Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження ідейних засад соборницького процесу, історичного досвіду боротьби за об'єднання етнічних українських земель, різних гілок українського народу в єдиній державі. Особливу увагу приділено висвітленню періодів Української революції та Другої світової війни, коли відбувались найсуттєвіші зрушення у досягненні єдності українства. Проаналізовано важливі питання вивчення сучасного стану розвитку незалежної соборності української держави.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто проблеми ідеології, технології та стилю формування національної ідеї та державної ідеології, а також здійснення адміністративної реформи в Україні, кадрового забезпечення державного управління. Проаналізовано особливості формування інституту звернення громадян і сфери надання управлінських послуг.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены проблемы идеологии, технологии и стиля формирования национальной идеи и государственной идеологии, а также осуществления административной реформы в Украине, кадрового обеспечения государственного управления. Проанализированы особенности формирования института обращения граждан и сферы оказания управленческих услуг.

Розроблено цілісну систему поглядів на взаємовідносини Української держави та закордонного українства, обгрунтовано визначальну роль у їх формуванні та розвитку організаційних і договірно-регуляторних механізмів. Закордонне українство розглянуто як суспільну систему, сформовану на основі національного самоусвідомлення, яка перебуває у стані взаєморозвитку та взаємодії з Українською державою. На підставі аналізу історичної ретроспективи розвитку закордонного українства та його становища у сучасний період доведено, що воно є значним і значущим фактором національного відродження, має духовні та матеріальні підстави та засоби позитивного впливу на українське державотворення. Зроблено висновок, що взаємовідносини з українським етносом, який перебуває за кордоном, необхідно будувати за принципом взаємності, з урахуванням його особливостей за країнами перебування, мотивів набуття статусу закордонності. Загальну парадигму розвитку взаємодії Української держави та закордонного українства роглянуто у конкретному контексті. У аспекті ідеї важливості всіх складових закордонного українства здійснено дослідження стосовно українців, що мешкають у Білорусі, вивчено становище українців Росії, Казахстану, Молдови, Киргизстану. Проаналізовано законодавчі та договірно-регуляторні механізми, вивчено організаційно-управлінський вимір консолідаційних процесів, передумови, тенденції розвитку закордонного українства. Визначено громадсько-суспільні та соціально-культурні чинники впливу на реалізацію конституційних положень

Розглянуто історичні передумови, досвід і проблеми, що виникли під час побудови білоруської державності. Показано, що Білорусь, перебуваючи в соціокультурному просторі між Сходом і Заходом, органічно ввібрала як східні, так і західні державні традиції. У зв'язку з цим реальна білоруська державність потребує органічної інтеграції як класичних, західноєвропейських, так і власних, східнослов'янських елементів, як ліберальних, так і патерналістських елементів взаємодії держави й особи.

Розглянуто релігійно-церковні чинники формування національної свідомості. Досліджено захист гідності людини як функцію сучасної держави. Висвітлено українську національну ідею в структурі забезпечення національної безпеки. Увагу приділено процесу зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні. Визначено державотворчий потенціал української національної ідеї "Україна - демократична країна рівних можливостей". Проаналізовано правовий світогляд та правову свідомість як чинники громадянського виховання. Викладено методологічні підходи до правових гарантій захисту інституту сім'ї в Україні. Досліджено національний суверенітет як визначальний принцип українського суспільства. Охарактеризовано окремі питання порядку подання заяв викривачами корупції в Україні. Розкрито особливості правового регулювання відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Розглянуто демократичні засади участі громадськості в законодавчому процесі.

Висвітлено роль української національної ідеї (далі – НІ) в формуванні цивілізаційного проекту України. Обґрунтовано стратегічну мету державної політики (далі – ДП) національної безпеки (далі - НБ), яка полягає в подолання кризи матеріалістичної цивілізації шляхом побудови духовної цивілізації. Визначено головні загрози НБ, які постали перед Україною на сучасному етапі, а також теоретично обґрунтовано шляхи модернізації державного управління з метою їх нейтралізації. Здійснено комплексний аналіз, узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження ДП НБ, обґрунтовано ії духовну парадигму. Розкрито роль НІ як теоретико-методологічної основи ДП НБ. Визначено зміст базових категорій та понять у сфері НБ. Окреслено напрямки реформування державного управління на засадах української НІ. Розкрито теоретико-методологічні засади формування геополітичної стратегії України. Визначено місце та роль України на міжнародній арені в умовах глобалізації та на зламі історичних епох.