Розглянуто використання можливостей фасетної класифікації для знаходження результату системи підтримки прийняття рішень виборця. Запропонована методика дозволяє виборцеві вибрати політичну партію для голосування згідно з попередньо визначеними класицікаційними ознаками.

Запропоновано архітектуру системи підтримки прийняття рішень керівника ліквідації надзвичайних ситуацій. Проаналізовано задачі, які стоять перед створюваним програмним забезпеченням. Обгрунтовано доцільність використання клієнт-серверної технології, здійснено виділення серверної і клієнтської частин програмного забезпечення. Розроблена архітектура системи базується на шаблонах проектування MVC (модель-вид-контролер), Proxy (Замісник) і Singleton (Одинак). Система використовується у відділі навчально-бойової і спеціальної підготовки - Центрі підготовки рядового складу воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Розглянуто актуальну задачу використання онтологічного інжинірингу земельних відносин. Розроблені алгоритм функціонування системи підтримки прийняття рішень в земельних відносинах, математичні конструкції теорії категорій і логіки предикатів. Вони відображають земельні відносини в логічному, структурованому вигляді і дозволяють отримати чітке розуміння функціонування системи підтримки прийняття рішень при використані цих моделей як елементів бази знань. У перспективі, удосконалюючи і деталізуючи запропонований алгоритм, можливо сформувати більш ефективну систему підтримки прийняття рішень в сфері земельних відносин. Формалізовані у математичному вигляді закони, якщо їх зібрати у базі знань, можна використовувати як базис для регулювання земельних відносин чітко, згідно закону; зменшити час вирішення конкретних питань у сфері земельних відносин; збільшити ефективність формування нових норм і правил земельного законодавства, з урахуванням прийнятих раніше законів; зменшити кількість незаконних дій посадових осіб в сфері земельного законодавства та ін. Результати роботи можуть бути впроваджені на підприємствах, які займаються моніторингом землі та, загалом, проводять свою діяльність у заявку з земельними відношеннями, а також можуть використовуватись в системах земельного адміністрування.

Одним із важливих завдань при вирішенні проблеми створення мережі Ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади України є відпрацювання типових рішень у різних сферах проблематики проектування, впровадження і функціонування СЦ. Мета роботи - спроба часткового заповнення деяких наявних прогалин у відношенні методологічного та інструментального забезпечення реалізації програмного комплексу СЦ. Відзначено беззаперечну доцільність застосування ітераційного (еволюційного) підходу до процесу проектування СЦ з урахуванням реальних вітчизняних умов та ризиків. Як можлива основа прототипування СЦ розглядаються сучасні ЕСМ-системи, що визначаються як програмні комплекси управління корпоративним контентом. У рамках цих підходів запропоновано інструментальну модель прототипу підсистеми підтримки прийняття рішень у складі програмного комплексу СЦ, зокрема, на етапах підготовки і проведення наради. Під інструментальною моделлю розуміється сукупність програмних компонентів підсистеми і рішень щодо їх спільного застосування. Модель веб-орієнтованої програмної реалізації підсистеми включає програмну платформу Spring Framework, що загалом забезпечує побудову програмної інфраструктури підсистеми; засоби бібліотеки Junit та програмної платформи Mockito для модульного та інтеграційного тестування програмного коду: засоби об'єктно-реляційного відображення Hibernate для роботи з даними; протокол HTTP Request-Response як основу взаємодії серверної частини із клієнтською; стандарт/специфікацію Open API опису інтерфейсів взаємодії між серверною та клієнтською частинами; засоби формування web-сторінок для відображення у браузері користувача. Сукупність програмно-технологічних рішень, представлених у моделі, успішно апробовано в системі підтримки прийняття рішень щодо формування і оперативної реконфігурації виробничих планів виконання договорів підприємства.

Решена проблема низкой эффективности традиционных методов организации взаимодействия экспертов в системах поддержки принятия решений электронного правительства. Показано, что деятельность компетентного эксперта, оценки которого существенно влияют на эффективность, результативность и экономичность властных решений, недостаточно организована, систематизирована и информационно обеспечена. На основании подходов, учитывающих специфику взаимодействия экспертов между собой и с лицом, принимающим решение, сформулированы требования к автоматизированным системам экспертного оценивания. Определено их место в системах поддержки принятия решений (СППР) электронного правительства. Показано, что квалифицированные пользователи - эксперты, способные оценивать (преобразовывать) исходные данные, генерировать варианты решения и устанавливать правила выбора наилучшего из них, являются неотъемлемым "элементом" архитектуры СППР, а автоматизированные системы экспертного оценивания - их обязательным компонентом. Разработано и реализовано программное средство экспертного оценивания - автоматизированную систему PsycheaEXPERTUS, апробация которой подтвердила, что ее использование в системе электронного правительства существенно упростит экспертные процедуры, сократит непроизводительные затраты времени на организацию и проведение очных консультаций и повысит эффективность привлечения специалистов для формирования и реализации государственной политики в условиях неопределенности внешней среды и ресурсных ограничений. Дальнейшие исследования планируется направить на преодоление психологической неготовности лиц, принимающих решения, к широкому использованию систем экспертного оценивания в Украине.