Наведено порівняльний аналіз нормативних вимог Європейського кодексу (ЄК) соціального забезпечення (СЗ) і чинного Законодавства України щодо соціального захисту населення. В основу ЄК покладено прагнення держав-членів Європейського Союзу до піднесення СЗ на більш високий рівень, ніж запропоновано у мінімальних нормах СЗ, викладених у Конвенвенції. Показано, що приведення українського законодавства у відповідність з нормативними вимогами ЄС є однією з передумов визначення напрямків соціальної політики та розвитку соціальної сфери в контексті євроінтеграції України.

Приведен сравнительный анализ нормативных требований Европейского кодекса (ЕК) социального обеспечения (СО) и действующего Законодательства Украины о социальной защите населения. В основу ЕК положено стремление государств-членов Европейского Союза к подъему СО на более высокий уровень, чем предложено в минимальных нормах СО, изложенных в Конвенции. Показано, что приведение украинского законодательства в соответствие с нормативными требованиями ЕС является одной из предпосылок определения направлений социальной политики и развития социальной сферы в контексте евроинтеграции Украины.

Проаналізовано динаміку міграційних процесів на Європейському континенті. Охарактеризовано основні напрями міграційної політики західноєвропейських держав і нормативно-правові засоби міжнародного регулювання міграційних процесів. Висвітлено питання формування спільної міграційної політики ЄС. Розглянуто соціально-економічні наслідки впровадження візового режиму та проаналізовано вплив розширення Європейського Союзу на активізацію міграційних процесів в Україні.

Проанализирована динамика миграционных процессов на Европейском континенте. Охарактеризованы основные направления миграционной политики западноевропейских стран и нормативно-правовые средства международного регулирования миграционных процессов. Освещены вопросы формирования общей миграционной политики ЕС. Рассмотрены социально-экономические последствия установления визового режима и проанализировано влияние расширения Европейского Союза на активизацию миграционных процессов в Украине.

Розглянуто сутність політики України, проаналізовано її законодавство у сфері захисту прав споживачів, а також основні положення нового Цивільного кодексу України на предмет відповідності acquis commnautaire та адекватності у регулюванні існуючих відносин у даній сфері в країні. Висвітлено особливості виникнення та розвитку права та політики ЄС.

Рассмотрена сущность политики Украины, проанализированы ее законодательство в сфере защиты прав потребителей, а также основные положения нового Гражданского кодекса Украины на предмет соответствия acquis commnautaire и адекватности в регулировании существующих отношений в данной сфере в стране. Освещены особенности возникновения и развития права и политики ЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: С4(4УКР) + С5*423.121 + Х809(4УКР)342 + Х915.232.5-95

Рубрики:

Соціальна політика

Соціологія

Державне право окремих країн

Європейський Союз

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито теоретичні та методологічні засади формування інституту біженців у Європі як невід'ємного елемента світового міграційного процесу. Проаналізовано законодавчі акти країн-учасниць ЄС, СНД та України щодо набуття статусу біженців, розглянуто питання реалізації їх прав. Висвітлено вітчизняний і зарубіжний (на прикладі Польші) досвід вирішення проблем біженців і переміщення осіб. Розглянуто практичні аспекти функціонування інституту біженців у сучаному світі. Наведено рекомендації щодо удосконалення організаційно-правового механізму управління міграційним процесом.

Раскрыты теоретические и методологические основы формирования института беженцев в Европе как неотъемлемого элемента мирового миграционного процесса. Проанализированы законодательные акты стран-участниц ЕС, СНГ и Украины о приобретении статуса беженцев, рассмотрены вопросы реализации их прав. Освещен отечественный и зарубежный (на примере Польши) опыт решения проблем беженцев и перемещения лиц. Рассмотрены практические аспекты функционирования института беженцев в современном мире. Разработаны рекомендации по совершенствованию организационно-правового механизма управления миграционным процессом.

Висвітлено основні положення нормативних актів міжнародного та вітчизняного законодавства про забезпечення права на навчання й освіту, зокрема, Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, суспільні та культурні права, Трактату, що встановлює європейську спільноту, Конвенції про права дитини, Хартії основних прав Європейського Союзу, Болонської декларації (Болонського процесу), Конституції України та Закону України "Про Освіту". Обгрунтовано необхідність модернізації освітньої системи держав-членів Європейського Союзу шляхом впровадження концепції неперервної освіти та формування єдиного освітнього простору. Розглянуто європейську стратегію зайнятості та Лісабонську стратегію розвитку економіки. Наведено матеріали про Люксембурзький процес, визначено основні сфери діяльності Європейського соціального фонду. Проаналізовано вітчизняні та міжнародні правові документи щодо забезпечення освіти упродовж життя, зокрема, розкрито базові положення Інтегрованої програми дій у сфері безперервної освіти та Меморандуму з питань неперервної освіти. Наведено рекомендації Європейського Парламенту та Ради відносно формування ключових умінь у процесі навчання протягом усього життя.

