Проаналізовано основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України, обгрунтовано шляхи розв'язання загальних екологічних проблем, описано механізм управління паливно-енергетичним комплексом. Розглянуто перспективні напрямки розвитку альтернативних джерел енергії в Україні, розроблено концепцію формування енергетичного балансу. Систематизовано нормативно-правові документи та методичні матеріали з енергозбереження в Україні - діяльності (організаційної, наукової, практичної, інформаційної), спрямованої на раціональне використання й економне витрачання первинної та перетвореної енергії та природних енергетичних ресурсів у національному господарстві; розглянуто технічні, економічні та правові методи її реалізації. Викладено основні закони України щодо забезпечення енергозбереження та регулювання діяльності галузі електроенергетики.

Проанализированы основные направления государственной политики в сфере обеспечения энергетической безопасности Украины, обоснованы пути решения общих экологических проблем, описан механизм управления топливно-энергетическим комплесом. Рассмотрены перспективые направления развития альтернативных источников энергии в Украине, разработана концепция формирования энергетического баланса. Систематизированы нормативно-правовые документы и методические материалы по энергосбережению в Украине - деятельности (организационной, научной, практической, информационной), направленной на рациональное и экономическое использование первичной и преобразованной энергии и природных энергетических ресурсов в национальном хозяйстве; рассмотрены технические, экономические и правовые методы ее реализации. Приведены основные законы Украины по обеспечению энергосбережения и регулированию деятельности отрасли электроэнергетики.

Висвітлено проблеми міжнародно-правового та національно-правового регулювання альтернативної енергетики. Досліджено різноманітні проблеми міжнародної енергетичної безпеки. Розглянуто питання, пов'язані з місцем альтернативної енергетики в рамках міжнародного права, з інвестуванням у відновлювані джерела енергії, їх транспортуванням і використанням. Проаналізовано питання правового регулювання альтернативної енергетики в межах існуючих галузей міжнародного права та законодавства України, Росії, ЄС, а також компаративістичних досліджень. Увагу приділено інституційній структурі альтернативної енергетики.

Висвітлено актуальні проблеми становлення та розвитку сфери енергозбереження та раціонального використання електричної енергії. Розглянуто питання реалізації адміністрагивно-правових засад забезпечення раціонального використання та збереження електроенергії, визначено роль та місце держави як перевірчих і наглядових органів в даному процесі. Визначено поняття та зміст адміністрагивно-правових відносин у електроенергетичній галузі, розкрито окремі аспекти адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у електроенергетичній галузі, досліджено ознаки електроенергетичної галузі як об'єкта адміністративно-правового регулювання. Увагу приділено розкриттю понять "адміністративпо-правове регулювання у електроенергетичній галузі", "енергозбереження", "ефективне використання енергетичних ресурсів", "раціональне енергоспоживання", "методи державного управління енергопостачальною галуззю".

Раскрыты понятие и система международного энергетического права. Рассмотрена юрисдикция органов ЕС в энергетической сфере. Дана общая характеристика законодательства в сфере энергетики Украины. Уделено внимание нормативной базе отношений топливодобывающих и энергогенерирующих компаний. Приведена информация о регулировании отдельных видов альтернативной энергетики.

Рассмотрена правовая структура производства, распределения и потребления энергии. Освещены правовые нормы оценки стоимости потребленной энергии. Уделено внимание вопросам льготных тарифов. Охарактеризованы правовые отношения между энергогенерирующими и энергопотребляющими компаниями. Обоснованы базовые принципы отношений между энергораспределительными предприятиями и потребителями (юридическими и физическими лицами). Дана информация о нормах, регламентирующих присоединение электроустановок потребителей энергии к электрическим сетям.

Рассмотрена нормативно-правовая база ресурсо-энергосбережения. Уделено внимание правовой базе учета энергии, определения энергопотерь, штрафных санкций и льготных кредитов. Охарактеризованы правовые вопросы льгот на энергосберегающие технологии. Приведена документация государственной экспертизы по энергосбережению.

Проаналізовано зміст категорії "енергетична сила" держави. Доведено, що РФ використовує енергетичний чинник як інструмент сили та важіль впливу задля просування своїх геополітичних інтересів у Європі. Розглянуто шляхи протистояння країн Євросоюзу енергетичному експансіонізму Кремля.

В Україні розпочато глибинну енергетичну трансформацію. Вже імплементовано законодавство про державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про функціонування ринку природного газу; до другого читання готується законопроект про ринок електричної енергії. В активній стадії знаходиться підготовка новітньої Енергетичної стратегії - тривають обговорення, обмін думками та підготовка пропозицій та зауважень до неї. Однак найглибші зміни енергетичного сектору України ще попереду. Industrial revolution -4.0, найновітніші розробки і технології, інноваційні досягнення розвинутих енергетичних ринків світу наразі набирають непереборної сили та діють одночасно; вони підсилюють та прискорюють потребу в ще більш радикальній трансформації енергетичного сектора. Треба розпочати дискусію з дещо неочікуваного погляду для професійних енергетиків: головної орієнтації перетворень на кліматичні зміни, на енергетичну безпеку, що приходить через відмову від неефективного викопного палива, на досягненні гнучкості енергосистеми через smart технології, на оптимізації цін для кінцевих споживачів через формулу solar + storage = prosumer, на стимулюванні нових складових забезпечення конкуренції.

