Предмет дослідження - теоретико-методологічні аспекти і практичні заходи щодо управління природними ресурсами та природокористуванням в контексті децентралізації влади в Україні. Мета дослідження обумовлена необхідністю розвитку теоретико-методологічних засад і розробкою практичних рекомендацій щодо управління економічними відносинами стосовно природокористування з врахуванням перспектив і результатів ключової реформи в Україні. Теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії та економіки природокористування, методологічну основу дослідження складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Проаналізовано сутність і форми децентралізації влади, визначено особливості децентралізації управління природними ресурсами та природокористуванням, обгрунтовано перспективні джерела фінансових ресурсів місцевих громад у результаті децентралізації влади в Україні. Результати дослідження дають наукове обгрунтування управлінських рішень щодо природних ресурсів і природокористування в умовах децентралізації влади в Україні адміністраторами, представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями. Висновки: управління природними ресурсами і природокористуванням потребує оптимального співвідношення централізації та децентралізації владних повноважень, прав й обов'язків, який забезпечить стале природокористування. Децентралізація управління природними ресурсами і природокористуванням в Україні обумовлює пошук належних джерел фінансового забезпечення територіальних громад.

Предмет роботи - дослідження політики зайнятості населення в Україні, спрямованої на формування механізму державного регулювання в сучасних умовах розвитку ринку праці. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, експертних оцінок тощо. Проведено аналіз теоретичних підходів до ринкових засад розвитку сфери зайнятості населення в Україні. Надано пропозиції щодо формування механізму та інструментів державного регулювання ринку праці в сучасних умовах. Результати дослідження можна використати всіма зацікавленими сторонами, у тому числі органами державної виконавчої влади при вдосконаленні механізмів реалізації соціально-економічної політики зайнятості та державного регулювання ринку праці України. Висновки: на сьогодні система державного управління процесами на ринку праці потребує використання комплексного підходу у вигляді формування дієвого механізму регулювання. Розв'язання цього та багатьох інших завдань полягає, зокрема, у розробці дієвих інструментів механізму державного регулювання ринку праці.

Предмет дослідження - теоретичні та прикладні питання зовнішньої торгівлі України і ЄС в контексті сучасних теорій торгівлі. Проаналізовано основні теоретичні і практичні підходи щодо односторонньої лібералізації зовнішньої торгівлі. Використано методи порівняльного аналізу, синтезу, логічного узагальнення результатів. Представлено аналіз сучасних теоретичних і практичних підходів до односторонньої лібералізації зовнішньої торгівлі; досліджено поточний стан тарифного регулювання в торгівлі товарами між Україною та ЄС. Галузь застосування результатів дослідження - процес зовнішньої торгівлі виробами. Висновки: проведений аналіз дозволив обгрунтувати, що скорочення або ліквідація митних зборів в односторонньому порядку може призвести або до розвитку торгівлі, або до її згортання, залежно від наявності ринкової влади у країни-бенефіціара. Одержані результати можуть бути використані в процесі подальшої оцінки впливу одностороннього скорочення митних зборів в торгівлі України і ЄС.

Досліджено дотації місцевим бюджетам як інструмент фінансового вирівнювання, розкрито значення дотацій для забезпечення життєдіяльності територіальних громад, обгрунтовано поняття базова та реверсна дотація. Мета роботи - розробка теоретико-методологічних підходів до проблеми дотацій як інструменту фінансового вирівнювання. Об'єктом дослідження виступає дотація як інструмент фінансового вирівнювання. Розглянуто теоретичні та практичні засади формування поняття дотація. Теоретичні основи поняття дотацій як інструменту фінансового вирівнювання досліджено за допомогою діалектичного методу, узагальнення та наукової абстракції. Використовувалися також системний, структурно-функціональний та факторний аналіз, статистичний метод. Досліджено нову парадигму щодо дотацій як інструменту фінансового вирівнювання, обгрунтовано поняття реверсної дотації, показано роль базової і реверсної дотацій у системі міжбюджетних відносин в умовах децентралізації органів місцевого самоврядування. Запропоновано модель реверсної дотації для високорозвинутих регіонів України. Доведено, що в умовах децентралізації органів місцевого самоврядування потребує удосконалення методологія розрахунку рівня дотацій для високо розвинутих регіонів України: рівень податкоспроможності, фактичні доходи місцевих бюджетів, видаткові потреби, соціальна спроможність територіальної громади, що забезпечить об'єктивність дотацій.

