Представлено модель аптечної практики відповідно до вимог GPP. Розглянуто і проаналізовано законодавчу базу, чинну на сьогоднішній день у сфері обігу лікарських засобів, яка регламентує їх відпуск з аптечних закладів за рецептами. У порядку обговорення висунуто пропозиції до проекту наказу МОЗ України "Про порядок виписування рецептів та відпуску лікарських засобів і предметів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів".

Представлена модель аптечной практики в соответствии с требованиями GPP. Рассмотрена и проанализирована законодательная база, действующая на сегодняшний день в сфере оборота лекарственных средств и регламентирующая их отпуск из аптечных учреждений по рецептам. В порядке обсуждения высказаны предложения по проекту приказа МЗ Украины "О порядке выписывания рецептов и отпуска лекарственных средств и предметов медицинского назначения из аптек и их структурных подразделений".

A model of the pharmacy practice in accordance with the GPP requirements has been presented. A legislative base operating at present in the field of drugs' turnover and regulating the dispensing of medications from the pharmacy establishments by prescriptions has been considered and analysed. The proposals on the project of the order of the Ukrainian Ministry of Public Health "About the order of prescribing and dispensing medications and articles for medical care from pharmacies and their structural subdivisions" have been discussed.

Визначено основні недоліки чинного в Україні Закону "Про лікарські засоби" щодо державної політики, а також напрямки, що потребують подальшого доопрацювання. Проведено порівняльний аналіз зазначеного Закону з проектом змін у новій редакції. Досліджено функції, завдання і повноваження органів влади щодо державної регуляції обігу лікарських засобів і фармацевтичної діяльності, наявних у законодавстві країн СНД: Азербайджану, Бєларусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану.

Определены основные недостатки действующего в Украине Закона "О лекарственных средствах" в сфере государственной политики, а также направления, требующие последующей доработки. Проведен сравнительный анализ указанного Закона с проектом изменений в новой редакции. Исследованы функции, задачи и полномочия органов власти в сфере государственного регулирования оборота лекарственных средств и фармацевтической деятельности, которые отмечены в законодательстве стран СНГ: Азербайджана, Беларуси, Армении, Казахстана, Киргизии, Молдовы, России, Таджикистана, Туркменистана, Узбекистана.

The basic defects of the Ukrainian Law "About medications" acting in the sphere of the state policy, as well as directions, which need subsequent revision, have been determined. A comparative analysis of this Law with the draft of alterations in a newedition has been conducted. The functions, tasks and plenary powers of authorities in the sphere of the state regulation of medicines turnover and pharmaceutical activity, which are marked in the legislation of the CIS countries such as Azerbaijan, Byelorussia, Armenia, Kazakhstan, Kirghizia, Moldova, Russia, Tadjikistan, Turkmenistan, Uzbekistan, have been researched.

Проведено аналіз ряду аспектів зовнішньоекономічної діяльності cуб'єктів вітчизняного фармацевтичного ринку. Виявлено проблеми її нормативно-правового супроводу, який не враховує специфіки фармацевтичної продукції та негативно впливає на якість забезпечення населення імпортними лікарськими засобами, в тому числі такими, що не мають аналогів в Україні.

Проведен анализ ряда аспектов внешнеэкономической деятельности субъектов отечественного фармацевтического рынка. Выявлены проблемы её нормативно-законодательного сопровождения, которое не учитывает специфики фармацевтической продукции и негативно влияет на качество обеспечения населения импортными лекарственными средствами, в том числе не имеющими аналогов в Украине.

Has been analyzed the foreign trade activity of the home pharmaceutical market. There are reviled problems of the normatively-legislative basis which do not take into consideration the specificity of the pharmaceutical products and not contribute to providing people with import pharmaceutical products, including such that do not have analogs produced in Ukraine.

Висвітлено особливості сучасного законодавства про рекламу в Україні. Виділено рекламно-інформаційні засоби, що впливають на прийняття рішень про купівлю товарів. Наведено результати опитування споживачів з метою виявлення домінуючих джерел інформації і реклами лікарських препаратів, їх ставлення до реклами лікарських засобів та враження від реклами окремих препаратів. Наведено рівні запам'ятовування та впізнавання реклами: спонтанний (непідказаний), підказаний, тахістоскопічний. Визначено лікарські препарати, рекламу яких пам'ятають споживачі.

