсько-польського прикордоння. За роки незалежності співпраця українсько-польського прикордоння в гуманітарній сфері заклала фундамент для взаємного розуміння двох народів, які в минулому стикалися з етнічними антагонізмами. Сьогодні гуманітарна складова українського-польського ТКС - це важлива частина співпраці України та Польщі, основоположною засадою якої є зміцнення сусідських відносин. Їй належить нелегка функція налагодження взаємних ініціатив з метою зменшення стереотипності прикордоння, подальшого зближення народів і подолання наслідків важких сторінок історії. Одне з найважливіших завдань мешканців українсько-польського прикордоння - це застосування історичного досвіду, зведення конфліктних ситуацій до спільного знаменника системи європейських цінностей.

Досліджено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС). Виявлено основні закономірності становлення та розвитку цього процесу за умов незалежної України та демократичної Польщі. Простежено динаміку розвитку правового регулювання українсько-польських міжрегіональних зв'язків і транскордонного (прикордонного) співробітництва, досліджено структуру та компетенцію органів управління процесом ТКС. Розкрито сутність законодавчої та нормативно-правової бази єврорегіональної моделі ТКС в межах єврорегіонів "Буг", "Карпати".

Вивчено актуальні питання соціально-економічного розвитку сільських територій українсько-румунського транскордонного регіону в контексті активізації міжнародного співробітництва в межах єврорегіону "Верхній Прут". Проаналізовано стан, сучасні тенденції та ідентифіковано проблеми розвитку демографічних процесів, соціально-культурної сфери й економічної діяльності на сільських територіях українсько-румунського прикордоння (Чернівецької області України та повітів Румунії Ботошань і Сучава). Особливу увагу приділено вивченню перспектив диверсифікації напрямів економічної діяльності на сільських територіях з врахуванням особливостей їх людського, економічного, сільськогосподарського та соціально-культурного потенціалу. Видання містить матрицю SWOT-аналізу українсько-румунського транскордонного регіону, а також коментарі та висновки щодо наявних і перспективних напрямів політики розвитку досліджуваних сільських територій Румунії та України.

Запропоновано методику формалізованого вибору параметрів прогнозу інтенсивності руху осіб, транспортних засобів через державний кордон, яка дозволяє не лише провести оцінку пріоритетності, побудувавши упорядковану послідовність параметрів у міру убування їх значущості за заданими критеріями, а й здійснити розрахунок інформативності факторів, виключити малозначні і малоінформативні фактори. За її допомогою можна здійснити науково обірунтований вибір інформативної сукупності параметрів для прогнозування, мінімізувати кількість параметрів для прогнозування без втрат в інформативності, зменшити розмірність масивів даних при обробці, а також скоротити витрати на їх прогноз.

Розглянуто передумови становлення та розвитку транскордонного співробітництва в європейських країнах; проаналізовано розвиток транскордоного співробітництва в Україні; розкрито суть єврорегіонів та основні їх завдання.

Рассмотрена актуальность создания общего геодезического обоснования демаркации государственной границы, а также современные технологии геодезических измерений для его реализации.

У межах предметного поля науки "державне управління" вирішено актуальне наукове завдання щодо обгрунтування концептуальних положень у сфері державного регулювання етнонаціональних відносин у прикордонних регіонах з метою забезпечення інтеграції національних меншин в українське суспільство. Проаналізовано діяльність регіональних органів державної виконавчої влади, зокрема, Чернівецької області, щодо реалізації інтеграційної моделі державного регулювання етнонаціональних відносин. Обгрунтовано пріоритетні напрями формування державної етнонаціональної політики у контексті забезпечення міжетнічної інтеграції у прикордонних регіонах.

Розглянуто міжнародно-правові домовленості періоду Другої світової війни про обмін населенням між Українською РСР у складі Союзу РСР і нацистською Німеччиною, Румунією, Польщею та Чехословаччиною, а також їх безпосередню реалізацію.

Проаналізовано сутність принципу непорушності кордонів держави, теоретичні та практичні проблеми його реалізації у внутрішньому правопорядку України. Дослідження конституційно-правових засад його імплементації зумовлює потребу визначення перспектив удосконалення законодавства у цій сфері за умов активізації євроінтеграційних процесів.

Використання технології дистанційного зондування разом із географічними інформаційними системами відкриває нові можливості для розвитку робіт із демаркації державного кордону. Дослідження проведено на базі латисько-російського процесу демаркації державного кордону, на практиці використовуються результати вишукувальних робіт і досвід, накопичений в 1999 - 2017 рр.

Досліджено генезу існуючих теоретичних підходів до проблем інституціоналізму, його впливу на використання конкурентних позицій регіонів. Для подолання інституційних пасток доведено необхідність формування інститутів у сфері транскордонного співробітництва та європейської інтеграції, міжрегіональних зв'язків. Окреслено напрями прискореного розвитку інноваційної інфраструктури, створення ринку обієктів інтелектуальної власності, удосконалення механізмів формування державного замовлення, доступу до ресурсів міжнародних фінансових організацій за умов децентралізації управлінських функцій.

Здійснено аналіз основоположних актів, які започаткували розвиток регіонального співробітництва України у межах Єврорегіону "Буг". Визначено що нормативно-правова база регіонального співробітництва двох держав, особливо з другої половини 90-х років, значно наблизилась до кращих європейських зразків, що надало змогу ефективно налагодити регіональну співпрацю в межах єврорегіонів. Підсумки роботи Єврорегіону "Буг" переконливо свідчать про значний потенціал такої моделі транскордонного співробітництва, але його подальший розвиток потребує адекватних інструментів і ресурсів, у першу чергу людських та фінансових. Для того, щоб забезпечити неухильне просування Єврорегіону "Буг" вперед, необхідно вміло й ефективно задіяти усі наявні механізми та фінансові джерела.