Визначено концептуальні засади проведення фіскальної децентралізації. Проведено дослідження сутності децентралізації як однієї із складових процесу управління, спрямованого на зменшення залежності органів місцевого самоврядування від центрального уряду. Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації та доведено її вплив на соціально-економічний розвиток. Досліджено стан та оцінку рівня децентралізації фінансової системи в Україні. Приділено увагу класифікації моделей фіскальної децентралізації. Проаналізовано показники рівня фінансової децентралізації в Україні за 2005 - 2014 рр., переваги та позитивні наслідки децентралізації. Систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих як шляхи зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України. Сформовано рекомендації щодо проведення фіскальної децентралізації в Україні. Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації, систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні та сформовано шляхи зростання економічної й фінансової незалежності регіонів України.

Проведений аналіз досвіду проведення реформування адміністративно- територіального устрою та децентралізації управління в європейських країнах. Проведено порівняння різних моделей децентралізації влади. Досліджено особливості адміністративно-територіальних перетворень у країнах-членах ЄС, які призвели до позитивних та негативних результатів. Показано, що європейська практика демонструє зростаючу роль місцевого самоврядування в системі публічної влади та можливості ефективного розмежування повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в загальнодержавному й територіальному управлінні. Встановлено, що у більшості країн Європи на місцевому та регіональному рівнях практично усі компетенції, окрім компетенцій загальнодержавного значення, належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Встановлено, що у країнах Європи простежується тенденція до укрупнення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, що відповідає рівню громад в Україні та децентралізація й реформування функціональних повноважень у системі адміністративно-територіального устрою. Проведений порівняльний аналіз повноважень адміністративно-територіальних одиниць у різних країнах, структури та особливостей формування доходів місцевих органів самоврядування. На основі проведеного аналізу здійснені пропозиції щодо формування української моделі децентралізації. Доведено, що для отримання позитивних результатів децентралізації влади в Україні необхідно одночасно враховувати такі аспекти: запровадження механізмів широкого залучення членів територіальних громад до участі в управлінні; розвивати громади як публічні корпорації на власних ресурсах; забезпечити повсюдність місцевого самоврядування, розширити їх юрисдикцію на територію за межами населених пунктів; децентралізація повноважень має супроводжуватись децентралізацією бюджетних ресурсів.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання формування бюджетів місцевого самоврядування у системі суспільного розвитку територіальних громад. Мета роботи - розкриття пріоритетних завдань бюджетної політики щодо удосконалення системи формування бюджетів місцевого самоврядування. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, порівняльний, факторний методи, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Розкрито роль бюджетів місцевого самоврядування у забезпечені розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Узагальнено інституційні засади щодо регулювання процесу формування бюджетів місцевого самоврядування. Визначено пріоритетні завдання бюджетної політики щодо підтримки територіальних громад, посилення їх податкової спроможності, підвищення ефективності координації діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування. Обгрунтовані положення щодо створення ефективної основи формування бюджетів місцевого самоврядування у системі суспільного розвитку територіальних громад. Система державного фінансового регулювання, бюджетна політика, бюджетна система. Висновки: розвиток бюджетної системи можливий при забезпеченні стійкості формування бюджетів місцевого самоврядування у системі суспільного розвитку територіальних громад, активізації їх інноваційно-інвестиційної складової та посилення впливу на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Важливість подальшого підвищення дієвості й ефективності формування бюджетів місцевого самоврядування зумовлена необхідністю підвищення ефективності управління державними фінансовими ресурсами за умов їх обмеженості, розробки стратегії розвитку бюджетів місцевого самоврядування та створення інституційних умов для підвищення їх самодостатності з врахуванням циклічності економічних процесів та впливу екзогенних і ендогенних факторів у фінансово-бюджетному середовищі. На даному етапі важливим завданням є здійснення дієвих перетворень системи формування бюджетів місцевого самоврядування шляхом підтримки територіальних громад, що зумовлює необхідність підвищення рівня дієвості та ефективності управлінських рішень органів державного управління та місцевого самоврядування у сфері стратегічного бюджетного планування. Вагомими завданнями є удосконалення системи формування місцевих бюджетів з врахуванням застосування сучасних фінансово-бюджетних методів і інструментів; створення дієвих стимулів для забезпечення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зміцненні власної дохідної бази та підвищення рівня їх відповідальності за використання бюджетних ресурсів; забезпечення надходження відповідних доходів до бюджетів місцевого самоврядування, підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів.

