Розкрито зміст основних понять, пов'язаних з національною безпекою (НБ) України. Висвітлено проблеми военної безпеки - однієї з складових НБ. Наведено напрямки військового будівництва, виявлено найважливіші воєнно-стратегічні (географічні, політичні, економічні) чинники, що визначають геополітику країни.

Раскрыто содержание понятий, связанных с национальной безопасностью (НБ) Украины. Освещены проблемы военной безопасности - одной из составных частей НБ. Приведены направления военного строительства, выявлены наиболее важные военно-стратегические (географические, политические, экономические) факторы, определяющие геополитику страны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф087 + Х915.232.5-96(4УКР)

Рубрики:

Геополітика

Європейський Союз

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено постбіполярну структуру міжнародних відносин, геостратегію України в новому геополітичному середовищі. Розглянуто нові формати зближення України та ЄС в контексті розширення на Схід. Проаналізовано регіональну політику держави в аспекті євроінтеграції, стратегічне партнерство у зовнішній політиці країни. Визначено стратегічні пріоритети України в Близькосхідному регіоні.

Освещены постбиполярная структура международных отношений, геостратегия Украины в новой геополитической среде. Рассмотрены новые форматы сближения Украины и ЕС в контексте распространения на Восток. Проанализированы региональная политика государства в аспекте евроинтеграции, стратегическое партнерство во внешней политике страны. Определены стратегические приоритеты Украины в Ближневосточном регионе.

Розглянуто історичне та геополітичне підгрунтя європейського й євроатлантичного покликання України, особливості її співробітництва з Європейським Союзом та Організацією Північноатлантичного Договору в період 1991 - 2004 рр. На підставі різноманітного фактичного матеріалу проаналізовано роботу центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Досліджено місце та роль українських регіонів, політичних партій, недержавних громадських організацій у реалізації європейського вибору держави.

Рассмотрены исторические и геополитические основы европейского и евроатлантического призвания Украины, особенности ее сотрудничества с Европейским Союзом и Организацией Североатлантического Договора в период 1991 - 2004 гг. На базе разнообразного фактического материала проанализирована работа центральных органов законодательной, исполнительной и судебной власти Украины в направлении европейской и евроатлантической интеграции. Исследованы место и роль украинских регионов, политических партий, негосударственных общественных организаций в реализации европейского выбора страны.

Вивчено антитерористичну діяльність як складову системи національної безпеки. Проаналізовано поточні геополітичні трансформації та зрушення в системах національної системи за умов постбіполярного світу. Визначено особливості впливу глобалізаційних процесів на реорганізацію структур безпеки та становлення мережевих структур. Розкрито роль публічної політики у стабілізації суспільно-політичних процесів. Досліджено актуальні зміни за умов антитерористичної діяльності, проблеми та специфіку концептуалізації феномену тероризму, а також наявні заходи щодо боротьби з цим суспільно-політичним явищем. Проаналізовано міжнародну та національну нормативно-правову базу боротьби з тероризмом і окреслено перспективи її удосконалення. Обгрунтовано необхідність більш тісного міжнародного співробітництва у сфері антитерористичної діяльності з метою створення глобальних і регіональних та удосконалення національних структур безпеки.

Досліджено фактори, що впливають на формування, реалізацію та еволюцію політичних підходів Європейського Союзу (ЄС) стосовно розширення на Схід. Визначено етапи й особливості розвитку інтеграційної стратегії ЄС щодо країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Надано оцінку адаптивного потенціалу ЄС та країн-кандидатів з ЦСЄ у галузі розширення в інтересах збереження ефективної стабільності Союзу. Досліджено взаємовплив внутрішньої динаміки - інстутиційного реформування і зовнішньополітичної динаміки - концепції відносин з сусідніми регіонами, адаптації ЄС щодо наслідків реалізації політики розширення за рахунок країн ЦСЄ. Зазначено, що для України проголошена концепція інтеграції до ЄС співвідноситься з національними інтересами, беззаперечною стратегічною метою якої є активне залучення до міжнародних та європейських інтеграційних процесів. Встановлено, що територіальне розширення ЄС та його безпосереднє наближення до українських кордонів створює передумови активізації участі України в означених процесах.

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві

Комплексно досліджено нові чинники міжнародних відносин і глобальних трансформацій національних і міжнародних систем воєнної безпеки наприкінці XX-го ст. У контексті геополітичних змін, появи принципово нових воєнних загроз на національному, регіональному та глобальному рівнях розглянуто тенденції розвитку національної та міжнародної безпеки за умов формування нового світового порядку. Висвітлено роль трансрегіональних, регіональних і глобальних організацій у врегулюванні військових криз і збройних конфліктів. Проаналізовано стан і тенденції розвитку воєнної організації України та заходи щодо проведення воєнної реформи. Досліджено набутий країнами Центральної та Східної Європи, а також Росією досвід реформування національних збройних сил.

Досліджено процеси міжнародної інтеграції як однієї з головних закономірностей міжнародних відносин у другій половині XX - на початку XXI ст. Визначено особливості, тенденції та особливості розвитку інтеграційних процесів у різних регіонах світу, запропоновано їх класифікацію. Розглянуто геополітичні передумови євроатлантичної інтеграції України. Досліджено історію взаємин, сучасний стан та тенденції розвитку співробітництва між Україною та євроатлантичними структурами, визначено конкретні шляхи та механізми, спроможні позитивно вплинути на подальше зближення держави з НАТО та ЄС. Проаналізовано воєнно-політичну складову євроатлантичної інтеграції України, висвітлено досягнення та перспективні напрямки її подальшої співпраці з НАТО та ЄС у військовій галузі. Обгрунтовано необхідність реформи воєнної організації держави як однієї з передумов ефективної реалізації стратегії євроатлантичної інтеграції України.

Розглянуто проблему взаємовідносин органів державної влади і розвідувальних служб в процесі розробки геополітичних концепцій, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Визначено теоретичні передумови, предмет і об'єкт, методи і завдання дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф087 + Х802

Рубрики:

Геополітика

Суспільно-політичний устрій

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зародження та розвиток ідеї федералізму в українській політико-правовій думці серед. XIX - початку XX ст. Розглянуто та проаналізовано історіографію, джерела, теоретичні та методологічні підходи до вивчення ідей федералізму. Досліджено та з’ясовано основні тенденції розвитку ідеї федералізму в українській політико-правовій думці в період перебування українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Відображено особливості ідеї федералізму в період національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. З’ясовано сутність концепції федералізму в добу Української Центральної Ради, Української Держави, Директорії Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки. На основі отриманих теоретичних висновків сформульовано основні етапи розвитку ідеї федералізму в українській політико-правовій думці середини XIX - початку XX ст. та тенденції, що характеризують особливості його концептуалізації.