Досліджено становлення системи залучення Збройних Сил України щодо запобігання виникненню, урегулювання або створення умов для урегулювання, надання допомоги у подоланні наслідків воєнних конфліктів і кризових ситуацій у 1992 - 2002 рр., місце та роль Збройних Сил у миротворчій діяльності нашої держави, участь українських миротворчих контингентів і персоналу у міжнародних миротворчих операціях під егідою ООН у складі багатонаціональних сил. З'ясовано, що формування системи залучення українських підрозділів до урегулювання воєнних конфліктів було досягнуто на основі урахування досвіду еволюції міжнародних дій та заходів багатонаціональних сил у сфері підтримання миру та безпеки у нормативно-правовому та інституційному аспектах, що дає змогу встановити відповідність створеної системи вимогам, які визначені світовим співтовариством. Висвітлено дії підрозділів Збройних Сил України у миротворчих операціяє і місіях під час урегулювання воєнних конфліктів.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати значення єдиного медичного простору для розробки перспективних шляхів реформування вітчизняної системи охорони здоров'я. Досліджено систему охорони здоров'я у мирний і воєнний час. Вивчено стан медичного забезпечення військовослужбовців і цивільного населення. У роботі було застосовано аналітичний, бібліосемантичний, метод системного підходу. Опрацювання перспективних шляхів реформування вітчизняної охорони здоров'я супроводжується пошуками нових організаційних підходів щодо ефективного і раціонального використання наявних медичних ресурсів та їх науковим обгрунтуванням. Єдиний медичний простір слід розглядати як спільне ефективне та раціональне використання можливостей закладів охорони здоров'я усіх форм власності та підпорядкування, розташованих на визначених територіях, для забезпечення рівного доступу всіх громадян у межах усієї країни до фінансованої державою медичної допомоги.

З метою оцінки своєчасності поставок матеріальних засобів частинам і підрозділам угруповання Національної гвардії (НГ) в особливий період і подальшої оцінки впливу рівня матеріального забезпечення на ефективність виконання службово-бойових задач, розроблена модель витрачання матеріальних засобів із урахуванням їх планового та випадкового витрачання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1(4УКР) + Ц35(4УКР)644УКР555 "2014-...":Б1 + Х859(4УКР555)021.133

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж25176 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено і обгрунтовано концептуальні підходи до формування механізму пошуку,евакуації, упізнання та обліку загиблих у війнах та збройних конфліктах виходячи з досвіду антитерористичної операції на Сході України.

Розглянуто основні етапи, компоненти та особливості проведення гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізований досвід, що отримали Повітряні сили Збройних сил України в ходізастосування на різних етапах протистояння на сході України. Визначено негативні наслідки інформаційно-психологічного впливу противника на особовий склад Збройних сил України та основні заходи щодо захисту військ від цього впливу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(РОС),9(4УКР) + Ф4(4УКР),(4РОС) + Х819(4УКР555)112.039.3 + Ц35(4УКР)644УКР555"2014-..." + Х910.131.19(4РОС):Х910.19(4УКР)

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Адміністративне право окремих країн

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: Ж25775 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Продемонстровано, що агресія Російської Федерації проти України та породжені нею виклики національній безпеці носять системний характер. Проаналізовано основні напрями активності громадянського суспільства щодо протидії зовнішній агресії з боку Російської Федерації. Акцентовано увагу на тому, що діяльність його інститутів щодо зміцнення обороноздатності України та забезпечення її національної безпеки має надзвичайно різнобічний характер. Виділено такі її основні напрями, як консультативно-аналітична робота, масовий рух добровольців до ЗС України та інших збройних формувань, масовий волонтерський та благодійний рух, участь в організації військової підготовки та у військово-патріотичному вихованні, проведення масових мирних акцій та протидія інформаційній агресії, співпраця з органами державної влади щодо протидії та припинення діяльності організацій сепаратистського спрямування тощо. Надано практичні рекомендації з удосконалення державно-громадської взаємодії в зазначеній сфері, зокрема щодо розвитку відповідної нормативно-правової бази.

Проаналізовано інформаційні технології, які застосовувалися РФ під час ведення гібридної війни на Сході України. Визначені завдання, які необхідно вирішити для захисту українського інформаційного простору та визначено особливості забезпечення інформаційної безпеки в Україні на сучасному етапі.

Проаналізовано особливості діяльності Організації Об'єд-наних Націй (ООН) та розглянуто питання про можливе введення на окуповану Росією територію Донбасу міжнародної миротворчої місії ООН. Проаналізовано всі плюси та ризики з якими може зіткнутись Україна у ході розгляду даного питання. Увагу приділено темі, що стосується мандату та чисельного складу місії. Зазначається, що українська держава повинна докласти максимум зусиль для того, щоб міжнародний миротворчий контингент став однією з ефективних ланок, що сприятиме відновленню суверенітету та територіальної цілісності України.