Освещены основные положения нормативных актов международного и отечественного законодательства об обеспечении права на обучение и образование, в частности, Общей декларации прав человека, Международного пакта об экономических, общественных и культурных правах, Трактата, устанавливающего европейское сообщество, Конвенции о правах ребенка, Хартии основных прав Европейского Союза, Болонской декларации (Болонского процесса), Конституции Украины и Закона Украины "Об образовании". Обоснована необходимость модернизации образовательной системы государств-членов Европейского Союза путем внедрения концепции непрерывного образования и формирования единого образовательного пространства. Рассмотрены европейская стратегия занятости и Лиссабонская стратегия развития экономики. Изложены материалы о Люксембургском процессе, определены основные сферы деятельности Европейского социального фонда. Проанализированы отечественные и международные правовые документы об обеспечении образования на протяжении всей жизни, в частности, раскрыты базовые положения Интегрированной программы действий в сфере непрерывного образования и Меморандума по вопросам непрерывного образования. Даны рекомендации Европейского Парламента и Совета относительно формирования ключевых умений в процессе обучения на протяжении всей жизни.

Проаналізовано правове забезпечення соціальної політики Європейського Союзу. Висвітлено конституційно-правові аспекти правового регулювання соціальної сфери, міжнародно-правові основи співробітництва держав з питань соціальної політики, правову природу ЄС та особливості правового забезпечення європейської соціальної моделі. Проаналізовано положення установчих актів Європейського Союзу та Європейського Співтовариства, Договору про запровадження Конституції для Європи, які регламентують відносини у сфері соціальної політики в межах ЄС. Акцентовано увагу на становленні правового регулювання політики ЄС у сфері захисту прав людини, зокрема, соціально-економічних прав і свобод індивіда.

Проанализировано правовое обеспечение социальной политики Европейского Союза. Освещены конституционно-правовые аспекты правового регулирования социальной сферы, международно-правовые основы сотрудничества государств по вопросам социальной политики, правовая природа ЕС и особенности правового обеспечения европейской социальной модели. Проанализированы положения учредительных актов Европейского Союза и Европейского Сообщества, Договора о введении Конституции для Европы, регламентирующие отношения в сфере социальной политики в рамках ЕС. Акцентировано внимание на становлении правового регулирования политики ЕС в сфере защиты прав человека, в частности, социально-экономических прав и свобод индивида.

Освещены этапы становления Европейского Союза и создания его правовых основ. Описана структура и основное содержание Конституции Европейского Союза. Охарактеризовано право на охрану здоровья, регламентирующееся этим документом. Проанализировано соотношение норм Конституции (и других нормативно-правовых актов европейского права) относительно права на охрану здоровья.

Визначено історичні етапи розвитку міжнародно-правового регулювання соціальних відносин в Європі, взаємопов'язаних з участю інститутів ЄС, Ради Європи та держав-членів, а саме: перший етап віддзеркалює імплементацію положень Римського договору шляхом приняття у 1974 р. "Першої програми дій у соціальній сфері", Хартії основних соціальних прав трудящих ЄС, Європейської соціальної хартії 1961 р. (Ради Європи); другий етап, що розпочався у 1990-ті рр., характеризується розширенням співпраці держав-членів у рамках ЄС, прийняттях Маастрихтської угоди, а пізніше - Амстердамського договору, Протоколу до Європейської соціальної хартії 1995 р., в якому встановлено систему колективного оскарження; та третій етап, зумовлений прийняттям у 1996 р. у рамках Ради Європи Переглянутої Європейської соціальної хартії та Хартії основних прав ЄС 2000 р. Значну увагу приділено характеристиці інституційного механізму регулювання соціальних відносин у межах Євросоюзу та соціальним стандартам Ради Європи. Проаналізовано організаційно-правові засади співробітництва України з Євросоюзом у сфері даних відносин і участь України в Переглянутій Європейській соціальній хартії.

Висвітлено історичні передумови становлення та розвитку міжнародно-правових норм, які стосуються статусу біженців у межах Європейської системи. Проаналізовано правовий механізм забезпечення норм, що визначають їх правовий статус в ЄС. Відзначено, що більш важливого значення набуває визначення поняття "біженець", прийняте на регіональному рівні. Показано необхідність його розвитку щодо універсального рівня. Визначено, що права біженців не повинні відрізнятися від прав громадян третіх країн, які на законних підставах мешкають у державах-членах ЄС. Проаналізовано законодавство України про біженців і запропоновано зміни та доповнення до чинного законодавства з метою його подальшого вдосконалення та приведення у відповідність до норм міжнародного права.

Усебічно вивчено систему державного управління зовнішніми міграціями в Україні, етапи її становлення, висвітлено основні ланки механізму реалізації державної міграційної політики, зокрема, чинне законодавство, організаційно-функціональну структуру, відповідні державні програми й міжнародне співробітництво. Комплексно проаналізовано міграційну ситуацію в Україні, виявлено основні характеристики міжнародних міграційних потоків. Визначено концептуальні засади управління міграційними процесами, зокрема, системність, поєднання прав і свобод людини й інтересів держави, необхідність урахування стадійності міграційного процесу, чинників формування міграції. Сформульовано основні цілі та пріоритети міграційної політики з метою скорочення обсягів відпливу населення, стимулювання повернення мігрантів, заохочення імміграції в Україну на основі визнаних преференцій. Запропоновано конкретні управлінські рішення, які дають змогу зменшити негативні наслідки та використати позитивні результати міграції. З'ясовано напрями вдосконалення правової бази та системи органів державного управління зовнішніми міграціями. Розвинуто теоретико-методологічні засади державного управління міжнародними міграціями.

