Подано проект Закону Республіки Польщі про вищі навчальні заклади. Проаналізовано місію вищої освіти в сучасному світі, основні тенденції її реформування, вплив на неї процесів глобалізації. Висвітлено особливості законодавчого регулювання освітніх відносин у країнах з перехідною економікою. Розглянуто проблеми вищої освіти в Україні, зважаючи на світові тенденції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х .р(4Укр)3 + Ч484(4Укр)ж

Рубрики:

Держава і право та юридичні науки

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі результатів дослідження широкого кола джерел, значна частина яких була невідома або вперше введена до наукового обігу, проведено системний концептуально-цілісний аналіз еволюції розвитку державного управління вищою освітою в Україні як історико-соціального феномену в 1917 - 1959 рр. Наведено структуру й функції центральних органів державного управління вищою освітою, охарактеризовано стиль і методи керівництва міністрів освіти. Удосконалено підходи до визначення періодизації та етапів еволюції державного управління вищою освітою в Україні. Охарактеризовано закономірності та суперечності відповідно до кожного з виявлених періодів розвитку державного управління вищою освітою. Розглянуто зміст і форми управління, виявлено основні принципи, тенденції розвитку державного управління вищою освітою України.

Розглянуто проблему розвитку управлінської культури державних службовців за умов післядипломної освіти, запропоновано структурно-компонентну модель її розвитку. Визначено суть поняття управлінської культури, її складові компоненти (аксіологічні, когнітивні, мотиваційні, операційні, комунікативні, особистісно-діяльнісні, оцінно-ціннісні), психолого-педагогічну, професіональну та мовленнєву компетентності. Визначено критерії управлінської культури державного службовця (гностично-світоглядний, кваліфікаційно-нормативний, посадово-правовий, функціонально-повноважний), а також рівні її прояву - оптимальний (високий), достатній, задовільний (середній), низький, у стадії становлення (дуже низький). Доведено ефективність цільової комплексно-кваліфікаційної програми розвитку управлінської культури державних службовців. Узагальнено методику творчого використання найбільш дійових прийомів і видів управлінської діяльності щодо здійснення корекції процесу її розвитку за умов післядипломної освіти.

Проведено філософсько-теоретичний аналіз взаємозв'язку державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні вищою освітою, обгрунтовано оптимальне співвідношення на центральному, регіональному та інституційному рівнях. Базуючись на системному підході, з використанням його синергічного ядра, переосмислено методологічну проблематику розвитку відкритої системи вищої освіти, розроблено концептуальні засади впровадження реформаційних процесів в управлінні нею. Узагальнено існуючі підходи та результати дослідження з даної тематики. Виявлено методологічно-теоретичні та прикладні її аспекти, розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації управління вищою освітою в Україні.

Розглянуто положення нормативно-правових актів у сфері освіти, які започаткували Болонський процес, а також що стосуються впровадження в Україні Європейських стандартів з даних питань.

Рассмотрены положения нормативно-правовых актов в сфере образования, явившиеся началом Болонского процесса, а также относительно внедрения в Украине Европейских стандартов по данным вопросам.

Визначено зміст поняття "система маркетингу в державному управлінні вищою освітою" й обгрунтовано теоретико-методологічні засади використання маркетингових технологій в освітній галузі. Проведено порівняльний аналіз світового та вітчизняного досвіду застосування маркетингових технологій у галузі освіти та доведено необхідність використання маркетингу в державному управлінні вищою освітою за умов економічних трансформацій. Показано, що ринкова переорієнтація державного управління вищою освітою здійснюється на базі розробки маркетингової стратегії та застосування маркетингового планування. Охарактеризовано об'єкти стратегічного маркетингу - ринок освітніх послуг і його споживачів, а також систему відносин, що виникають у процесі формування послуг у галузі освіти. Розкрито специфіку діяльності органів державного управління вищою освітою як суб'єктів маркетингових відносин на ринку освітніх послуг. Обгрунтовано пропозиції щодо застосування маркетингового інструментарію у процесі регулювання функціонування галузі вищої освіти державними органами управління й сформульовано рекомендації щодо оптимізції їх організаційної структури. Розглянуто систему удосконалення державного управління вищою освітою за основними напрямами - стандартизації та моделювання, дослідження впливу на виробників та споживачів освітніх послуг, розробки маркетингової стратегії. Запропоновано схеми оптимізації державного управління вищою освітою на центральному та регіональному рівнях на базі формування відповідних структур освітнього маркетингу.

