На основі системного аналізу чинників та мотивів ініціаторів дестабілізації суспільно-політичної системи, яка, як правило, інтерпретуються ними як передумова набуття системою прогресивної динаміки її розвитку у постдестабілізаційний період, запропоновано розрізняти дестабілізацію трансформаційного, модернізаційного та еволюційного типу і на цій основі обгрунтована необхідність запровадження комплексного підходу щодо дослідження чинників, суб'єктів та цілей дестабілізації вказаної системи у контексті забезпечення національної безпеки, а також його складові.

Розкрито поняття інформаційної економіки та публічного управління, виокремлено їх характерні ознаки та взаємозв'язок. Досліджено сучасний стан розвитку публічного управління за умов формування інформаційної економіки. Визначено пріоритетність електронної взаємодії публічних органів влади та розкрито перспективи розвитку.

Проаналізовано існуючі підходи щодо моніторингу в системі державного управління як одного з видів інформаційного забезпечення, запропоновано його визначення, яке відповідає сутності процесу спостереження у складі інформаційного забезпечення системи державного управління. Обгрунтовано його роль та місце як виду інформаційного забезпечення, а також необхідність взаємодії з іншими видами інформаційного забезпечення в системі державного управління.

Запропоновано авторське визначення поняття "технологія державного реагування на загрози дестабілізації суспільно-політичної системи", визначено структуру вказаної технології.

На основі комплексного аналізу теоретичних засад оцінювання ефективності державного управління, державного управління у сфері національної безпеки та визначення рівня економічної безпеки обгрунтовано критерії оцінювання ефективності функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки України, як в цілому, так і на різних етапах підготовки державно-управлінських рішень. Обгрунтовано підхід щодо оцінювання ефективності функціонування вказаної системи загалом (що характеризує рівень досягнення кінцевої мети) з використанням Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки, критерії оцінювання ефективності моніторингу загроз та стратегічного планування у сфері економічної безпеки.

Запропонована методика визначення критеріїв досягнення стратегічних та оперативних цілей визначених в Стратегічному оборонному бюлетені України. Ця методика, у разі її затвердження, надасть змогу забезпечити керівництво Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України об'єктивною інформацією щодо стану виконання заходів визначених дорожньою картою оборонної реформи.

Досліджено питання цивільного захисту в концептуальних документах розвитку системи забезпечення національної безпеки України, які прийнято на сучасному етапі розвитку держави.

Висвітлено організаційно-правові засади функціонування системи забезпечення біологічної безпеки України за сучасних умов державотворення, а також установлено відповідність цих засад вимогам сьогодення.

Досліджено сучасний стан та актуальні проблеми вітчизняної гуманітарної галузі за умов сучасних глобалізаційних викликів. Проналізовано шляхи формувaння зaгaльнонaцiонaльної iдентичноcтi як фундaменту конcолiдaцiї укрaїнcького суспільства. Намічено шляхи оптимізації політики національної безпеки Української держави в гуманітарній сфері.

За матеріалами літературних джерел висвітлено проблему співвідношення геніальності, влади і здоров'я в контексті національної безпеки.

Досліджено внутрішні та зовнішні потенційні загрози національній безпеці України (НБ). Проаналізовано можливі шляхи нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз, а також досліджені повноваження та діяльність базових інститутів забезпечення державного управління у сфері забезпечення НБ. Вивчено можливість інституалізації діяльності вітчизняних приватних структур, неурядових дослідницьких організацій та так званих "мозкових центрів", з метою виявлення, прогнозування потенційних та наявних загроз НБ. Запропоновано механізм залучення приватних, неурядових дослідницьких організацій та так званих "мозкових центрів" до співпраці з органами державної влади, а також складено певне уявлення про їх співпрацю з органами державної влади в ході забезпечення НБ України.