Мета роботи - аналіз сучасного стану споживання палива Україною та виробництво електричної енергії; визначення факторів, що загрожують енергетичній безпеці України; дослідити шляхи усунення кризових явищ у енергетичному секторі. Дослідження засноване на використанні законів, закономірностей і категоріальному апарату. У процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження (порівняння, узагальнення, метод аналогій, структурний аналіз і синтез), прийоми логіко-теоретичного аналізу, спеціальні економіко - математичні методи. Нормативною базою дослідження послужили офіційні документи різних державних і урядових органів, що відображають і регламентують ті або інші аспекти системи енергобезпеки у рамках збору, обробки й представлення інформації. Як інформаційні джерела, використані законодавчі й нормативні акти, офіційні документи різних державних і урядових органів, що регулюють енергетичне забезпечення на території України, матеріали наукових конференцій і семінарів, ресурси глобальної інформаційної системи Інтернет, інформація Державної служби статистики України. Теоретичною основою досліджень, послужили наукові праці вітчизняних і закордонних дослідників в області енергетичної безпеки в умовах перехідної економіки. Наукова новизна - обумовлена умовами високої залежності Української економіки від кон'юнктури, що складається в її енергетичному секторі. Існує необхідність розробки й утілення шляхів подолання загрозливих для економіки явищ, що є наслідками дисбалансів і криз в енергетиці. Досліджені фактори-складові енергетичної безпеки, що дозволить визначити відповідні рівні енергетичної безпеки, як складової економічного розвитку. Існує необхідність розробки й утілення шляхів подолання загрозливих для економіки явищ, що є наслідками дисбалансів і криз в енергетиці. Проблеми, висвітлені в роботі, тісно пов'язані з науковими та практичними завданнями щодо ефективного використання та розподілу наявних енергетичних ресурсів, розвитку альтернативної енергетики. Україна є державою з високим рівнем розвитку енергетики. Сьогодні це один із регіональних лідерів у виробництві електричної енергії, вагомий гравець на світових ринках деяких палив (вугілля, урану).

Розглянуто питання енергетичної безпеки України. Представлено чотири рівня енергетичної безпеки: глобальний, державний, енергетичний та регіональний. Запропоновано заходи щодо підвищення енергетичної безпеки України.

Розроблено теоретичні положення щодо вдосконалення господарсько-правового забезпечення стимулювання виробництва енергії з використанням альтернативних джерел, підготовлено на цій основі пропозиції з удосконалення відповідного законодавства. Запропоновано визначення поняття виробництва енергії з використанням альтернативних джерел як об'єкта стимулювання такого виробництва. Конкретизовано поняття та види господарсько-правових засобів стимулювання виробництва енергії з використанням альтернативних джерел. Окрему увагу приділено суб'єктам, умовам і порядку стимулювання виробництва енергії з використанням альтернативних джерел. Розглянуто та досліджено підстави і наслідки припинення такого стимулювання. Доопрацьовано положення стосовно відповідальності за порушення законодавства щодо виробництва енергії з використанням альтернативних джерел.

Розкрито методологію системного підходу до проведення аналізу реалізації політики у сфері енергетичної безпеки. Застосовано методологію до визначення сфери і предмета енергетичної безпеки як об'єкта управління. Запропоновано методику та сформовано набір індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки. Проведено розрахунки рівня енергетичної безпеки станом на 2020 р. Визначено і класифіковано загрози енергетичній безпеці. Висвітлено загальні підходи до оцінювання загроз, розроблено їх методику. Ідентифіковано та проаналізовано загрози енергетичній безпеці України, наведено дані про їх оцінювання станом на 1 вересня 2021 р. Надано рекомендації органам виконавчої влади щодо застосування методології визначення рівня енергетичної безпеки й оцінювання загроз у системі забезпечення енергетичної та національної безпеки.

Присвячено проблемам правового забезпечення альтернативної енергетики в Україні. Досліджено особливості становлення та розвитку законодавства. Виявлено тенденції його подальшої еволюції. Сформульовано науково-теоретичні висновки та практичні пропозиції щодо удосконалення нормативно-правових засад використання альтернативних джерел енергії. Розраховано на широке коло науковців, викладачів, студентів юридичних вузів, а також усіх, хто цікавиться теоретичними та практичними питаннями правового регулювання альтернативної енергетики.

Розглянуто питання щодо використання альтернативних джерел енергії в Україні: теоретико-правові та законодавчі засади: право альтернативної енергетики як правовий інститут, наука та навчальна дисципліна; становлення законодавства у сфері використання альтернативних джерел енергії в Україні; сучасний стан законодавчого забезпечення використання альтернативних джерел енергії в Україні. Визначено питання правового регулювання біоенергетики в Україні; законодавче забезпечення біоенергетики в Україні; еколого-правова охорона земель та ґрунтів під час виробництва біомаси; правове регулювання переробки біомаси для виробництва енергії; правові особливості державної підтримки біоенергетики в Україні; юридичні критерії сталості біопалива. Розглянуто питання правого забезпечення гідроенергетики в Україні: стан законодавчого забезпечення малої гідроенергетики в Україні; використання водних об’єктів та земель для потреб гідроенергетики: правові особливості; еколого-правові вимоги до безпечності гідроенергетичних об’єктів; юридичні проблеми та перспективи розвитку малої гідроенергетики в Україні; юридичні проблеми розвитку вітчизняної малої гідроенергетики (на матеріалах судової практики). Визначено особливості законодавчого забезпечення вітрової енергетики в Україні; стан законодавства у сфері вітрової енергетики. Зазначено специфічні риси законодавчого регулювання сонячної енергетики в Україні. Наведено правові особливості державного стимулювання альтернативної енергетики в Україні.