Комплексно проаналізовано доктрину компетенції міжнародних організацій, зокрема Європейского Співтовариства як міжнародної організації з елементами наднаціональності. Розкрито механізми реалізації компетенції Європейського Союзу (ЄС) у соціальній сфері, досліджено особливості правового забезпечення соціальної політики ЄС. Визначено функції її правового забезпечення та висвітлено повноваження основних органів ЄС у соціальній сфері.

Розкрито правові та економічні основи соціальної політики (СП) ЄС та його держав-членів, особливості соціального і трудового законодавства Великобританії, ФРН, Швеції, Польщі, Угорщини, Чехії, Болгарії та держав Балтії. Викладено основи європейської соціальної моделі та її правового забезпечення. Розкрито суть та політико-правовий зміст відкритого методу координації у сфері СП у межах ЄС.

Раскрыты правовые и экономические основы социальной политики (СП) ЕС и его государств-членов, особенности социального и трудового законодательства Великобритании, ФРГ, Швеции, Польши, Венгрии, Чехии, Болгарии и государств Балтики. Изложены основы европейской социальной модели и её правового обеспечения. Раскрыты сущность и политико-правовое содержание открытого метода кооперации в сфере СП в границах ЕС.

Викладено окремі проблемні аспекти тлумачення та застосування норм земельного законодавства в Україні. Охарактеризовано розвиток української системи вищої освіти в контексті Болонського процесу. Обгрунтовано причини перетворення корпорацій у транснаціональні. Розглянуто правове регулювання інформації про франшизу. Висвітлено проблеми та перспективи розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Запропоновано правові шляхи подолання дитячої бездоглядності й експлуатації дитячої праці. Визначено місце кодифікаційної техніки у сучасних наукових дослідженнях. Розкрито принципи рівності людини і громадянина за Конституцією України. Запропоновано парадигму міграційної політики в Європейському Союзі й Україні.

Досліджено особливості міграційної політики країн Євросоюзу й обгрунтовано необхідність розробки довгострокової державної політики щодо регулювання міграційного процесу в Україні. Визначено основні принципи міграційної політики Великої Британії, Франції, Польщі й України. Проаналізовано існуючий досвід країн Євросоюзу адміністративно-правового забезпечення правоохоронними органами міграційного процесу. Розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення в Україні системи адміністративно-правового регулювання міграційного процесу та комплекс адміністративно-правових заходів, які забезпечуватимуть проведення міграційної політики в інтересах України з одночасним урахуванням чинних міжнародних норм і стандартів Євросоюзу у сфері дотримання прав людини.

Раскрыты административные, конституционные и международные правовые аспекты становления и развития государственной политики в сфере миграции с учетом ситуации и существенных изменений в системе межгосударственных отношений, обусловленных тенденциями глобализации. Охарактеризовано национальное и международное правовое регулирование миграционных прав и свобод. Внимание уделено международным стандартам в сфере законодательного регулирования миграционной политики (МП). Проведен концептуально-правовой анализ становления и развития МП Украины.

Розглянуто проблему запровадження в Україні позитивних дій (ПД) як ефективного інструменту протидії дискримінації за ознакою статі. Наведено методологічне обгрунтування ПД та розкрито їх антидискримінаційний потенціал. Висвітлено міжнародні стандарти та практику іноземних держав щодо їх застосування, законодавчі засади запровадження ПД в Україні. Визначено нормативні вимоги до застосування ПД, наведено рекомендації з підготовки державних доповідей щодо виконання державою зобов'язань за Конвенцією ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок у реалізації тимчасових спеціальних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.5 + Х915.232.5-95

Рубрики:

Захист прав біженців та переміщених осіб

Європейський Союз

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено питання про механізм захисту прав та інтересів молоді у сфері реалізації молодіжної політики на прикладі досвіду Європейського Союзу (ЄС). Визначено принципи реалізації молодіжної політики ЄС; розкрито особливості механізму її впровадження та проаналізовано відповідальні нормативно-правові бази ЄС. Обгрунтовано доцільність використання досвіду ЄС для створення української національної молодіжної політики.

Досліджено принципи розбудови та напрямки реформування функцій механізмів державного управління системою соціального захисту в Україні. Визначено сутність таких механізмів, з'ясовано їх місце та роль у державному управлінні, а також прийнятності використання моделі соціального ринкового господарства за вітчизняних умов. Висвітлено еволюцію становлення сучасних систем соціального захисту в розвинених країнах світу, критично описано їх досвід. З огляду на необхідність побудови соціальної ринкової держави запропоновано шляхи функціонального вдосконалення вітчизняних механізмів державного управління соціальним захистом.