Розроблено концепцію розвитку вищої освіти, що враховує активізацію процесів глобалізації та формування моделі економіки знань. Створено організаційно-економічний механізм державного регулювання вищої освіти, а також напрями та заходи щодо її модернізації й удосконалення її економічних засад відповідно до перспектив соціально-економічного розвитку суспільства. Обгрунтовано доцільність побудови моделі організації відносин у сфері освіти за принципами партнерства її учасників. Розроблено методичні підходи до оцінки ефективності освітніх послуг на базі індексно-матричного моделювання оптимізованого співвідношення ринку праці та ринку освітянських послуг, а також до оцінки розміру державного та недержавного секторів у сфері освіти. Запропоновано методичні підходи щодо фінансування освітньої сфери, що грунтуються на необхідності задоволення потреб кожного зі споживачів зазначених послуг.

Висвітлено реалізацію вимог Болонської конвенції в контексті реформи вищої освіти. Проаналізовано вітчизняні нормативно-правові документи для створення гнучкої ступеневої структури освітньо-кваліфікаційних рівнів. Розглянуто й охарактеризовано теоретичні рекомендації Болонської конвенції щодо реформи освіти та практичні кроки української влади щодо їх реалізації. Доведено, що закріплення демократичних принципів і форм організації управління вищою освітою в законодавчих і нормативних документах є важливим кроком у процесі модернізації системи вищої освіти.

Рассмотрена реализация требований Болонской конвенции в контексте реформы высшего образования. Проанализировано отечественную нормативно-правовую базу для создания гибкой ступенчатой структуры образовательно-квалификационных уровней. Дана характеристика теоретическим рекомендациям Болонской конвенции по поводу реформы образования и практическим действиям украинской власти по их реализации. Доказано, что утверждение демократических принципов и форм организации управления высшим образованием в законодательных и нормативних документах является важным шагом в процессе модернизации системы высшего образования.

Realization of requirements of the Bolonian convention in a context of reform of higher education is considered. It is analysed domestic legal base for creation of flexible step structure of educational and qualifying levels. The characteristic is given to theoretical recommendations of the Bolonian convention concerning reform of education and to practical actions of the Ukrainian authority on their realization. It is proved, that the statement of democratic principles and forms of the organization of management of higher education in legislative documents is the important step during modernization of system of higher education.

Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку післядипломної освіти в Україні в період соціально-економічної трансформації за умов використання методології соціальної адекватності для розробки проблем державного управління в даній сфері. Проаналізовано значення здатності соціально-адекватного управління "створювати" умови для оптимального функціонування освіти. Визначено особливості та розроблено адаптаційну модель державного управління післядипломною освітою, у якій реалізується владно-розпорядницький вплив суб'єкта державного управління в процесі дії інтегративного механізму управління.

Розроблено теоретичні та практичні положення, пов'язані з механізмами державного управління вищою освітою в контексті євроінтеграції. Проведено структурування державної політики у галузі вищої освіти з моменту проголошення України незалежною державою. Досліджено особливості реалізації державної освітньої політики. Виявлено основні проблеми, пов'язані з сучасними соціальними вимогами до вищої освіти. Визначено пріоритети в реалізації державної політики. Показано особливості державного управління вищою школою згідно з її інтеграцією до європейського освітнього простору. Встановлено суттєве значення міжнародного співробітництва ВНЗ як безумовного фактора реалізації державної освітньої політики. Запропоновано модель удосконалення державного управління вищою школою з урахуванням євроінтеграційних процесів, які впливають на державне управління. Обгрунтовано доцільність проведення конкурсу на кращі ВНЗ відповідно до їх стратегії розвитку шляхом використання методичних підходів до критеріальної оцінки розвитку ВНЗ у контексті інтеграції вищої школи до європейського освітнього простору.

