Проаналізовано формотворче значення природи для українського суспільства, питання формування образу України в інших народів. Розкрито природні умови зародження та розвитку українського етносу, показано географічну специфіку народонаселення України. Визначено напрямки взаємовпливу довкілля та української культури. Окрему увагу приділено екологічним і правовим аспектам взаємодії людини та довкілля на теренах України.

Подано статистичний опис понад 500 населених пунктів сучасної Закарпатської області України на середину XIX ст. Висвітлено національний, релігійний і господарський стан міст, містечок, сіл, присілків і хуторів краю, їх назви та характерні природні й історичні пам'ятки, а також туристичні об'єкти. Матеріал розташовано в алфавітному порядку назв районів сучасного Закарпаття, для зручності додано покажчик георгафічних назв.

Рассмотрены сущность, международно-правовой режим и вопросы делимитизации континентального шельфа (КШ). Охарактеризовано процесс становления и развития института КШ в международном морском праве. Уделено внимание проблемам внутригосударственного регулирования правового режима, правовой регламентации разведки и разработки ресурсов, предотвращению загрязнения КШ Украины.

Наведено відомості про літературу, присвячену острову Зміїний від стародруків XVI ст. до сучасних видань, а саме: твори античних авторів, свідчення мандрівників, картографічні матеріали та довідкові видання. Розкрито питання з археології, історії, географії та біології. Висвітлено особливості виконання комплексної програми розвитку інфраструктури острова, господарської діяльності на ньому й на континентальному шельфі. Увагу приділено проблемам обстеження екосистеми острова Зміїний та прилеглої акваторії. Проведено огляд джерел права, наукових юридичних публікацій, які стосуються острова. Особливу увагу акцентовано на проблему визначення правового статусу острова та делімітацію континентального шельфу між Україною та Румунією. Наведено бібліографічний покажчик, що містить літературу про результати науково-дослідних робіт у північно-західній частині Чорного моря, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних і гідрографічних.

Представлены сведения о литературе, посвященной острову Змеиный от старопечатных книг XVI в. до современных изданий, а именно: сочинения античных авторов, свидетельства путешественников, картографические материалы и справочные издания. Раскыты вопросы археологии, истории, географии и биологии. Освещены особенности выполнения комплексной программы развития инфраструктуры острова, хозяйственной деятельности на нем и на континентальном шельфе. Внимание уделено проблемам обследования экосистемы острова Змеиный и прилегающей акватории. Дан обзор источников права, научных юридических публикаций, которые касаются острова. Особое внимание уделено проблеме определения правового статуса острова и делимитации континентального шельфа между Украиной и Румынией. Представлен библиографический указатель, включающий литературу о результатах научно-исследовательских работ в северо-западной части Черного моря, в особенности, геологических, стратиграфических, минерало-петрографических, геофизических и гидрографических.

Обгрунтовано актуальність дослідження маргінальності у географії. Розгляд територіальних проявів маргінальності є ключем до вирішення цієї гострої проблеми сучасного суспільства. Проаналізовано дослідження у цій сфері та визначено основні напрями подальших наукових пошуків. Установлено особливості маргінальності як геоконфлікту та її взаємозв'язок зі злочинністю.

Комплексно досліджено актуальні проблеми правового регулювання використання природних ресурсів континентального шельфу (КШ). Обгрунтовано визначення ряду понять, що стосуються сфери використання природних ресурсів КШ: "природні ресурси континентального шельфу", "геологічне вивчення надр континентального шельфу", "видобування ресурсів континентального шельфу", "наукові дослідження на континентальному шельфі". Проаналізовано рівень наукової розробки досліджуваних проблем, здійснено порівняльний аналіз чинного законодавства України про використання природних ресурсів КШ і міжнародно-правового регулювання в зазначеній сфері. Досліджено основні елементи правовідносин, які складаються в сфері використання природних ресурсів КШ, а також окремі види використання його природних ресурсів. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у сфері використання природних ресурсів КШ.

Розглянуто причини, цілі та принципи співробітництва держав із охорони біологічного та ландшафтного різноманіття (БЛР) гірських екосистем. Проаналізовано зобов'язання держав, досягнення та проблеми міжнародно-правової охорони БЛР у межах Альпійської та Карпатської конвенцій.