Розглянуто матеріали курсу лекцій та семінарів, що були проведені автором у вищих військових навчальних закладах України. На підставі аналізу сучасної геополітичної ситуації обурунтовується важливість співпраці між Європейським Союзом та Україною у економічній, політичній та військовій сферах на шляху до європейської інтеграції. Показано, що не зважаючи на те, що Україна не у повній мірі використала усі можливості, що були одержані після розпаду Радянського Союзу, на цей час вона має реальний шанс побудови сильної та рівноправної європейської країни. Обговорено актуальні питання подальшого розвитку України та подолання агресії з боку Російської Федерації.

В кінці серпня у Львові відбувся захід, що мав на меті аналіз та порівняння міського досвіду виходу з війни, зміни влади (влад) та громадянських конфліктів в Центрально-Східній Європі. Міжнародна конференція "Множинність виходів з війни: досвід міст Східного фронту" відбулась 28 - 29 серпня 2018 року. В роботі шести панелей взяли участь більше двадцяти істориків із Німеччини, Польщі, США, Канади, Литви, Росії, Угорщини, Естонії та України. Зокрема, серед учасників були такі знані науковці, як Джошуа Санборн (Joshua Sanborn), Гвідо Хаусман (Guido Hausmann), Сергій Єкельчик, Пйотр Шланта (Piotr Szlanta), Крістоф Мік (Christoph Mick) та "жива легенда" досліджень Першої світової та політики пам'яті - Джей Вінтер (Jay Winter). Захід було організовано спільними зусиллями Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), кафедри історії Києво-Могилянської академії (Київ), Університету Вікторії (Вікторія, Канада). В межах конференції також відбулись круглий стіл "Народження нового світу: міські досвіди в Східній Європі після 1917" та публічна лекція Джея Вінтера "The Conflict that Did Not End: The Second Great War, 1917 - 1923", зазначено, що міські студії та соціальна історія є одними з найперспективніших у вивченні Першої світової війни та її наслідків в Центральній та Східній Європі.

Проведено аналіз судово-медичних експертиз, виконаних у відношенні трупів, доставлених із зони антитерористичної операції на сході України за навантаженням на певні бюро судово-медичної експертизи, за причинами смерті, віковим розподіленням груп померлих тощо. Висвітлено основні проблемні питання, що виникають при проведенні таких експертиз, особливо щодо ідентифікації осіб померлих та викладені основні можливі напрямки роботи, спрямованої на оптимізацію процесу ідентифікації осіб у випадках масової загибелі людей.

Розглянуті існуючі погляди щодо можливих механізмів досягнення політичних цілей Російською Федерацією в Україні. Визначені можливі політичні цілі, сфери впливу та ймовірні сценарії для досягнення Російською Федерацією своєї мети. Проведено аналіз основних концепцій стратегічного паралічу, центрів ваги, операції на основі ефектів, які можуть бути теоретичною основою дисфункції державної системи. Визначені можливі варіанти впливу Російської Федерації в різних сферах. Обгрунтовано загрозу проведення комбінованої інформаційної та стратегічної повітряної операції, як дієвого механізму досягнення політичних цілей Російської Федерації в Україні.

Мета статті - відтворення ходу подій під час намагань росіян висадити десанти на аеродромах у Василькові й Гостомелі. Методологія дослідження побудована на застосуванні проблемно-хронологічного, а також методів аналізу та синтезу. Важливою ланкою плану повномасштабного вторгнення в Україну було проведення повітряно-десантних операцій у районі Києва. Російське командування розраховувало захопити аеродроми поблизу столиці України, щоб забезпечити перекидання підкріплень авіацією. Пріоритетною ціллю стали Гостомель і Васильків. Зусилля ворога своєї мети не досягли. Повітряно-десантні війська Росії не змогли показати себе в діях за прямим призначенням, і надалі у ході війни вони використовуватимуться як легкі механізовані з'єднання.

Проаналізовано юридичні документи, історичні та політичні наративи, усні свідчення, задокументовані дані, аудіо- та відеоматеріали, публікацій у ЗМІ. Проаналізовано злочини, скоєні російськими військами на тимчасово окупованих територіях України після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Доведено, що злочини росії на теренах України слід трактувати як акти геноциду українців. Здійснено історичний екскурс, розкрито правову складову, подано основні ознаки та відмінності злочинів геноциду і воєнних злочинів, наведено докази наміру та безпосереднього скоєння рф актів геноциду українців. Репрезентовано польові та ілюстративні матеріали, які висвітлюють різні аспекти народного трактування цінності людського буття. Основну групу джерельних матеріалів становлять результати емпіричних досліджень авторів, зокрема зібрані ними під час історико-етнографічних та археологічних експедицій; свідчення респондентів зі збереженням прямої мови та особливостей діалекту; анкета-питальник для збору й фіксації ключових свідчень з метою вивчення окресленого питання; фотоматеріали, рисунки та креслення, а також ілюстрації музейних і архівних фондів, які унаочнюють сутність та багатогранність поняття цінності людського буття і його проявів у різних сферах народної культури українців.