Визначено критерії правової компетентності. За результатами констатуючого експерименту розглянуто рівні сформованості правової компетентності керівників різних категорій. Акцентовано увагу на принципових положеннях методики формування правової компетентності, яка базується на усвідомленні необхідності керування в межах правового поля як однієї з найважливіших умов управління. Запропоновано функціональну схему формування правової компетентності для навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(4УКР) + Х839(4УКР)306:Ч30

Рубрики:

Організація вищої освіти

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено актуальні питання формування нормативно-правових принципів функціонування приватного вищого навчального закладу згідно з чинним законодавством України.

Исследованы актуальные вопросы формирования нормативно-правовых принципов функционирования частного высшего учебного заведения согласно с действующим законодательством Украины.

The actual questions of the normative and legal principles formation of a private higher educational institution functioning in accordance with the current legislation of Ukraine are researched.

Освещены проблемы высшего образования в контексте Болонского процесса. Проанализированы мировые тенденции развития высшего образования, рассмотрен вопрос о повышении его конкурентоспособности. Приведены квалификационные характеристики выпускников на основе компетентностного подхода.

Проведено комплексний аналіз процесу державного управління вищою освітою України на етапі її інтеграції в європейський освітній простір. Досліджено міжнародний досвід й охарактеризовано сучасний стан формування нормативно-правової бази державного управління структурною перебудовою вищої освіти. Визначено структуру та функції центральних органів державного управління вищою освітою, розглянуто основні форми, методи та напрями їх діяльності у сфері реформування та наближення до європейських стандартів освітньої галузі України. Висвітлено позитивні зміни в освітньому середовищі, проаналізовано його недоліки. Визначено характерні особливості державного управління процесами структурної перебудови системи вищої освіти та впровадження інновацій з метою підвищення ефективності діяльності ВНЗ. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи державного управління вищою освітою за умов її адаптації до Болонського процесу.

Обгрунтовано актуальність розгляду проблеми ефективності організаційно-економічного механізму управління вищою освітою. Визначено його сутність, спільні та відмінні риси в країнах світу. Запропоновано виділити наступні типи організаційно-економічного механізму управління вищою освітою (ОЕМУ): ОЕМУ адміністративного типу, ОЕМУ постадміністративного та ОЕМУ ліберального типу. Розроблено схему організаційно-економічного механізму управління вищою освітою та структуру цієї моделі, в якій взаємоузгоджуються економічна, нормативна та організаційна складові. Рекомендовано конкретизувати зміст документів нормативно-правової бази в системі вищої освіти, зокрема розробити та закріпити на законодавчому рівні програму фінансово-економічного оновлення освіти в контексті європейського вибору, що припускало б збільшення фінансового ресурсу системи освіти за рахунок бюджету та залучення позабюджетних коштів.

Using National Mining University as an example, stages of innovation structures development at Universities are considered. The role of state and local authorities in this process is determined and the expediency of research universities creation in Ukraine is proved.

Обгрунтовано положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення управління сферою вищої освіти на державному та регіональному рівнях і в системі менеджменту в навчальному закладі. Доведено необхідність реалізації стратегічного підходу в діяльності ВНЗ, виділення і детальної розробки фінансової стратегії навчального закладу. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи вищої освіти та зроблено висновок про невідповідність кількісних і якісних параметрів задоволення потреб в освітніх послугах сучасним вимогам до них. Запропоновано внести зміни в інституційне забезпечення процесів оцінювання якості освіти шляхом формування Національної акредитаційної агенції. Запропоновано Концепцію розвитку ВНЗ, механізм державного регулювання їх діяльності, який полягає в стимулюванні спрямованості діяльності ВНЗ з метою задоволення умов і потреб регіональної економіки та їх участі у вирішенні соціально-економічних проблем регіону.

Розроблено теоретичні засади вдосконалення державного регулювання системи вищої освіти, удосконалено його механізм. Досліджено особливості діяльності закладів вищої освіти. Запропоновано напрями вдосконалення діяльності дорадчих органів при Президентові України. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання системи вищої освіти. Удосконалено систему її бюджетного фінансування. Визначено засади застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб шляхом створення Фонду підтримки вищої освіти. Удосконалено систему оцінювання її якості на основі інституціоналізації громадського контролю в особі Громадської асоціації контролю ВНЗ.