Проаналізовано стан наукового дослідження поняття прогнозування як найважливішої процедури державного стратегічного планування. Розглянуто принципи державного прогнозування. Прогнози, пов'язані з державним стратегічним плануванням, мають розроблятись як сукупність, що утворює цілісну систему.

На підставі економіко-математичного моделювання проведено оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій на основі прогнозу, що є актуальним питанням. Запропоновано метод експертних оцінок для прогнозування дієвості функціонування зазначеної системи. Розроблено етапи дослідження, що включають відбір фахівців-експертів, організацію їхньої роботи, опрацювання результатів, визначення числових значень узагальнених показників дієвості функціонування системи та критерію її дослідження. Використано метод ранжування показників для визначення коефіцієнта їхньої відносної важливості в аспекті оцінювання дієвості функціонування зазначеної системи. Визначено інтегральні показники оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах. Сформульовано критерій дослідження цієї системи - умову (необхідну обставину), коли відношення між інтегральними показниками оцінювання поточного стану системи до прогнозованого становить менше ніж одиниця. Здійснено розрахунки середнього значення показників дієвості системи у зазначених станах, отримано числові значення інтегральних показників оцінювання та досягнення критерію дослідження. Розроблено розрахункову задачу, за допомогою якої отримано результати оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах, отримано числові значення показників. Визначено лінгвістичні параметри оцінювання дієвості функціонування системи в поточному та прогнозованому станах, числове значення підвищення дієвості функціонування зазначеної системи. Доведено, що одержані результати придатні до імплементації на практиці, що в підсумку надає можливість досягти прогнозованого показника поліпшення дієвості функціонування системи в середньому на 34 %.