Розглянуто загальні аспекти офшорного сектору як складової світової економіки. Розкрито правові особливості офшорних юрисдикцій і їх класифікацію. Висвітлено фінансовий вплив офшорних зон (ОЗ) на розвиток світової економіки. Описано типові схеми використання ОЗ у операціях з мінімізації податків. Увагу приділено принципам удосконалення системи національного регулювання співпраці з ОЗ.

Наведено результати наукового правового дослідження регулювання використання офшорів у господарській діяльності юридичних осіб. Вперше термін офшор розглянуто як правову категорію. Вивчено питання, пов'язані з виникненням і подальшим розвитком офшорної діяльності. Проаналізовано організаційно-правові форми офшорних компаній і правові режими оподаткування суб'єктів офшорної діяльності. Розглянуто питання настання юридичної відповідальності за податкові правопорушення у цій сфері. Визначено прогалини у правовому регулюванні використання офшорів у господарській діяльності юридичних осіб.

Розкрито теоретико-методичні аспекти визначення поняття "офшорної юрисдикції" (ОЮ), зокрема виокремлено чотири рівні функціонування та мінімізації негативного впливу ОЮ: мега-, макро-, мезо-, мікрорівень - та наведено власне трактування сутності ОЮ на виділених рівнях ієрархії управління. Проаналізовано вплив діяльності ОЮ на соціально-економічний розвиток країни та сучасні механізми та заходи мінімізації негативного впливу на національну економіку. Виокремлено систему чинників та індикаторів негативного впливу діяльності ОЮ на національну економіку, зокрема: фінансові, тіньові, економічні, соціальні, екологічні чинники криміналізації економіки. Проаналізовано тенденції трансферу фінансових і капітальних активів у межах глобальної економіки. Досліджено динаміку використання ОЮ суб'єктами господарювання в Україні, механізми здійснення тіньових операцій та легалізації злочинних коштів і вплив офшорної діяльності на соціально-економічний розвиток країни. Розроблено систему механізмів і заходи мінімізації негативного впливу тіньових офшорних операцій на соціально-економічний розвиток України. Удосконалено систему цілей та завдань концепції протидії тіньовим операціям, що розподілені за рівнями управління (зокрема макро- і мезорівень). Напрацьовано організаційно-структурні механізми діяльності Науково-координаційного центру з проблем детінізації економіки. Розроблено заходи мінімізації негативного впливу тіньових офшорних операцій на соціально-економічний розвиток України.

Мета роботи - вдосконалення знань про генезис формування офшорних юрисдикцій. Охарактеризовано історичні етапи виникнення податкових гаваней на основі теоретичних узагальнень і порівняння результатів досліджень та публікацій з вказаної проблематики. Визначено основні групи податкових притулків: офшори колоній колишньої Британської імперії; європейські гавані; група імітаторів (таких як Панама, Уругвай, Дубай) та нові притулки в країнах з перехідною економікою та Африки. Наведено вичерпний перелік офшорів у розрізі суб'єктів згідно з вітчизняною класифікацією. Запропоновано вважати своєчасним створення скоординованої міжнародної кампанії по боротьбі з агресивним податковим плануванням. Для стабілізації функціонування внутрішніх ринків капіталів, успішності фіскального контролю запропоновано основні напрями антиофшорної політики: уніфікація правил оподаткування для резидентів і нерезидентів усередині країн-офшорів; глобальне обмеження банківської таємниці та транспарентність інформації для цілей оподаткування, забезпечення прозорості власності та відстеження кінцевих бенефіціарів активів; зміна модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування та обмін даними.

Мета роботи - дослідження проблеми відмивання "брудних" грошей в офшорних юрисдикціях. Звернено увагу на ключові фактори, які приваблюють суб'єктів господарювання щодо реєстрації бізнесу в офшорних зонах. Розглянуто вплив податкового навантаження на процес переміщення прибутку до офшорних юрисдикцій. Досліджено обсяги втрат Державного бюджету України, що пов'язані з ухиленням від оподаткування коштів, розміщених на рахунках офшорних компаній. Наведено найтиповіші схеми відмивання "брудних" грошей в офшорних зонах, а також висвітлено ряд стадій, що формують процес "відмивання". Акцентовано увагу на інвестуванні round tripping, як ключового механізму повернення з-за кордону резиденту коштів у вигляді прямих іноземних інвестицій, а також виділено основні чинники використання операцій round tripping українськими суб'єктами господарювання. Звернено увагу на відсотковий розподіл країн і найбільших інвесторів в Україну. Визначено, що використання українським бізнесом офшорних схем сприяє зростанню тінізації національної економіки та чинить прямий негативний вплив на фінансову безпеку України, що підтверджено результатами Національної оцінки ризиків 2019 р. Акцентовано увагу на ініціативі Плану ОЕСР/G20 Base erosion and proft shifting (BEPS) щодо запобігання "відмиванню грошей" в офшорах, а також вказано ключові заходи України щодо імплементації відповідних міжнародних стандартів. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення заходів, спрямованих на деофшоризацію національної економіки, у тому числі шляхом реалізації Плану дій BEPS 2.0.