На сьогоднішній день поняття національних інтересів в Антарктиці не визначено в жодному директивному законодавчому акті. Виходячи з цього, дослідження грунтується на припущенні, що національні інтереси Сторін Договору про Антарктику (в т.ч. й України) полягають у забезпеченні універсальних цінностей, які асоціюються міжнародною спільнотою з Антарктикою і систематизовані ініціативною групою СКАР з соціальних наук у 6 категорій: природоохоронні, суспільні, економічні, наукові, естетичні та політичні цінності (з відповідними підкатегоріями). Хоча зазначені цінності мають якісну природу, їх ранжування та інтерпретація одержаних результатів можливі шляхом залучення математичного апарату. Визначено кількісні характеристики цінностей Антарктики за допомогою методу експертних оцінок, якого успішно впроваджено у суспільно-політичні дослідження проф. Томасом Сааті у другій пол. XX ст. Дослідження здійснювалось у 3 етапи: підготовка матриці з переліком досліджуваних цінностей (національних інтересів); заповнення елементів матриці експертними оцінками шляхом послідовного попарного порівняння важливості кожної цінності відповідно до рангу від 0 до 9; обчислення задачі власних значень складеної матриці, які після процедури нормалізації надають кількісні характеристики важливості кожної цінності. У процесі оцінювання національних інтересів використовувались такі нормативно-правові документи: Державна цільова науково-технічна програма проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2020 рр.; укази Президента; акти Кабінету Міністрів України; а також робочі та інформаційні документи України, надані для розгляду на щорічних Консультативних Нарадах з Договору про Антарктику, починаючи з 2000 року. Одержано такі результати експертної оцінки національних інтересів за порядком їх важливості: наукові - 47,2 %; політичні - 18,1 %; економічні - 15,2 %; природоохоронні - 10,5 %; суспільні - 6,4 %; естетичні - 2,6 %. Запропонований метод можна застосувати для аналізу національних інтересів інших держав і Сторін Договору про Антарктику. Одержані результати слугують аналітичним підгрунттям для прийняття органами виконавчої влади політичних рішень щодо діяльності України в Антарктиці на найближчу і віддалену перспективу, а також для обгрунтування політичної позиції нашої держави у відповідних міжнародних органах Договору про Антарктику.

Досліджено характерні ознаки кадастрів та визначенно особливості використання ГІС-технологій при формуванні кадастрової інформаційної бази даних. Розглянуто різні погляди на важливість застосування ГІС-технологій для ведення різних видів кадастрів (земельного, лісового, водного, містобудівного, природних територій курортів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, регіональних кадастрів природних ресурсів та ін.). Розроблено структурно-логічну модель системи формування кадастрової інформаційної бази даних, яка дала можливість виокремити такі компоненти, як ГІС-технології, інформаційну базу даних і кадастри. На основі взаємозалежності та взаємодії цих складових було визначено основні взаємозв'язки між ними. Перспективами подальших досліджень є вивчення умов функціонування системи формування кадастрової інформаційної бази даних і дослідження основних характеристик взаємозв'язків між складовими, що дасть можливість оптимізувати процес інформаційного забезпечення бази даних кадастрових систем.

Географічні інформаційні ресурси є важливою складовою інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень. За умов відсутності вітчизняних космічних апаратів дистанційного зондування Землі відомчі геоінформаційні системи забезпечуються безкоштовними та придбаними за бюджетні кошти даними. Відсутність законодавчого базису, належного рівня координації та взаємодії у процесі закупівлі інформації дистанційного зондування Землі призводить до неефективного витрачання коштів державного бюджету. За результатами проведеної роботи зі збору та систематизації потреб 59 органів державного управління в інформації дистанційного зондування Землі сформовано зведену заявку потреб органів державної влади, яку статистично оброблено та проаналізовано за показниками: періодичності спостережень визначених районів, рівнів обробки даних, площі території та орієнтованої вартості їх зйомок. Продемонстровано, що оптимізація заявок користувачів надасть змогу забезпечити виконання близько 90 % тематичних завдань з використанням умовно безкоштовної інформації дистанційного зондування Землі. Розроблено пропозиції з регулювання та організації порядку наповнення державних геоінформаційних систем даними дистанційного зондування Землі.

Подано визначення природоохоронного землекористування, проведений аналіз структури і географічних закономірностей його розташування в Карпатському регіоні України. Розвиток природоохоронного землекористування в регіоні зумовив створення 1601 об'єкта і території природно-заповідного фонду, які займають 659,4 тис. га. Найбільшу кількість займають пам'ятки природи та заповідні урочища, а найбільшу площу - 14 НПП і РЛП. Переважна більшість площ природоохоронного землекористування розташована в Карпатській гірській смузі.

Описано участь фахівців із геоінформатики поля Латвії у визначенні державних кордонів після відновлення незалежності у 1990 р. Визначення державного кордону надало змогу набути великий практичний і теоретичний досвід. Демаркаційні роботи здійснювались протягом значного періоду з 1991 до 2018 рр. на чотирьох сухопутних кордонах країни. Експерти мали можливість ознайомитись із розвитком геоінформаційних технологій, переходячи від одного державного кордону до іншого, розглянути залучення останніх геоінформаційних технологій і технічних рішень до відновлення державних кордонів Латвії, проаналізувати їх вплив на параметри виконання демаркаційної роботи.

