Висвітлено морально-етичні та правові проблеми реалізації репродуктивних прав після смерті. Приділено увагу договірному регулюванню застосування допоміжних репродуктивних технологій (сурогатного материнства тощо). Вивчено питання про законодавче регулювання екстракорпорального запліднення в медичній практиці деяких європейських держав. Проаналізовано джерела сімейно-правового регулювання застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Розглянуто правові питання у сфері репродуктивних прав (міжнародний огляд). Викладено релігійні аспекти сурогатного материнства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с.к1 + Х809(4УКР)319 + Х819(4УКР)147:Р716.11

Рубрики:

Вагітність

Державне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена праву пацієнта на репродуктивні технології. Зосереджено увагу на правових проблемах регулювання цих технологій щодо статусу осіб, до яких застосовуються ДРТ, перевищення меж втручання в генетику особи, проблеми селекції ембріонів при багатоплідній вагітності, регулювання у світлі дослідної діяльності, забезпечення рівності прав і свобод дітей, які народжені із використанням ДРТ, проблеми особливого режиму зберігання та обміну інформацією про донорів і сурогатних матерів.

Проблема безплідності значно поширена у всьому світі, тому з метою її вирішення лікарями були розроблені новітні методики лікування - допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), серед яких актуальним і поширеним явищем сьогодення є сурогатне материнство. За цією методикою жінка на підставі взаємної домовленості з особами, що звернулися до неї за наданням зазначеної послуги, проходить процедуру імплантації ембріона, створеного у результаті ДРТ, виношує дитину з метою народити та передати її даним особам, які будуть юридично вважатися батьками цієї дитини. Україна входить до категорії держав, де сурогатне материнство дозволене на законодавчому рівні, але нові правовідносини породжують нові запитання та низку проблем, пов'язаних із реалізацією права на материнство та батьківство.

Висвітлено комплексне дослідження правового регулювання відносин у сфері допоміжних репродуктивних технологій. Розкрито адміністративно-правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій та визначено перспективні напрями його удосконалення. Сформульовано та запропоновано низку нових наукових положень та висновків. Поглиблено наукові знання на основі досягнень вітчизняної юриспруденції, зарубіжного досвіду, аналізу законодавства України, а також нормотворчої та правозастосовної практики для розробки ефективної та дієвої системи адміністративно-правового забезпечення застосування допоміжних репродуктивних технологій. Доведено існування процесів взаємопроникнення норм приватного і публічного права при регулюванні відносин, що виникають при застосуванні методів допоміжних репродуктивних технологій. Охарактеризовано сутність функціональних елементів адміністративно-правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій серед яких виділено інструменти адміністративно-правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій, суб'єктів адміністративно-правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій, функції та повноваження органів державної влади у сфері адміністративно-правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій.

Проаналізовано статус дітей, які народжені за допомогою новітніх методів репродукції ("нетрадиційних дітей"), зокрема щодо викликів, які пов'язані з їх соціалізацією у суспільній реальності. Доведено, що статус таких дітей тісно пов'язаний із сімейно-правовими відносинами. Характер сім'ї в нашому суспільстві змінювався протягом останніх десятиліть унаслідок значного соціально-економічного поступу. Зростає доступність і спектр послуг медичного подолання безпліддя - це також сприяє зростанню різноманітності сімей. Вказано на проблеми стигматизації "нетрадиційних" дітей, проаналізовано недоліки правового регулювання досліджуваної проблеми в Україні.

Досліджено цивільні та сімейні правовідносини, які виникають у випадку застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано законодавство України та зарубіжних країн у сфері регулювання застосування ДРТ та визначено правові режими регулювання ДРТ. Проаналізовано суб'єктний склад правовідносин із застосування ДРТ. Запропоновано визначення понять "сурогатна мати", "потенційні батьки", "донор репродуктивних клітин (гамет)", "донор ембріона". Досліджено правовий статус потенційних батьків, донора репродуктивних клітин, сурогатної матері, визначено їх права та обов'язки. Проаналізовано цивільно-правовий статус ембріона людини. Розкрито теоретичні підходи до визначення правового статусу ембріона людини. Досліджено цивільно-правову відповідальність сторін за договором сурогатного материнства. Визначено підстави та умови виникнення відповідальності, а також підстави звільнення від відповідальності. Запропоновано вдосконалення законодавства України у сфері застосування ДРТ.