На основі проведеної експериментальної роботи наведено інноваційні організаційні форми ресоціалізації неповнолітніх правопорушників, які відбувають покарання у виховній колонії. Увагу акцентовано на зміщенні виховній, а не каральній функції запропонованих заходів. Мета роботи - розкрити особливості застосування комплексу організаційних форм в ресоціалізації неповнолітніх правопорушників у пенітенціарних закладах.

У зв'язку з негативними тенденціями сучасного суспільства (мінливість системи цінностей, збільшення соціальної нерівності, дестабілізація суспільства) зростає кількість злочинів, які здійснюють неповнолітні. Однак ця категорія осіб перебуває в процесі становлення особистості. Тому важлива і конче потрібна робота з неповнолітніми засудженими на принципах гуманізму для досягнення завдань виправлення і ресоціалізації. Корисним для України в цьому аспекті є досвід зарубіжних країн, у яких сформовано власні моделі виправлення і ресоціалізації неповнолітніх правопорушників. Стисло охарактеризовано особливості роботи з виправлення і ресоціалізації неповнолітніх засуджених у зарубіжних країнах. Звернено увагу на роль служби пробації та роботу соціальних працівників як важливих складників здійснення ресоціалізації неповнолітніх.

Розкрито проблему правопорушень неповнолітніми, причини скоєння та особливості профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками. Актуальність теми зумовлена тим, що правопорушення, які вчинили неповнолітні, - небезпечне соціальне явище, оскільки негативно впливають на формування особистості та становлять велику суспільну небезпеку. Мета роботи - дослідити соціально-педагогічні аспекти профілактики правопорушень неповнолітніми. Завдання: з'ясувати причини скоєння правопорушень неповнолітніми, розробити рекомендації для вдосконалення профілактичної роботи щодо правопорушень серед неповнолітніх.

Проаналізовано стан злочинності неповнолітніх упродовж останніх п'яти років в Україні та висвітлено зарубіжний досвід заходів ресоціалізації неповнолітніх правопорушників. На цій основі запропоновано шляхи покращання педагогічного та виховного впливу на неповнолітніх осіб для зниження рівня їх асоціальної поведінки.

Визначено політико-географічну значущість адміністративно-територіального устрою. Зроблено критичний аналіз підходів і практичних рекомендацій щодо реформування адміністративно-територіального устрою України. Виділено реальні проблеми функціонування сучасної системи. Зроблено висновок про недоцільність тотальної реформи адміністративно-територіального устрою. Розкрито суспільно-географічну безпідставність укрупнення адміністративних одиниць вищого рівня. Обгрунтовано пропозиції щодо збалансування окремих ланок адміністративно-територіального устрою.

Розглянуто основні параметри адміністративно-територіальних систем Іспанії та Італії у порівняльному контексті. Проаналізовано історичні особливості формування території обох держав. Виявлено вплив минулих політико-географічних процесів на сучасну адміністративно-територіальну структуру Іспанії та Італії. Області держав зіставлено за компетенціями, статусом, а також основними кількісними параметрами - розмірами та людністю. Зазначено урахування етнічного чинника в адміністративно-територіальній організації. Виявлено спільні та відмінні тенденції в розвитку сепаратистських процесів у державах. Проаналізовано соціально-економічні мотиви сучасного регіоналізму у розвинутих країнах Європи, конкретні прояви відцентрових процесів.

Указано на важливість самостійної роботи для підготовки юристів. Визначено поняття "механізм управління самостійною роботою студентів юридичних спеціальностей". Виділено особливості механізмів управління деканату. Зазначено причини використання механізмів і їх перелік.

Розглянуто особливості застосування медіації як засобу профілактики підліткової злочинності й асоціальної поведінки серед молоді. Проаналізовано принципи діяльності шкільної служби порозуміння, у якій школярі-медіатори під керівництвом координатора-психолога допомагають своїм ровесникам розв'язувати конфліктні ситуації, використовуючи медіацію та інші види відновлювальних практик.

Важливим чинником зміни життєдіяльності населення в регіонах України стане адміністративно-територіальна реформа. Для науково обгрунтованої делімітації кордонів нових одиниць адміністративно-територіального устрою потрібне всебічне вивчення сучасної геопросторової організації суспільства, виявлення доріг її оптимізації. Новими низовими одиницями управління будуть територіальні общини, основою яких стануть сільські території, тому виявлення способів подальшого розвитку таких територій є актуальним і своєчасним. Розглянуто і проаналізовано класифікації регіонів України за рівнем їх конкурентоспроможності. Обгрунтовані головні принципи подолання депресивності сільських територій в Україні. Розроблено прогнозування розвитку адміністративних районів Тернопільської області як регіону, який входить до складу найбільш депресивних територій України, вказано на конкурентні переваги і недоліки цього регіону.

На підставі уявлень про професійну самосвідомість, що включає "внутрішню" діяльність, продуктом якої є "Я-концепція", а з інших позицій це - інтегральна якість особистості, що об'єднує і втілює в собі весь її професійний досвід, розкрито структуру та поцес розвитку професійної самосвідомості майбутнього юриста. Основні компоненти структури: сукупність когнітивної, афективної та поведінкової підструктур, зміст яких відображає специфіку юридичної діяльності. Процес розвитку професійної самосвідомості включає загальний і професійний розвиток особистості. При цьому становлення професійної самосвідомості нерозривно пов'язане з розвитком духовного світу людини. Значний вплив на формування професійної самосвідомості справляє розвиток її окремих феноменів, а також умови діяльності та спілкування, у яких відбувається професійний розвиток особистості.

Розглянуто історичний контекст розвитку кримінальної відповідальності неповнолітніх, види покарань і процес їх гуманізації. Обгрунтовано, що засобом гуманізації покарання неповнолітніх злочинців став виховний підхід. Виявлено особливості історичних етапів його розвитку. Установлено, що на першому етапі становлення виховного підходу його суть полягала у виключенні підлітків із негативного соціального середовища (неблагополучної сім'ї, вуличних молодіжних угруповань тощо) та включення в штучно створене соціально-позитивне (реформаторії, притулки, клуби тощо); на другому - у поєднанні виховних і медичних підходів до виправлення неповнолітнього правопорушника та набуття ювенальним правосуддям терапевтично-виховного змісту; на третьому - у трансформації терапевтично-виховного підходу у відновно-виховний і появі відновного правосуддя.

Обгрунтовано сутність, фактори, наслідки поширення явища торгівлі людьми; визначено мету, завдання, зміст, види, форми, методи соціально-педагогічної профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді. Досягнення мети, реалізація завдань соціально-педагогічної профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді забезпечується відповідними умовами та реалізується через зміст профілактичної роботи відповідно до видів профілактики - первинної, вторинної, третинної. На підставі вивчення вітчизняного соціально-педагогічного досвіду обгрунтовано використання ефективних форм і методів профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді.

Досліджено цивілізаційний аспект регіональних конфліктів. Проаналізовано вплив демографічного, економічного та військового потенціалу держави на її місце в системі регіональної і глобальної безпеки. Визначено ознаки головних гарячих точок, які становлять загрозу глобальній безпеці. З'ясовано основні форми військових загроз у сучасному світі. Досліджено поняття "неспроможна держава". Виявлено ключові ознаки неспроможності держави. Проаналізовано групи держав за їх неспроможністю. Здійснено порівняння показників неспроможності із наявністю різного роду збройних конфліктів. З'ясовано соціально-економічні наслідки збройних конфліктів у регіонах світу.