Проналізовано процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII ст. в Німеччині. Зроблено висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4ФРА)404 + Х1(4ФРА)404

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія правових вчень

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено процес "українізації" з політико-правової точки зору. Увагу приділено характеристиці більшовицької національно-культурної політики та спрямованості авторитарного режиму проти "місцевого націоналізму", котрий компартійна верхівка завжди вважала основною небезпекою в національному питанні.

На території соціально-філософських та правових дискусій проаналізовані епістемічний зміст, аксіологія та прагматика підходів до проблеми концептуалізації правового дискурсу та визначення його впливу на формування громадянського суспільства на Заході та в Україні. Підкріплено тезу: деліберативна програма є адекватною у справі подолання реліктів позаправового мислення, легітимації права, засвоєння загальноєвропейської соціальної традиції. Наведено аргументи на користь вибірковості зовнішніх запозичень, ефективності комунікативних практик, необхідності морального навантаження програм розвитку, які формуються, транслюються та втілюються завдяки конвенціям вільного суспільного "критичного розуму".

Рассмотрена проблема формирования украинского государства в начальный период национальной революции 1917 - 1920 гг. Проанализирована точка зрения по данному вопросу различных политических сил того периода. Украинские национально-демократические силы прошли путь от требования автономки до провозглашения самостоятельности. Внимание уделено объективным и субъективным причинам трансформации идей государственного строительства в Украинской Центральной Раде.

Проаналізовано вивчення творчого доробку З. Бжезінського у роботах вітчизняних та зарубіжних авторів. Встановлено, що з початку XX ст. прокидається особливий інтерес до інтелектуальної спадщині 3. Бжезінського з метою визначення його ролі у формуванні зовнішньополітичної доктрини США останньої третини XX ст.

Предпринята попытка анализа специфических особенностей тех регионов социальной реальности, которые были обусловлены генезисом и функциями советской пенитенциарной системы. Обосновано наличие неустранимого конфликта между декларируемыми целями исправительного процесса и ценностно-смысловыми установками, сложившимися в постсоветских пенитенциарных учреждениях.

Робота є результатом досліджень автора у царині Війни за незалежність США. Наданий матеріал актуалізується в контексті юридичного оформлення системи угод між Францією та щойно проголошеними на той момент Сполученими Штатами Америки. Досліджувані події у своєму роді є унікальними для світової історії, особливо як один з дискусійних кластерів історії нового часу. Визначено умови укладання угоди між Францією та США, визначені фактори зближення сторін та проаналізовані результати співробітництва. Джерельною базою під час підготовки дослідження стали офіційні публікації зазначених угод, мемуари та архів Міністра закордонних справ Франції часів Людовика XVI - Шарля Верженна.