Предмет дослідження - процес модернізації системи надання державних послуг місцевих органів влади в Україні. Мета роботи - з'ясування сучасного стану системи надання державних послуг місцевих органів влади та розробці напрямів удосконалення функціонування системи надання адміністративних послуг в об'єднаних територіальних громадах України. Завдання дослідження: розглянути сутність децентралізації та розкрити механізм функціонування об'єднаних територіальних громад; розкрити зміст розширених повноважень органів місцевого самоврядування; дослідити концептуальні засади державного стимулювання процесу добровільного об'єднання громад в Україні; виявити сучасний стан якості, доступності та наближення управлінських послуг до населення через мережі центрів надання адміністративних послуг; розкрити проблеми співіснування та дублювання функцій району та громади; дослідити перспективні напрями муніципального співробітництва та виявити регіони-лідери; розглянути функції українського електронний сервіс iGov та обгрунтувати проблеми й перспективи його впровадження у процесі модернізації системи надання державних послуг місцевих органів влади в Україні. У процесі дослідження були застосовані такі загальні та конкретні наукові методи дослідження: системний підхід, методи логічного узагальнення та порівняння, наукової абстракції, методи синтезу, логічного узагальнення та аналогій. Методологічну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених та провідних фахівців, аналітичні матеріали з проблеми дослідження. Розкрито сутність децентралізації та механізм функціонування об'єднаних територіальних громад. Проаналізовано зміни у повноваженнях органів місцевого самоврядування та висвітлено механізм надання адміністративних послуг. Досліджено напрями державного стимулювання процесу добровільного об'єднання громад в Україні. Виявлено, що незважаючи на те, що об'єднані громади отримали повноваження і ресурс населення частково або повністю незадоволені якістю послуг, що надаються органами місцевого самоврядування. Розкрито проблему дублювання функцій структурних підрозділів - район-об'єднана громада. Обгрунтовано необхідність розробки та прийняття дієвих підзаконних нормативно-правових актів, що урегулюють порядок застосування і реалізації існуючих законів у сфері децентралізації та самоврядування. Досліджено перспективні напрями муніципального співробітництва та виявлено, що Полтавська область є лідером в Україні за кількістю укладених договорів міжмуніципального співробітництва. Проаналізовано проекти міжнародної технічної допомоги спрямовані на реформування самоврядування. Досліджено український електронний сервіс iGov та обгрунтовано перспективність його широкого запровадження. Висновки: проведене дослідження дозволило дійти висновку, що сьогодні населення частково або повністю незадоволене якістю послуг, що надаються органами місцевого самоврядування. Проте, вважаємо, що Україна спроможна модернізувати державні послуги місцевих органів влади та максимально наблизити їх до громадян.

Високі темпи глобального розвитку економічних процесів все більше посилюють глобальний характер концепції сталого розвитку. Необхідним вбачається всебічне забезпечення та неперервна підтримка сталого розвитку, що передбачає погоджені дії і взаємодію урядів, суб'єктів підприємницької діяльності, некомерційних організацій і суспільства в цілому, ефективна реалізація яких можлива за допомогою створення відповідної інституційної системи, де інститути управління займають одне із ключових місць. Предмет дослідження - сутність та особливості інноваційного механізму здійснення модернізаційних процесів в системі публічного управління. Мета роботи - обгрунтування необхідності розробки та упровадження інноваційного механізму формування нової моделі публічного управління в Україні, визначення його складових з позицій системного підходу та розробка пропозицій щодо перспективних напрямів реалізації. Методологія проведення роботи - положення теорій інноватики та публічного управління, концепції сервісної держави. На основі системного підходу визначено складові інноваційного механізму модернізації публічного управління. Методами структурування та синтезу розроблено пропозиції щодо посилення ролі інноваційного механізму публічного управління у забезпеченні економічного зростання та вирішення соціальних проблем. Результати роботи - здійснено оцінку стану розвитку децентралізації в Україні та визначено проблеми, що ускладнюють досягнення поставлених цілей та вимагають посилення зусиль публічної влади на вирішення накопичених у суспільстві проблем з позицій інноваційного підходу. Висновки: сучасна українська економіка потребує специфічних, відмінних від традиційної економіки підходів до визначення цілей формування нової моделі публічного управління в частині упровадження інноваційного механізму для пришвидшення процесу розвитку відносин між учасниками публічної влади та громадянського суспільства. Уваги потребує методологія розробки складових інноваційного механізму реформування публічного управління та визначення взаємозв'язку між ними з позицій системного підходу та вироблення інструментів їх реалізації з метою підвищення рівня керованості процесом надання якісних публічних послуг громадянам.