Розкрито сутність ергономіки як наукової дисципліни, наведено відомості про історію її виникнення, становлення та розвитку, показано зв'язок з іншими науками. Обгрунтовано суттєву роль ергономіки у сучасному суспільстві, що полягає у посиленні соціальної орієнтації технічного прогресу та підвищенні якості систем "людина - техніка - середовище" (СЛТС), зниженні напруженості і підвищенні привабливості праці. Визначено основні завдання та висвітлено еволюцію пріоритетів ергономіки. Проаналізовано ергономічні аспекти інформаційних технологій (ІТ), зокрема, розкрито зміст та структуру людської діяльності щодо розробки та використання ІТ, наведено методи оцінки її якості. Розроблено методологічні засади проектування професійної діяльності у СЛТС, визначено порядок проведення ергономічної експертизи СЛТС. Показано особливості розподілу функцій між людиною та технікою, наведено класифікацію операцій та помилок, і розроблено методику визначення надійності професійної діяльності оператора. Сформульовано зміст, охарактеризовано структуру та встановлено порядок проведення ергономічної експретизи, запропоновано методику оцінки моделей алгоритмів функціонування СЛТС. Розглянуто проблему ергономічних норм й обгрунтовано можливості застосування ергономіки у судовій експертизі. Висвітлено ергономічні аспекти систем підтримки ухвалення рішень та експертних систем.

Раскрыта сущность эргономики как научной дисциплины, приведены сведения об истории ее возникновения, становления и развития и показана взаимосвязь с другими науками. Обоснована существенная роль эргономики в современном обществе, заключающаяся в усилении социальной ориентации технического прогресса и повышении качества систем "человек - техника - среда" (СЧТС), снижении напряженности и повышении привлекательности труда. Определены основные задания и освещена эволюция приоритетов эргономики. Проанализированы эргономические аспекты информационных технологий (ИТ), в частности раскрыты содержание и структура человеческой деятельности по разработке и использованию ИТ, приведены методы оценки ее качества. Разработаны методологические основы проектирования профессиональной деятельности в СЧТС, определен порядок проведения эргономической экспертизы СЧТС. Показаны особенности распределения функций между человеком и техникой, приведена классификация операций и ошибок и разработана методика определения надежности профессиональной деятельности оператора. Сформулировано содержание, охарактеризована структура и установлен порядок проведения эргономической экспертизы, предложена методика оценки моделей алгоритмов функционирования СЧТС. Рассмотрена проблема эргономических норм и обоснованы возможности применения эргономики в судебной экспертизе. Освещены эргономические аспекты систем поддержки принятия решений и экспертных систем. Приведен русско-украинско-английский толковый словарь ключевых терминов эргономики.

Изложены теоретические основы проведения судебно-эргономической экспертизы. Раскрыты возможности использования данных судебно-эргономической науки в процессе исследования экспертом фактов уголовного или гражданского дела с соблюдением установленных правовых норм и передачи выводов представителям органов расследования и суду. Описаны методы и средства проведения судебно-эргономической экспертизы причин несчастных случаев в производственных системах "человек - техника - среда" (СЧТС). Приведены сведения о модели знаний о нарушениях эргономических норм и требований при проектировании, организации, эксплуатации рабочих мест, которая обеспечивает ретроспективное и встроенное объяснение механизма нарушения в СЧТС, модели деятельности эксперта-эргономиста при моделировании экспертных ситуаций несчастного случая с использованием системы поддержки судебно-эргономической экспертизы, модели мониторинга эргомического обеспечения производственных СЧТС с целью профилактики несчастных случаев.

Розроблено нові методи підвищення ефективності управлінських рішень й інтелектуально-психологічної стійкості оперативно-командного персоналу й операторів у виробничо-технологічних структурах у разі виникнення надзвичайних ситуацій з використанням інформаційних технологій, синтезу стратегій управління, тактики та планів дій і когнітивної психології для побудови моделей інтелектуальної діяльності людини за умов загроз і технологічних аварій. На підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень встановлено, що мінімізація ризику прийняття неправильних рішень і забезпечення антистресової поведінки оператора управління технологічним процесом залежить від таких факторів: рівня його психологічної та фізіологічної підготовки, інтелектуальної стійкості, а також організації нейропроцесора, сенсорної системи та її здатності сприймати потоки образних, аналітичних даних, формувати сценарії та інформаційний образ подій, виявляти ознаки та появу загрози, формувати їх інформаційний портрет, відслідковувати траєкторії та сценарії змін, прогнозувати напрямки динамічного руху, і з використанням даних показників формувати основні логіко-когнітивні моделі управлінських рішень, які реалізуються у вигляді оперативних планів дій. Розроблено інформаційно-інтелектуальні моделі формування рішень з урахуванням розмитості та неповноти даних, які надходять від первинної сигнальної інформації. Запропоновано концепцію інтегрованих тестів та на основі інформаційних технологій побудовано процедури інтелектуального тренування операторів для правильного прийняття рішень за екстремальних умов на основі розширення системи знань про

Розглянуто сутність явища "людський фактор" як обставину на морі, що пов'язана з психофізичним перевантаженням морських фахівців, а також з рівнем їх культури безпеки. Обгрунтовано доцільність подолання аварійності на флоті шляхом посилення людського ресурсу особистості моряка через звернення до самоменджменту психофізичних станів, формування вмінь свідомого психологічного самоуправління. Наведено функціональну модель стресостійкості моряка. Увагу приділено нормативно-правовим регуляторам безпеки сучасного міжнародного морського судноплавства.

Розглянуто законодавчі вимоги з безпеки дорожнього руху. Визначено психологічні особливості поведінки водія, вимоги до безпечного стану автомобілів та автомобільних доріг. Викладено базові прийоми управління автомобілем як в складних, так і в критичних ситуаціях.

Проведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків виникнення дорожньо-транспортних пригод. Результатом досліджень є визначення показника відносної оцінки впливу порушення ПДР, що може призвести до виникнення ДТП.