Досліджено роль лісів та природно-заповідних територій Буковинських Карпат та Передкарпаття у формуванні екомережі Карпатського регіону з метою збереження цінних і типових компонентів ландшафтного та біологічного різноманіття та з урахуванням основних положень стратегії Карпатської конвенції. Дослідження проведено шляхом аналізу інформації екологічного управління регіону та схеми екологічної мережі Буковини розробленою вченими. Систематизація інформації та аналіз компонентів екологічної мережі дозволили визначити роль лісових ландшафтів у формуванні структурних зон екологічної мережі. В дослідженні враховано, що формування екологічної мережі регіону здійснюється на засадах забезпечення цілісності екосистемних функцій її структурних елементів: територій природно-заповідного фонду; водних і лісових фондів; захисних насаджень та земель оздоровчого та рекреаційного призначення. Також складовими екологічної мережі розглядалися місця поширення видів і груп флори і фауни включені до Червоної і Зеленої книг України, землі екстенсивного використання і радіоактивно забруднені. В основу досліджень покладено інтегрований підхід який акумулює принципи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, просторового планування, сталого використання лісових і водних ресурсів та управління річковими басейнами, а також систему моніторингу і оцінювання інформації про стан природного довкілля. З метою регулювання прямих та зворотних зв'язків запропонована схема гармонізації взаємодії елементів та складових екомережі Буковини. Обгрунтовано необхідність розробки на державному рівні національної програми екологічної безпеки Буковинських Карпат та Передкарпаття. Ця програма передбачає здійснення комплексу природоохоронних заходів, в першу чергу в лісах, що входять до структурних елементів екомережі, і відповідає вимогам стратегії Карпатської конвенції. Реалізація програми можлива тільки за умов фінансових гарантій з боку держави. Формування екомережі Українських Карпат на базі принципів Карпатської конвенції надає змогу ефективно реалізовувати ресурсні та природоохоронні стратегії збалансованого природокористування. Результати дослідження можуть бути використані при регулюванні правових відносин та встановленні обмежень на використання земель, які є складовою екологічної мережі Карпатського регіону.

Представлено технології синтезу геоінформаційних моделей для завдань еколого-економічної оцінки земель та моніторингу їх використання. Технології базуються на методах тематичного дешифрування космічних знімків і використанні інструментарію геоінформаційних систем. Визначено сутність завдань еколого-економічної паспортизації земель та моніторингу їх використання. Здійснено моніторинг стану сільськогосподарських культур за даними космічної зйомки та польових досліджень тестових ділянок. Оцінено вплив розробки нафтогазових родовищ на грунтовий покрив із використанням технологій дистанційного зондування землі та геоінформаційних систем.

Розглянуто сучасний стан ведення кадастру територій. Визначено роль земельного кадастру в національній інфраструктурі геопросторових даних. Викладено особливості правового режиму використання земель, новітні підходи до кадастрового зонування території, побудови кадастрових мереж, а також реєстрації землі та нерухомого майна. Наведено загальну характеристику обмежень прав на землю. Описано процедуру державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Вперше з врахуванням існуючих публікацій висвітлено результати дослідження впливу військового вторгнення Російської Федерації в Україну у 2014 р. на життя і професійну діяльність географів України. Дослідження здійснено за ініціативою Національного комітету географів України. Наголошено на недотриманні міжнародних угод щодо непорушності кордонів і територіальної цілісності держав. Отримані результати на основі опитування за розповсюдженими спеціальними анкетами серед членів Українського географічного товариства, що проживають в різних регіонах України, забезпечили можливість виявити важливі негативні впливи вторгнення на професійну діяльність географів держави, на їх стосунки із фахівцями Росії, Криму та тих, що лишились на окупованій території Донбасу, на погіршення їх сучасного життя та життя сімей, на зміни в орієнтації подальших творчих стосунків із географами сусідніх держав. Констатовано, що події, які відбуваються на Сході України внаслідок вторгнення військових формувань в Україну, призвели до значних змін у професійній діяльності географів України (зміна програми викладання предметів, потреба підготовки нових підручників, значна активізація публічних виступів, переорієнтація у виборі полігонів досліджень і проведення наукових і виробничих практик, припинення використання публікацій науковців із Росії, творчих стосунків із російськими колегами тощо), а також до значних змін в особистому житті (зміна місця роботи і місць проживання, пошуки роботи та житла для сімей після переїзду з окупованих територій, психологічних навантажень у зв'язку з втратою набутого статусу, розривом родинних зв'язків, необхідністю адаптування до нових умов проживання, в нових колективах і таке інше). За таких умов активізувалися волонтерські рухи і намагання до консолідації зусиль з метою відновлення територіальної цілісності України та її самостійного вектора розвитку.

Висвітлено досвід ландшафтного планування в Україні та інтеграції екологічної складової у територіальні (просторові) плани регіонального та місцевого рівня. Представлено методичні основи проведення таких робіт та процедури стратегічної екологічної оцінки, а також результати впровадження методики на прикладі модельного регіону — Степанецької громади Черкаської області.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т.я431(0) + Х.я431(0) + Ч210.9 я431(0) + Д8,0 я431(0)

Рубрики:

Історія.Історичні науки - Праці конгресів, з'їздів, конференцій тощо

Труди конгресів, з'їздів, конференцій

Майбутнє науки. Наука майбутнього. Інновації та перспективи

Географічні науки

Шифр НБУВ: В359710/2 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Видання зберігається у :