Надано дані про культивування опійного маку і виробництво опію-сирцю в Афганістані за 2000 - 2012 рр. Показано, що кількість виробленого опію з року в рік змінюється синхронно з площами посіву, а у 2007 р. Афганістан перетворився на монополіста з виробництва наркотичних засобів опійної групи. Як причину збільшення виробництва опію 58 % афганських селян називають зростання цін на наркотики. Відмічено, що в 2012 р., незважаючи на збільшення посівів опійного маку, виробництво опію скоротилося на 36 %, що пов'язано з хворобою опійного маку і несприятливими погодними умовами. Проаналізовано врожайність опійного маку в Афганістані - у 2009 р. вона становила 56 кг/га, що в 5,6 разів вище, ніж у країнах "Золотого трикутника". Республіка Таджикистан внаслідок великої протяжності державного кордону з Афганістаном перетворилася на транзитний коридор для перекидання афганських наркотиків у країни СНД і Європи. Наведено дані про вилучення наркотичних засобів по видах за 2002 - 2012 рр. в Таджикистані. Показано, що в 2002 р. вилучено 86 % героїну і 77 % опію, виключених з незаконного обігу в країнах Центральної Азії. Відмічено, що в 2005 р. кількість вилученого героїну і опію знизилася в 2 рази, що пов'язують з виведенням російських прикордонників з таджицько-афганського кордону. Надалі в 2006 - 2007 рр. фіксувалася тенденція до зниження обсягів героїну, вилученого з незаконного обігу, і збільшення кількості конфіскованого опію-сирцю, що пов'язується з виявленням і знищенням в січні - серпні 2006 р. на території Афганістану лабораторій з виробництва героїну. У 2008 - 2012 рр. спостерігалася тенденція до збільшення частки каннабісу в загальному обсязі конфіскованих наркотичних засобів. У 2010 р. наркоситуація в Таджикистані характеризувалася найменшою кількістю вилучених наркотичних засобів. Проаналізовано дані щодо кількості громадян Республіки Таджикистан, затриманих за наркозлочини в країнах СНД, і показано, що в цілому спостерігається тенденція до зниження кількості таких затримань. Наведено дані за 2012 р. щодо кількості наркозалежних громадян Республіки Таджикистан, які перебувають на диспансерному обліку, - хворі з героїновою наркоманією складають 81,1 %, кількість споживачів ін'єкційних наркотиків зросла і становить 67,5 %. Більше половини ВІЛ-інфікованих складають споживачі ін'єкційних наркотиків. Таким чином, нелегальне виробництво наркотичних засобів в Афганістані продовжує залишатися основним чинником криміногенного розвитку наркоситуації в Республіці Таджикистан. У результаті спостерігається зростання обсягів наркотичних засобів, вилучених з незаконного обігу, зростання числа споживачів наркотичних засобів, зокрема ін'єкційних. Ін'єкційне споживання наркотичних засобів є основним шляхом поширення ВІЛ-інфекції в країні.

Розглянуто питання класифікації правопорушень у фармацевтичній сфері з урахуванням загальноприйнятих у правовій науці критеріїв. Виділено основні групи злочинів та адміністративних порушень у фармацевтичному секторі охорони здоров'я. Правовідносини, що виникають у фармацевтичній сфері потребують постійного захисту з боку державних органів шляхом здійснення заходів, спрямованих на попередження та виявлення правопорушень фармацевтичного законодавства, а також притягнення винних осіб до відповідальності. Під час дослідження використано формально-юридичний метод для аналізу змісту нормативно-правових актів, норми яких встановлюють адміністративну відповідальність за правопорушення у фармацевтичній сфері. Характеризуючи адміністративні порушення у фармацевтичній сфері, вважаємо, що за критерієм підвідомчості справ їх умовно можна поділити на три групи: справи, розгляд яких відноситься до повноважень органів державного контролю якості лікарських засобів (ст. 244-8 КУпАП); справи, розгляд яких відноситься до повноважень органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ст. 244-4 КУпАП); cправи, розгляд яких відноситься до повноважень районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів (суддів) (ст. 221 КУпАП). Вважаємо, що зазначені ознаки правопорушень у фармацевтичній сфері дозволять конкретизувати склади правопорушень та персоніфікувати їх суб'єктів, що надасть можливість більш дієво застосовувати заходи юридичної відповідальності до правопорушників та більш ефективно протидіяти порушенням фармацевтичного законодавства.

Проаналізовано існуючі економічні моделі соціального захисту в країнах ЄС та механізми їх координації. Розглянуто пріоритети розвитку систем соціального захисту в країнах членах ЄС, до яких відносяться соціальні заходи, які сприяють інноваційному розвитку економіки на підставі вдосконалення людського капіталу. Встановлено, що певний вид соціального захисту і його надання залежать від розміру та кількості внесків, зроблених до відповідних інститутів соціального захисту, а право на соціальний захист пов'язується із фактом проживання в одній із країн членів ЄС, де кожна країна користується власним законодавством з цього питання. Вважаємо, що процес створення ефективної системи соціального захисту в Україні залежить від багатьох чинників, одним із яких є використання позитивного досвіду країн ЄС та впливових міжнародних організацій. Для створення сучасної та дієвої системи соціального захисту спеціалістів фармації України пропонується залучення закордонного досвіду, зокрема, країн-учасниць ЄС. Вважаємо за необхідне визначити конструктивний шлях досягнення високих соціальних стандартів життя в нашій країні, а також розробити для вітчизняної фармацевтичної галузі різноманітні соціальні програми, впровадити їх у практику діяльності уряду з попередньою імплементацією у державну та регіональну нормативно-правову базу.