Досліджено розум та волю людини як антропологічну основу права та їх вплив на правову поведінку людини. Виокремлено основні моделі поведінки та простежено їх вплив на зміст джерела права. На підставі дослідження автономної, гетерономної та девіантної моделей поведінки людини обгрунтовано вплив розумово-вольової діяльності людини на формування джерел права. Виведено принципи ефективної правореалізації, впровадження яких сприятиме підвищенню якості правових норм та довірі суб'єкта права до чинних механізмів правореалізації.

Исследованы ум и воля человека как антропологическая основа права и их влияние на правовое поведение человека. Выделены основные модели поведения и прослежено их влияние на содержание источника права. На основе исследования автономной, гетерономной и девиантной моделей поведения человека обосновано влияние умственно-волевой деятельности человека на формирование источников права. Выведены принципы эффективной правореализации, внедрение которых будет способствовать повышению качества правовых норм и доверию субъекта права к существующим механизмам правореализации.

Визначено поняття природних цивільних стосунків, як такі громадські стосунки, в яких проходить зрівнювання взаємних інтересів окремих осіб - людей і їх співтовариств. Учасники цих стосунків дізнаються самі в собі і один в одному "загальне людське" - гідність і свободу. Через це невід'ємною, конститутивною властивістю цивільних стосунків виступає саме рівність. Цивільна рівність виражає тотожність фундаментальних антропосоціальних властивостей учасників цивільних стосунків - їх природних правоздатностей. Поняття природності та правоздатності людини можна визначити як його невід'ємну властивість, яка полягає в загальній здатності бути суб'єктом соціальних прав і обов'язків і грунтується на рівній самоцінності кожної людини як істоти, здатної до Розвитку, і такої, що вимагає такого розвитку для розкриття своєї специфічної людської сутності (природи).

Стверджено думку про те, що у наш час придбала значне поширення загальноприйнята структура філософії права, що складається з таких елементів, як онтологія, гносеологія і аксіологія права, виділено також правову антропологію. Як елемент структури філософії права вона вивчає людину, досліджуючи її природу, слідуючи шляхом глибшого розуміння категорії "права людини" і вивчення феномену права. Саме тому раціонально називати правову антропологію у філософії права філософсько-правовою антропологією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0 в7 + Ф1(0) + Ю216.22

Рубрики:

Загальна теорія держави і права

Історія політичних вчень

Людська природа

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